Львів – Кандидати на Львівщині засипали виборців обіцянками, починаючи від ремонту під’їздів і доріг до винищення корупції і створення контрактної армії. Експерти зазначають, що переважно обіцянки кандидатів і партій на місцевих виборах – популістські.
Василь Шпіцер був обраний мером Львова першого демократичного скликання у 1990 році. Нічого тоді не обіцяв. Однак пригадує, що місто отримав у жахливому стані – мешканцям подавали воду по кілька годин на добу через зношені водогони; люди мерзли у квартирах; Львів був завалений сміттям; у крамницях були черги за продуктами.
«Зреалізувати вдалося неймовірно багато, як оглядаєшся назад, а це вже 20 років. Водогін Стрий-Львів був зроблений з бетону, з’являлись тріщини, бо земля рухається, хоч бетон і сильний, але були постійні витоки води. Нам довелось його замінити. Не все встиглось, що хотілось», – каже Василь Шпіцер, голова Львівської міськради у 1990-1994 роках.
Вода підвела багатьох
Не вдалося тоді вирішити й проблему з водою. Цим питанням займались усі майбутні міські голови Львова. Багато наступників Василя Шпіцера на обіцянках про цілодобове водопостачання здобували голоси виборців. Любомир Буняк запам’ятався виборцям тим, що пообіцяв забезпечити цілодобовим водопостачанням у Львові через 2 роки. Але обіцянки не вдалося виконати з різних причин, а це стало одним із приводів для його відставки.
«Люди чекають на обіцянки і людям це подобається. У Львові була конкретна обіцянка Буняка зробити воду за 2 роки, цього не зробив і не добув до кінця терміну. Наше суспільство після Майдану посттравматичне і ведуться на популістські гасла, як, наприклад, «підняття пенсії» чи «зниження тарифів», – наголошує політолог Оксана Дащаківська.
Політична карикатура Олексія Кустовського
У місті Борислав, що на Львівщині, вода досі подається з перебоями. Саме через зношені труби, поламані насосні станції та не вирішене питання з потраплянням нафти у криниці під тиском людей подав у відставку міський голова Володимир Фірман. А до цього він із року в рік обіцяв полагодити проблему. Нинішні кандидати наступають на ті ж граблі.
Найбільшою проблемою є те, що виборець не розуміє повноважень місцевих рад, чим вони займаютьсяІрина Швець
«У Бориславі обіцяють вирішити екологічну катастрофу. У воду потрапляє нафта, але це має бути урядова програма. Чи міжурядова. На місці самоврядування це зробити не можливо. Найбільшою проблемою є те, що виборець не розуміє повноважень місцевих рад, чим вони займаються. У цьому проблема, що виборцем можуть партії і кандидати маніпулювати і обіцяти речі, які не відповідають повноваженням тої ради, до якої балотуються», – каже Ірина Швець, керівник Громадянської мережі «Опора», Львів.
Як вирішувати проблеми – не знають
Згідно з даними «Опори», партії, які змагаються на цих виборах, послуговуються всеукраїнськими гаслами і обмаль тих, які апелюють до регіональних проблем. Більшість кандидатів і партій не говорять про механізми вирішення проблем громади.
«Чому політики не пропонують цього? Це боязнь відповідальності, це страх перед тим, якщо я скажу, а потім мене спитають. Вони не готові нести відповідальність за свої дії. А тому і не бажають говорити. У Львові більше половини кандидатів надали свої програми. У районах інша ситуація, там кандидати не мають стратегічного бачення розвитку регіону», – зауважує Оксана Дащаківська.
Політична карикатура Олексія Кустовського
Дехто з кандидатів, щоб привернути до себе увагу, вдається і до абсурдних обіцянок на кшталт створити «атракціон для бухла» чи встановити туалети перед приміщенням міської ради. А ще кандидати обіцяють провести панахиду, відновити роботу заводів, які давно знищені і обкрадені, цілодобове асфальтуванні доріг і тротуарів, знизити ціни на ліки. Та чи впіймається на такий популістський гачок виборець і на цей раз?
На цю ж тему:
|
Місцеві вибори: не обрати популістів Обіцяють те, чого виконувати не доведеться, бо немає нічого спільного із повноваженнями місцевої влади далі |