Білоруські «воїни світла» дивляться крізь приціл на своїх краян, що воюють на боці Росії на Донбасі

Київ – Звільнення Маріуполя від сепаратистів, вихід з «Іловайського котла», оборона Донецького аеропорту – такий бойовий шлях на території України мають білоруські добровольці. Дехто приїхав в Україну, щоб підтримати Революцію гідності, а з початком російської військової агресії залишився захищати волю і незалежність України, а дехто приїхав після анексії Росією Криму, щоб підтримати українців. Інші, яких, як кажуть в Білорусі, набагато більше, воюють на боці сепаратистів, але в Україні про них воліють не згадувати. Які проблеми мають громадяни Білорусі, які воюють в Україні?

У Києві на вулиці Білоруській з ініціативи громадських організацій та спілок ветеранів АТО відкрито меморіал на знак подяки білорусам, які загинули за волю і незалежність України. Пам’ятний знак кияни присвятили Михайлу Жизневському, який загинув 22 січня 2014 року від кулі снайпера на вулиці Грушевського під час Революції гідності, а також добровольцям тактичної групи «Білорусь» Олесю «Тарасу» Черкашину й Віталію Тіліженку, які воювали в Донецькій області і загинули у серпні 2015 року. Жизневський і Черкашин також посмертно нагороджені відзнаками «герой-киянин», яку заснували на початку цього року. Раніше Жизневський був посмертно нагороджений орденом Героїв Небесної сотні.

«Зубр»

На сьогодні більше ніж сто білорусів воюють на боці України, абсолютна більшість з них – це добровольці, які приїхали в Україну воювати проти Росії, яку вважають агресором. На думку білоруса, у недалекому минулому солдата полку спецпризначення «Азов» з позивним «Зубр», Росія небезпечна не лише для України, а і для Білорусі та інших сусідніх держав.

«Люди їдуть воювати за Україну з ідейних міркувань. Я історично розумію, що Росія – це агресор, і у добу Речі Посполитої у нас з росіянами було кілька десятків війн. Тобто ми постійно проти «москалів» воювали. Ми були щитом Європи від Азії, ми захищали Європу від Орди, потім від Московії, потім Росією вони назвалися. Як не назви, суть у них одна і та ж», – пояснив «Зубр» в ефірі Радіо Свобода.

«Схоже, ми є «гарматним м’ясом» і для Києва, і для «ДНР», «ЛНР» – «Док»

Білоруські добровольці сподівались, що українська держава посприяє в їхній легалізації, а це фактично неможливо без отримання громадянства України або бодай тимчасового проживання в Україні. І процес легалізації іноземних добровольців у лавах Збройних сил України справді рушив з місця – Верховна Рада у жовтні минулого року ухвалила відповідні законодавчі зміни.

Згодом український парламент спростив процедуру отримання громадянства для іноземців, які проходять військову службу за контрактом.

«Док»

Але це не вирішило усіх проблем, з якими стикаються в Україні білоруські добровольці, розповів Радіо Свобода боєць Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», білорус з позивним «Док». За його словами, наразі чиновники у Києві здебільшого відписують добровольцям з Білорусі, що отримати громадянство України вони можуть на загальних підставах.

«Ухвалений закон про спрощену процедуру отримання громадянства України розрахований на добровольців, наприклад, зі США, Ізраїлю чи Грузії: вони можуть поїхати додому за необхідними документами. Для білорусів це нереально: вдома нас заарештують або будуть переслідувати. І виходить так, що ми воюємо за Україну, яка на словах обіцяє нас легалізувати, але реально не робить для цього нічого. Ба більше: наші дані «зливають» в інтернет, звідки їх успішно переписують собі спецслужби Білорусі та Росії. Тож, схоже, ми є «гарматним м’ясом» і для Києва, і для «ДНР», «ЛНР». Але з іншого боку, були з білоруськими добровольцями і позитивні прецеденти», – каже «Док».

Кілька білоруських добровольців отримали громадянство України

Позитивним прецедентом є отримання кількома білоруськими добровольцями громадянства України. Так, рік тому президент Петро Порошенко вручив паспорт громадянина України білорусу, командиру розвідки полку «Азов» Сергієві Коротких (позивний «Боцман») за військову звитягу при звільненні Маріуполя від сепаратистів.

«Комісія з надання громадянства при президентові України позитивно вирішила питання (громадянства – ред.)», – зазначив Порошенко.

Нещодавно став громадянином України і відомий у Білорусі опозиціонер і колишній політв’язень (засуджений за участь у мітингах опозиції у Мінську 19 грудня 2010 року), а нині учасник АТО Василь «Сябро» Парфенков з добровольчого батальйону ОУН. Для нього процедура входження у громадянство України була доволі тривалою. Як повідомили журналістам у батальйоні ОУН, спершу Парфенков подав документи до Державної міграційної служби, потім його викликали в СБУ. Там добровольця запитали, чому він не може повернутися до Білорусі. «Сябро» повідомив, що на нього в Білорусі відкрито дві кримінальні справи. СБУ направило запит до КГБ Білорусі, там фактично підтвердили слова Парфенкова, після чого українські спецслужби повідомили Державній міграційній службі, що вони не проти надання «Сябру» громадянства України.

Василь «Сябро» Парфенков

Щоправда, цього року Парфенков потрапив спершу за ґрати, а потім під домашній арешт після того, як 21 лютого цього року брав участь у погромах представництв російських банків у Києві.

«У Білорусі мені загрожує 17 років тюрми, тут могло би бути чотири роки. Тому мені поки що, за існування нинішнього режиму в Мінську, дороги назад до Білорусі немає», – пояснив Василь Парфенков журналістам.

Тим часом і у Києві, і у Мінську визнають, що чимало білорусів воюють і проти України на боці «ДНР» і «ЛНР». У березні цього року ЗМІ повідомляли, що у Білорусі порушено понад 130 справ проти «найманців», якими там вважають усіх білорусів, що воюють на території України, незалежно від того, на чиєму боці вони воюють.

На цю ж тему: