Яценюк хоче фінансувати кіно за рахунок казино

Кабмін пропонує легалізувати гральний бізнес в Україні, а частину надходжень від нього скерувати на фінансування культурних проектів, зокрема, на фінансування українського кіно. Відповідний законопроект планують подати на розгляд парламенту вже у цьому році. Критики подібних ініціатив зазначають, що урядовці врахували їхні пропозиції, а представники грального бізнесу вітають таку ініціативу і наголошують, що галузь вже шість років замість сплачувати податки стимулює корупцію.

Яценюк хоче фінансувати кіно за рахунок казино

На зустрічі в Міністерстві культури прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що вже обговорив проект закону на зустрічі із народними депутатами, зокрема із тими, які критично ставляться до ініціативи щодо легалізації грального бізнесу.

«Важливо витягнути це з тіньового бізнесу – там не десятки, а сотні мільйонів, які сьогодні розходяться по кишенях. Ми їх витягнемо. Я не обіцяю, що ми все віддамо на культуру, але значна частка піде на фінансування культурних проектів, у тому числі українського кіно», – заявив глава Кабміну.

Рівні умови та жорсткі правила

Це вже не перша спроба легалізувати гральний бізнес. Наприкінці минулого року уряд намагався одночасно із держбюджетом ухвалити відповідний закон, але депутати його відхили. Серед найактивніших критиків був позафракційний Борислав Береза. Зараз в інтерв’ю Радіо Свобода він наголошує, що не проти грального бізнесу як такого, але наполягає, щоби ця діяльність була чітко регламентована й обмежена. Насамперед, необхідно винести гральні заклади у спеціалізовані зони та обмежити туди доступ підлітків та соціально незахищених верств населення.

«Якщо ми побачимо, що бюджет направду отримує кошти, а діти не зможуть потрапляти до таких закладів, то ми, скоріш за все, підтримаємо такий законопроект», – запевняє Борислав Береза.

На його думку, попередня спроба легалізувати гральний бізнес мала лобістський характер, натомість тепер складається враження, що уряд враховує критику.

«Я проти лобіювання чиїхось інтересів. Якщо ми створюємо правову державу, то зобов’язані створити рівні умови роботи для усіх», – зазначає Борислав Береза.

Перемога «духовності» над «легальністю»

Гральний бізнес в Україні заборонили в 2009 році з ініціативи тодішнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. Вона назвала цю заборону «перемогою духовності», хоча й визнала, що в багатьох випадках це призвело лише до уходу грального бізнесу в тінь.

В Українській асоціації діячів грального бізнесу вітають будь-які спроби легалізувати гральний бізнес. Там наголошують, що ухвалений шість рокі тому закон передбачав, зокрема, що упродовж трьох місяців уряд має запропонувати нові правила для цієї галузі.

«Це обов’язок Кабінету міністрів! І можна казати, що Кабмін під керівництвом різних прем’єр-міністрів упродовж останніх шести років не виконував закон», – коментує ситуацію віце-президент Української асоціації діячів грального бізнесу Григорій Трипульський.

Заборонити легше, ніж запропонувати нові правила

Політики та урядовці дуже неохоче беруться за визначення правил грального бізнесу через непопулярність цієї теми. Адже причетних до розробки такого закону одразу починають обвинувачувати в лобіюванні чиїхось інтересів. За словами Григорія Трипульського, у цьому плані показовим був минулорічний випадок, коли подібні обвинувачення лунали на адресу глави уряду.

«Не було підстав говорити, що він лобіює інтереси якоїсь структури. Безперечно, будь-який закон комусь більше цікавий, а комусь – менш. Але завжди знайдеться якась позиція, яка із задоволенням візьме цю тему і почне доводити, що це погано. Справді, в гральному бізнесі мало хорошого, але ж він існує!», – зазначає Григорій Трипульський.

Гральний бізнес в Україні все одно існує, але за теперішніх умов він змушений функціонувати в тіні, живлячи корупцію. Натомість ухвалення закону дозволить працювати легально. За підрахунками Асоціації діячів грального бізнесу, внаслідок заборони грального бізнесу державний бюджет щорічно недоотримує близько двох мільярдів гривень.