Київ – Українська жінка може зі зброєю в руках захищати Батьківщину, може під кулями рятувати життя пораненим, але неофіційно. Офіційно її місце – на кухні, як в армії, так і в житті. Це зневажливе і патерналістське ставлення до жінок пояснюють традицією, бажанням оберігати слабку стать, святістю місії материнства. Але численні наукові дослідження стверджують, що статус жінки у суспільстві є найкращим індикатором його майбутнього – воно краще за добробут і рівень демократії визначає траєкторію розвитку країни. Те, що відбувається з жінкою, впливає на безпеку, стабільність, добробут, здоров’я, освіту і навіть корупцію і тип режиму. І з огляду на цей показник, Україна має перед собою ще багато складних завдань. Перше з яких є усвідомлення необхідності дивитися на жінку як на вільну, рівноправну та рівноцінну особистість.
Киянка Юлія Євдокимова майже два роки підтримує батальйон «Айдар» як волонтер. Спроба потрапити туди на службу виявилась невдалою: Євдокимовій пояснили, що у Збройних силах України існують «жіночі посади» і «нежіночі посади», відтак у рідному для неї батальйоні Юлія може працювати на кухні або у медичній частині. Це так звані «жіночі посади», виписані у штатному розкладі Збройних сил, пояснила Євдокимова.
Ніхто у командуванні не хоче брати на себе відповідальність і займатися проблемами жінок-військових і добровольцівЮлія Євдокимова
«Ми стикалися з різними заявами: від «Жінці не місце на фронті» і до «Нам повії не потрібні». Я почула багато образливих слів. Справа у тому, що «жіночих посад» у штатному розкладі бригад і батальйонів дуже мало і всі вони, так би мовити, профільно жіночі – це, наприклад, кухар або медик. Стрілецькі посади жінкам не надають, але як показує військова практика, у цілому жінка більш емоційно стабільна і водночас більш зосереджена. Якщо подивитись історію кількох воєн, то ми побачимо, що жінки – кращі снайпери, ніж чоловіки. Але ніхто у командуванні не хоче брати на себе відповідальність і займатися проблемами жінок-військових і добровольців», – розповідає Євдокимова у розмові з Радіо Свобода.
Таке ставлення чоловіків, які керують силовим блоком уряду, змусило жінок, боротися за своє конституційне право – боронити Батьківщину. Наразі ініціативна група українських «солдатів Джейн» збирає підписи під петицією до керівників парламенту та уряду на підтримку своїх прав.
«Потрібно, щоб наші шановні комбати-народні депутати виявили розуміння, тим більше, що вони бачили дівчат, які дійсно нормально воювали, вони мають виявити певну повагу до нас і розробити такий закон. Може, досить уже виясняти бійками свої відносини у Верховній Раді? Треба вже почати працювати над тим, що вони обіцяли», – каже Євдокимова.
При цьому, за даними Міністерства оборони, на сьогодні у зоні бойових дій на сході України служить понад тисяча жінок. А загальна кількість жінок-військовослужбовців досягає 15 тисяч осіб, з них до двох тисяч є офіцерами. Про це повідомляють кореспонденти видання «Народна армія».
Громадська активістка, доброволець, нині керівник Центру аеророзвідки при Києво-Могилянській академії Марія Берлінська зазначила, що ситуація зі становищем жінок в українській армії, яка веде боротьбу проти зовнішньої агресії, є лише віддзеркаленням загальної ситуації в Україні. І це при тому, що нині жінок – більш ніж половина населення України.
Жінка у політиці: до євростандартів ще далеко
На сьогодні обіцянок політиків захистити права жінок вже замало: на порядку денному створення належних умов для жінок, які воліють працювати у політиці, бізнесі, в експертному та інформаційному середовищі. До того ж, гендерну рівність гарантує Конституція України, крім того, це – одне із зобов’язань України перед її європейськими партнерами. Про це нагадують експерти інформаційної та освітньої кампанії «Повага».
Вислови на кшталт «Жінкам не місце серед реформаторів» і «Жінкам краще займатися кухнею» і там показувати «свої вибрики» неприпустимі у країні, яка хоче бути серед європейської спільноти, вважають ініціатори кампанії. Вони вважають, що запорукою успішного шляху жінки у політиці є неупереджене ставлення з боку політикуму, суспільства і ЗМІ.
На сьогодні у депутатському корпусі Верховної Ради України працюють лише 12 відсоток жінок, немає жінок у восьми парламентських комітетах з двадцяти одного. Ці дані наведені у дослідженні Міжнародного центру перспективних досліджень з проблем гендерної рівності.
Жінці почати бізнес складніше
Згідно з дослідженнями Міжнародної фінансової корпорації, українській жінці складніше відкрити свою справу, ніж чоловікові.
Гендерний спеціаліст Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Денис Торхов повідомив журналістам, що лише 6 відсотків ділових жінок керують великими підприємствами (понад 250 працівників), а найбільше українок задіяні у громадському харчуванні, торгівлі і сфері послуг, найменше ж жінок керують будівельним бізнесом.
Власники бізнесу, а це здебільшого чоловіки, не схильні наймати на керівні посади жінокДенис Торхов
«Власники бізнесу, а це здебільшого чоловіки, не схильні наймати на керівні посади жінок. Як це дивно, але ділові жінки відчувають більше регуляторне навантаження – представники контролюючих органів частіше перевіряють «жіночі» підприємства, ніж ті, які очолюють чоловіки», – каже Торхов.
Громадськість, і не лише жіночі організації, вимагають від влади створити необхідні умови для активнішого залучення жінок у політику і бізнес. Так, керівник західноукраїнського офісу Всеукраїнської організації «Жінки України» Людмила Максимович при цьому наголошує: саме жінки повинні і можуть стати новим обличчям сучасної України.
Нині жінки-лідери і є новими обличчями української політикиЛюдмила Максимович
«Нашій країні потрібні нові обличчя. Нині жінки-лідери і є новими обличчями української політики. Я на сьогодні бачу абсолютно сприятливі, абсолютно необхідні умови щодо збільшення кількості жінок-політиків в українській владі», – відзначила Максимович в ефірі телеканалу «Львів ТБ».
А ставлення суспільства до жінок, які ідуть у політику і владу, які активно залучені у ділове життя України показали автори документального фільму «Жіноче обличчя влади». Його зняли київські митці за підтримки Інституту світової політики та Агентства США з міжнародного розвитку.
– «Жінка так само справляється зі своєю роботою і з чоловічими обов’язками на сьогодні, справляється в усьому. Немає нічого, з чим на сьогоднішній день не могла б справитися жінка».
– «Жінки впливають на нас з самісінького дитинства: у садочку, в школі, в житті мами впливають на дітей. І якби було розуміння рівності жінок і чоловіків, то, я думаю, був би кращий результат щодо ухвалення рішень».
– «Нині жінки сильніші від чоловіків, і то набагато», – вважають пересічні українці.
Більшість селянок мають проблеми із доступом до медичної допомоги – секретаріат омбудсмена
Окремо фахівці розглядають проблеми жінок – мешканок сільської місцевості. Так, згідно з дослідженнями, які провели експерти Уповноваженого Верховної Ради з прав людини за підтримки Програми розвитку ООН, нині у селах проживають понад сім з половиною мільйонів жінок.
Серед проблем, з якими вони стикаються – бідність (особливо серед жінок, яким більш ніж 50 років), низька оплата праці (середньомісячна заробітна плата у жінок, які зайняті у сільському господарстві, в середньому становить приблизно 88 відсотків зарплати чоловіків у цій же галузі), важкі умови праці.
Майже половина селянок поскаржилися на обмежені можливості у доступі до кваліфікованої медичної допомогиАксана Філіпішина
«Майже половина селянок поскаржилися на обмежені можливості у доступі до кваліфікованої медичної допомоги. Ще майже третина жінок не може дозволити собі отримати необхідну медичну допомогу у випадку хвороби, яка вимагає оперативного втручання або тривалого лікування», – зазначила представник Уповноваженого з питань дотримання гендерної рівності Аксана Філіпішина під час презентації дослідження у 2015 році.
Не всі жінки готові до гендерної рівності – експерт
Згідно з міжнародними дослідженнями, Україна належить до країн з низьким рівнем фізичної безпеки для жінок. При цьому дві третини жінок, які постраждали через сімейне насильство, не звертаються за допомогою, оскільки або бояться чергового сплеску насилля, або вважають це внутрішньо-сімейною проблемою.
Фахівці пояснюють причини насильства чоловіка проти жінки (дружини, доньки, матері), серед іншого, зниженням рівня життя родини через безробіття або невлаштованість, психологічну напруженість довкола, яка може призвести до зловживання алкоголем. Це сприяє погіршенню мікроклімату всередині сім’ї та загострення сімейних конфліктів тощо. Цю інформацію оприлюднили рівненські правники й адвокати, які опікуються проблемами сімейного клімату.
Громадська ініціатива «Захист для тебе» опублікувало інформацію, куди можуть звертатись за допомогою постраждалі жінки.
І при цьому, на думку філософа Ірини Грабовської, нині не кожна українська жінка воліє мати рівні права з чоловіками і готова боротись за гендерну рівність. На сьогодні у державі чимало жінок, яких можна характеризувати як професійних дружин багатих чоловіків або ж професійних домогосподарок. Тобто, як відзначила фахівець, сучасні жінки зрозуміли, що неможливо виконувати роботу найвищої кваліфікації без жертвування сім'єю та гармонійно поєднувати дім і кар'єру. І проблема полягає у тому, що суспільство погоджується з таким станом речей.
Жінки навіть і не намагаються бути особистостями із власними життєвими стратегіями та професійними амбіціями, і суспільство підтримує їх у цьомуІрина Грабовська
«Головною, так би мовити, антропологічною проблемою для дуже багатьох жінок, принаймні українських, є те, що жінки навіть і не намагаються бути особистостями із власними життєвими стратегіями та професійними амбіціями, і суспільство підтримує їх у цьому, активно промиваючи жіночі мізки … байками про «справжню жіночність», традиційну правильність, «святу» жертовність та почесну «завжди вторинність», – зазначає експерт у статті в газеті «День».