Рівне – Традиційне свято української мови, культури і духовності відбулося на Рівненщині в літописній Пересопниці, де в середині 16-го століття побачила світ українська Першокнига. Вшанувати пам'ять меценатів і авторів Пересопницького Євангелія, на якому нині присягають українські президенти, зібралася громадськість краю.
Your browser doesn’t support HTML5
Ще донедавна тут дихали історією лише прадавні луки, на яких білів рушниками кам’яний хрест – пам’ять про княжий град Пересопницю та його монастир. Волиняни з покоління в покоління передавали дітям згадку про народжений тут духовний скарб. У часи новітнього українського відродження українські патріоти встановили тут пам’ятний знак. Саме біля нього щороку, після літургії у давній сільській церкві, здійснюють подячну молитву творцям українського письма.
«Мова, культура, традиції, звичаї – ось те, що визначає народ як націю, а не просто людей, які проживають на певній території. Більше двадцяти років українська громада приходить сюди, щоб вшанувати ось цю Першокнигу, сказати вдячні слова насамперед Богові, за те, що ми живемо в незалежній державі. Хоча нам нелегко, точаться бої на сході, але повірте, перемога буде за нами», – зазначив у зверненні до присутніх канцлер Рівненської єпархії УПЦ Київського патріархату Сергій Лучанін.
Нині в Пересопниці діє культурно-археологічний центр, де відбуваються численні конференції, літературні конкурси, історичні реконструкції. Місцеві аматори залюбки беруть участь у житті центру, якому виповнюється лише 5 років.
Пересопницьке Євангеліє– фундамент сучасної української мови
У самому музеї зібрана колекція археологічних знахідок з часів Пересопницького удільного князівства, діє експозиція духовних книг, у центрі якої – репринтне видання Пересопницького Євангелія. Де ж, як не тут, підбивати підсумки літературних конкурсів, наголошує голова обласного об’єднання Всеукраїнського Товариства «Просвіта» Іван Вєтров.
«У мене в руках – теж книга – вона має назву «Проріст» – 13-й випуск літературного альманаху. Адже якраз Пересопницьке Євангеліє – той наріжний камінь, той фундамент, від якого карбувалася сучасна українська мова. Сьогодні наші юні поети, прозаїки, творча молодь, популяризує українське слово, возвеличує його, зберігає і примножує», – розповідає Вєтров.
До збірки увійшли твори переможців щорічного літературного учнівського конкурсу, який має назву«Перло многоцінне» – за аналогічною назвою збірки творів морально-релігійного характеру волинянина Кирила Ставровецького, твори якого в царській Росії були заборонені. Цьогоріч минає 435-а річниця від дня його народження і 370-і роковини від дня смерті письменника і філософа.
«Світобачення юних літераторів має служити прикладом моральності для політиків»
Нагороджуючи юних літераторів, письменник Євген Шморгун зауважив – їхнє світобачення має служити прикладом для моральності сучасних політиків.
«Мені хотілося б побажати, щоб влада наша хоча б обласна, доросла до рівня думання оцієї учениці Анни Вознюк із села Ясногірка – її стаття перша, дуже сильна й мудра», – сказав Шморгун.
Здебільшого автори альманаху «Проріст» згодом стають письменниками і журналістами, вчителями-філологами, сподвижниками українського слова.
Монастир, де створили рукописне диво – українське Четвероєвангеліє –архімандрит Григорій і чернець-художник Михайло Василієвич – у середньовіччі був княжим некрополем. Отець Петро, який беріг пам’ять про Українське Євангеліє, мріє дочекатися відродження тут Різдвобогородичного монастиря.