Інформаційні технології змінюють Львів і можуть в перспективі змінити Україну, поставивши її поруч з іншими технологічно розвиненими країнами світу. Але для цього у державі має сформуватися трохи краще уявлення про те, що це є, і як вона може не заважати, якщо не підтримувати цей розвиток, вважає засновник львівського «Креативного кварталу», менеджер у сфері інформаційних технологій та радник з питань інновацій на інвестицій мера Львова Ілля Кенігштейн. І перше запитання до нього про те, як вдалося ІТ-сектору піти в потужне зростання в той час, як решта української економіки стрімко падала.
Ілля Кенігштейн
– Тут все абсолютно тривіально. Вся українська економіка побудована на споживанні ресурсів. Так жили наші батьки, діди, прадіди і прапрадіди. Економіка України абсолютно не модернізована. Вона залежить від дуже багатьох чинників, які зараз на неї впливають негативно. Але ІТ – це та галузь, яка залежить від знань, від людських мізків, від умінь, і вона абсолютно не пов’язана ані з географією, ані з геополітикою, і їй не потрібні якісь крупні ресурси. Тому наша ІТ-індустрія, яка в середині самого сектору є дуже різна, розвивається, хоч і не так потужно, як світова ІТ-індустрія, але також швидко. Тому вона залежить не від української економіки, яка падає, а від світової ІТ-індустрії, яка швидко розвивається.
Тому, якщо в Україні працює компанія, яка займається сервісом, чи аутсорсингом для західних замовників, то вона не пов’язана ані з українською економікою, ані з українською політикою і лише фізично перебуває в Україні. Я вже про це багато разів згадував, що наші аутсорсингові компанії платять більше податків в Америці, ніж в Україні.
– Тим не менше, для того, щоб ці люди працювали в Україні, їм все ж таки потрібні певні умови, з іншого боку, вони також впливають на інші галузі. Також і місто, яке обрало для ІТ сектор як стратегічний, має щось зробити для того, щоб ці люди могли там комфортно працювати. Як ІТ може допомогти місту, а місто своїм айтішникам?
Айтішники можуть зробити революцію в сільському господарстві. Україна, якщо вона дасть таку можливість айтішникам, може стати у сільському господарстві відразу в один ряд з найпотужнішими європейськими країнами
– Яким чином ІТ може впливати на інші сектори? Відповідь дуже проста: потрібно дати можливість айтішникам знайти можливість побачити свій інтерес у тих секторах, які вже існують. Наприклад, у сільському господарстві. Бо ми вже знаємо з досвіду, що айтішники можуть зробити революцію в сільському господарстві завдяки тим знанням та навичкам, яких вони набули у високотехнологічній галузі. І тут Україна, якщо вона дасть таку можливість айтішникам, може стати у сільському господарстві відразу в один ряд з найпотужнішими європейськими країнами. Але у більшості секторів працюють люди, які не лише про ІТ нічого не знають, вони і комп’ютер вдома не вміють включати.
Ну, а щодо Львова, останні події нас не потішили. Львів демонструє багато чого і доброго, і поганого. Місто має, з одного боку найбільшу кількість айтішників на душу населення, а з іншого боку, місто демонструє світу поведінку цілком протилежну до гасел, які воно прописало для свого розвитку про відкритість світу, відданість європейським традиціям і таке інше.
Ставши радником мера, я запровадив програму, яка називається Smart City... Ми займаємося такими речами, як доступність у місті громадського Wi-Fi зв’язку чи «розумного освітлення», чи можливість заплатити за проїзд в громадському транспорті зі свого мобільного телефону
Але щодо технологій, то ставши радником мера, я запровадив програму, яка називається Smart City («розумне місто»). Ця програма дозволяє використовувати високі технології як ті, що були створені в Україні, так і ті, що були створені глобальними компаніями, такими як Intel, Microsoft, Hewlett-Packard і так далі, зробити життя львів’ян комфортнішим, безпечнішим та мобільнішим. Ми вже переходимо до другого рівня цієї програми. Одночасно паралельно втілюється програма електронного уряду, яка є окремим проектом з розвитку електронної демократії. Але ми займаємося такими речами, як доступність у місті громадського Wi-Fi зв’язку чи «розумного освітлення», чи можливість заплатити за проїзд в громадському транспорті зі свого мобільного телефону. Тобто ІТ проникає абсолютно в усі види життя. І те, що ми зараз робимо, не є якоюсь неймовірною інновацією – це все вже давно існує. Ми лише намагаємося наздогнати це все, а не плентатися у хвості, як завжди.
– Якщо ця модель виявиться вдалою, якщо Вам вдасться реалізувати ті плани для Львова, які Ви собі намітили, то наскільки ця модель піддається трансплантації? Чи можна цей досвід перенести в інші міста України, які мають інше географічне розташування, інші міські традиції, іншу ментальність?
– Для того, щоб трансформувати досвід львів’ян на інші міста, то, перш за все, потрібно прищеплювати культуру життя у міському середовищі. А цього в більшості українських міст немає. Львів’яни звикли жити серед гарних будинків за доглянутих вулиць, які приваблюють певного рівня туристів. Наприклад, ці вимоги означають, що майже в усіх ресторанах Львова кельнери вміють говорити англійською і відповідно поводитися. І це є історична традиція міста.
Але також важливу роль зіграло те, що у Львові не створилася олігархія. Можливо, там не було, чого приватизувати, не було великих підприємств, або ж ті львів’яни, які могли сколотити якийсь капітал, відразу від’їжджали до Києва, але в результаті це дало можливість піднятися середньому класу, який створив міський істебілшмент, який думає про майбутнє Львова, про його стратегію. Ця перша стратегія з’явилася не сьогодні, а років сім-вісім тому, і вона на 70-80% вже була реалізована. Сьогодні львів’яни думають про наступний якісний крок у розвитку.
І жодного іншого сценарію для інших міст неможливо вигадати. І не допоможе в іншому місті перемалювати всі будинки. Спочатку мають змінитися люди, бо Smart City – це не технології, а люди, які люблять своє місто і ставляться до нього, як до свого дому.
На цю ж тему:
ІТ-галузь формує Львів
У Львові працюють приблизно 15 тисяч ІТ-спеціалістів, тобто на тисячу працюючих львів’ян припадає 60 айтішників далі
23.03.2016
Досвід Польщі для України: чому варто робити ставку на високі технології?
Польща через два-три роки стане лідером з ІТ-технологій у Центрально-Східній Європі – аналітики далі