Київ – Лідери «Групи семи» промислово розвинених держав на саміті в Японії вирішили продовжити санкції проти Росії, допоки Москва не виконає Мінські угоди у повному обсязі. Одним з найбільш активних прихильників продовження санкцій була канцлер Німеччини Ангела Меркель, лідер держави, в якій бізнес чи не найбільше в Євросоюзі потерпає від санкцій, запроваджених проти Кремля. Українські експерти зазначають, що наразі не лише Польщу, а й Німеччину можна назвати «адвокатами» України на Заході.
Німеччина – одна з ініціаторів створення так званого «нормандського формату» переговорів з розв’язання кризи на сході України. До того ж, станом на 2015 рік ФРН залишається одним з найбільшим інвестором в українську економіку поміж держав Євросоюзу.
Тож не дивно, що нині Україна перебуває у центрі зовнішньополітичної уваги Берліна. До того ж, на сьогодні німці поставили під сумнів політику «Russia first» («спершу Росія»), оскільки Росія не лише не послабила військовий тиск на Україну, а посилила репресії в анексованому нею українському Криму. На цьому наголосила директор міжнародного аналітичного центру «Інститут світової політики» Альона Гетьманчук, представляючи аналітичну доповідь «Україна-Німеччина: як ситуативне партнерство перетворити на пріоритетне».
Київ, у свою чергу, основний загальний інтерес щодо Німеччини формулює так: треба зробити все можливе, щоб і в середньостроковій перспективі українське «політичне досьє» у Берліні залишалось серед пріоритетних, а з часом перетворилося також на економічне – з допомогою приходу та закріплення в Україні стратегічних німецьких інвесторів у різних галузях, вважають експерти «Інституту світової політики». А Гетьманчук додає: роль Берліна для українців може зростати через об’єктивні обставини.
Багато залежить від того, хто буде на чолі німецького уряду, оскільки наразі в багатьох питаннях можна розділити Німеччину та МеркельАльона Гетьманчук
«Німеччина – наш основний союзник, і якщо у нас буде спостерігатись певна негативна динаміка у відносинах з Польщею через зміну тамтешньої влади, то, можливо, ФРН стане ключовим «важковаговиком» і ключовим союзником України в ЄС. Але багато залежить від того, хто буде на чолі німецького уряду, оскільки наразі в багатьох питаннях можна розділити Німеччину та Меркель. Для України багато залежить від того, чи залишиться Меркель на четвертий термін», – пояснила Гетьманчук у виступі на «Громадському ТБ».
Водночас, на її думку, рівень довіри між лідерами України і Німеччини наразі залежить від того, наскільки Київ готовий виконувати взяті на себе зобов’язання в рамках Мінського процесу. Також фахівці кажуть про те, що в інтересі України до Німеччини чітко фігурує економічний фактор, тим часом як в окреслених інтересах Берліна щодо України він не простежується аж так очевидно, незважаючи на потужний геоекономічний акцент.
Щодо перспектив українсько-польського співробітництва, то частина експертів вважають,що прихід у Варшаві до влади правих сил не позначиться на глибині та обсягах цих взаємин. Тим більше, що польське керівництво заявляє про підтримку українського бізнесу, реформ і підтримує санкції, які запровадив Євросоюз проти Росії. Варшава готова відкрити для українського бізнесу кредитну лінію, польський уряд покращить умови праці для українських заробітчан, посилить співпрацю з Україною у сфері безпеки. Про це домовились президенти України і Польщі – Петро Порошенко та Анджей Дуда.
Безпека, безпека і ще раз безпека – експерти
Фахівці з питань регіональної безпеки зазначають: саме проблема агресивної зовнішньої політики Кремля залишається фактором, який змушує поляків підтримувати Україну. За умов, якщо українці програють «гібридну війну» Росії, російські танки можуть опинитись на східному кордоні ЄС за лічені дні. Тож крім традиційних для двостороннього співробітництва сфер співпраці (підтримка українських реформ, легалізація заробітчан тощо), Варшава запропонувала Україні поглибити співпрацю у військовій галузі.
Ініціативу підтримали і у Берліні, і у Брюсселі, а з часом до її здійснення долучились країни Балтії. Як повідомив журналістам міністр оборони України Степан Полторак, у грудні минулого року Україна, Польща, Литва, Латвія та Естонія домовилися співпрацювати в оборонній галузі. Тоді ж учасники переговорів підписали відповідний договір.
«Ми обговорювали багато питань, основними з них є питання, пов’язані з покращенням військово-технічної співпраці, пов’язані з підготовкою фахівців. Обговорили і питання, пов’язані з підготовкою військових підрозділів, проведення сумісних спільних навчань. Тут у нас є серйозні домовленості й пропозиції», – повідомив Полторак.
На думку українських фахівців, анонсована військовими фахівцями ініціатива – це крок до створення Балто-Чорноморського військово-політичного союзу, або ж «Поясу стримування» Росії. Також дуже важливим аспектом цього процесу є поступова відмова країн-учасниць союзу від російських газу, нафти та електроенергії.
Як зазначив політолог Валерій Майданюк, таким чином Київ зміцнює антипутінський «фронт», адже Кремль навряд чи спиниться на сході України. По-друге, попри риторику про необхідність поважати державний суверенітет, Захід так і не зміг захистити ані Молдову, ані Грузію, ані Україну від російської агресії, каже експерт.
Єдиними потенційними союзниками України, як і потенційними жертвами російського тиску, є наші найближчі сусіди – Польща, Румунія і Молдова, а також Грузія, Литва, Латвія та ЕстоніяВалерій Майданюк
«Єдиними потенційними союзниками України, як і потенційними жертвами російського тиску, є наші найближчі сусіди – Польща, Румунія і Молдова, а також Грузія, Литва, Латвія та Естонія. Від російської експансії прагнуть себе захистити також Азербайджан та Туреччина. Штучно створені російськими спецслужбами невизнані республіки – Абхазія, Південна Осетія, Придністров'я – стали інструментами дестабілізації та російського тиску на колишні «братні народи», анексія Криму та окупація частини Донбасу ще більше поглибили кризу в галузі регіональної безпеки», – зазначив Майданюк.
На його думку, створення такого альянсу підтримають і у західних столицях Євросоюзу, адже в ЄС є досвід функціонування подібних міждержавних об’єднань, серед яких Вишеградська четвірка (Польща, Словаччина, Чехія, Угорщина) і Веймарський трикутник (Німеччина. Польща, Франція). І «вишеградці», і «веймарці» висловлювали підтримку Україні, нагадав фахівець.
Тим більше, що перший крок уже зроблено – півтора року тому (з початком військової агресії Росії проти України) представники правих партій України, Грузії, Білорусі, Латвії і Литви створили Альянс Балто-Чорноморських націй.