Написати звичайного листа з окупованого Торезу в Україну неможливо, адже так звані Донецька та Луганська «народні республіки» ніким у світі не визнані. На базі віджатих відділень «Укрпошти», організовано підприємство «Пошта Донбасу». Ані марки, ані конверти, ані штемпелі цієї установи не визнаються поштовими службами світу.
Нелегальне підприємство лише імітує діяльність справжньої пошти. На весь Торез працює тільки одне поштове відділення у центрі міста, яке належить до Сніжнянського центру поштового зв’язку. У селах та селищах міського типу поштових відділень та поштарок зовсім немає. Тому виплати пенсій виконуються тільки на поштових відділеннях.
Фото автора. Покинуте Поштове відділення – 3 на Центральному поселенні міста Торез
Поштові скриньки людських осель вже давно «заросли» павутинням. Навіть із поштової скриньки кольорів українського прапора, що висить при вході у Торезький будинок зв’язку, листи не виймаються і треба особисто їх подавати оператору. Писати можна тільки до міст невизнаних «республік» або в Росію.
Для відправки листа чи посилки створений так званий «Гейт» у районному центрі Куйбишеве Ростовської області. При оформленні листа забороняється вказувати назви так званих «ДНР», «ЛНР», Донецька або Тореза.
Надіслати звичайного листа в Україну ще важче. Необхідно шукати оголошення на стовпах чи форумах в інтернеті. Можливо випаде шанс почути номер телефону по радіо або підкажуть знайомі. Тоді посередник візьме вашого листа, перевезе через лінію розмежування, і відправить з відділення «Нової пошти» в місті Курахове, що на неокупованій території України.
Схожі схеми існують у Ростові-на-Дону. Туди доставляють листи та інтернет-замовлення з будь-якої країни, а звідти у Донецьк. Ціна такої послуги – 500 рублів. У Донецьк доведеться їхати самому чи оплачувати послуги кур’єра. Багато людей в Україні чи в Росії не можуть собі уявити, скільки треба зусиль на окупованих територіях витратити на те, на що вони, навіть, не звертають уваги. Тим, хто прагне створення нових «народних республік» у Харкові, Одесі, Бердянську, слід організовувати поїздки на окуповані території. Тоді вони задумаються про звичайні цінності цивілізованого світу, такі як: пошта, потяг або літак.
Вже майже два роки тут не чутно ні перестуку коліс, ні гулу літаків, ні запаху свіжого листа чи нової газети.
Фото автора. Розкрадений на металобрухт хлібокомбінат Торезу
Нещодавно з’явилися спроби відкрити аналог «Нової пошти» в Україні. Назвали його «Наша почта, почта по-новому». З’явилися перші відділення у семи містах невизнаної «ДНР».
У величезній двоповерховій залі Торезького поштамту пусто
У величезній двоповерховій залі Торезького поштамту пусто. У єдиного працюючого вікна послуг майже нікого немає, а на рекламній дошці оголошень кольору прапора України написані списки видань терористичної республіки та держави-окупанта. Ніхто не поспішає передплачувати цю пропагандистську макулатуру.
Фото автора. Дошка оголошення кольору прапору України з передплатою на видання РФ та «ДНР».
Лежать бланки для заповнення на придбання пакетів мобільного оператора «ДНР» – «Фенікса». Їх теж ніхто не купує
Фото автора. Бланки на придбання пакетів мобільного оператора ДНР «Фенікс»
Час зупинився та ділиться на «до» і «після». Цивілізаційний розлам пройшовся через Донбас. Але залишилася надія і віра, що колись наші міста повернуться у єдину соборну Україну.
Мирослав Тямущий, пенсіонер, місто Торез
Думки, висловлені в рубриці «Листи з окупованого Донбасу», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Надсилайте ваші листи: DonbasLysty@rferl.org