Львів – У Львові вже рік діє Центр управління дорожнім транспортом. На сьогодні це єдиний центр в Україні. Якраз цими днями тестують перші муніципальні прокати велосипедів, у розробці електронна карта львів’янина, працює онлайн портал «особистий кабінет мешканця» – і все це завдяки новітнім технологіям, втіленню проектів європейського зразка. Львів – безпечне місто, інноваційне, кажуть чиновники. А як все на ділі?
Уздовж двох трамвайних маршрутів у Львові, де найбільше перехресть і заторів, встановлені 20 відеокамер. Зображення з них надходить на монітори Центру управління дорожнім рухом. Звідси керують роботою світлофорів. При наближенні трамваю до перехрестя, на світлофорі вмикається зелене світло. Тривалість сигналу регулюється відповідно до ситуації і кількості транспортних засобів. За рік, відколи працює система, скоротити час проїзду у трамваї вдалося на 20%.
«Це працює для всіх трамваїв, які проїжджають вздовж цих перехресть. Друга річ, яка робить життя людей якіснішим, а місто розумним – 24 встановлені електронні таблиці», – розповідає Ігор Могила, провідний інженер центру управління дорожнім рухом.
На таблицях висвітлюється інформація про наближення трамваю і приблизний час прибуття. Днями такі електронні монітори будуть на всіх трамвайних маршрутах. Проект щодо покращення дорожнього руху у місті створювали 3 роки за кредит у сумі 26 мільйонів євро від Європейського банку реконструкції і розвитку. Але незважаючи на нові запровадження, вулиці у центральній частині міста – у заторах.
Тому Арсен Мшанецький, як і сотні львів’ян, воліє їздити велосипедом. І велосипедистів у Львові з кожним днем стає дедалі більше. Але й вони не почувають себе комфортно, бо велодоріжок таки обмаль, а там, де вони створені, часто припарковані машини чи ходять пішоходи.
Я мандрував Європою, там є окрема розмітка і світлофори для велосипедистівАрсен Мшанецький
«Я мандрував Європою, там є окрема розмітка і світлофори для велосипедистів. Це доречно зробити у місті, тим паче, що буде більше людей, які пересядуть на велосипеди», – каже Арсен Мшанецький.
Але наразі для велосипедистів створили не безпечні велопарковки, а п’ять місць для оренди цього транспорту. Велосипедів тут ще немає, бо станції прокату монтують і тестують. Невдовзі, обіцяють чиновники, вони мають запрацювати. Велосипед можна буде взяти в оренду в одному місці, а повернути – в іншому. Місячний абонемент – 120 гривень, година катання – 50 гривень. Загалом у місті має бути 22 велопрокати. На цей проект німецький уряд виділив близько 100 тисяч євро, а решту грошей (яку саме суму міськрада відмовляється називати) надали комерційні структури.
Електронні картки полегшать життя?
У наступному році городяни познайомляться іще з одним нововведенням у сфері цифрових послуг – електронною карткою львів’янина. Міські чиновники підрахували, що вона зменшить бюрократичні перепони при отриманні довідок на 90 відсотків. Достатньо буде лише картки, щоб отримати субсидію, матеріальну допомогу, кошти на оздоровлення дітей.
«Є 20 послуг, де потрібні пакети документів. Ця картка стає замінником всіх документів, які входять у юрисдикцію міської ради. Люди приходять у єдине вікно, дають картку, вводять пін-код. Інформацію з ЖЕКу, навіть податкової чи міліції ми дізнаємось самі. З цією карткою не потрібно носити папери», – пояснює Тимофій Александронець, начальник управління інформаційних технологій Львівської міської ради.
Львів’яни дедалі частіше чують від міської влади слова «інновація», «новітні технології» чи «смарт сіті» (тобто розумне місто). За цими словами, для багатьох незрозумілими, має бути комфорт, якість і безпека. Але такі умови життя для мешканців потрібно ще створити, бо чимало львів’ян кажуть, що не вельми комфортно почуваються у рідному місті. Водночас проекти щодо запровадження новітніх технологій є дуже модні і фінансово вигідні.
