Бунт проти «ДНР» в Донецьку: як це було

Як грім серед ясного неба: у Донецьку в понеділок відбувся перший бунт проти «ДНР» – в самому центрі, під будівлею «уряду ДНР» (колишнє приміщення Донецької облради та облдержадміністрації, яке перебуває у руках терористів з 6 квітня 2014 року), на якому жителі вимагали у бойовиків припинити війну і залишити місто.

На цей стихійний мітинг вийшло близько 500 доведених до відчаю донеччан, здебільшого це мешканці селищ «Северный» та «Октябрьський», які розташовані поблизу Донецького аеропорту. Основні вимоги – припинення бойових дій, обстрілів, які ведуть щоденно так звані війська «ДНР» з цих територій навіть зараз, незважаючи на «мирні» Мінські домовленості. Постійно гинуть і калічаться люди, в тому числі, діти.

А останньою краплею у їхніх стражданнях, що вивели їх на вуличний «незаконний» – і дуже небезпечний – бунт, була інформація, що «керівництво «ДНР» вирішило стерти з лиця землі зруйновану територію цих селищ, тобто «зачистити» 1530 житлових зруйнованих осель, які не підлягають відновленню чи ремонту. Ось тут терпець довжиною більше року їм урвався.

Мітингувальники навіть на деякий час перекрили рух по центральній донецькій вулиці імені російського більшовика, сепаратиста Артема (Федора Сергеєва) – засновника та керівника створеної ним 12 лютого 1918 «Донецько-Криворізької республіки», яку пробують мавпувати сьогоднішні терористи. Тисячі жителів цих селищ, що залишилися без даху над головою (багато з них виїхало, багато переселилось зі зруйнованих осель в більш безпечні центральні райони Донецька) вимагали припинити війну, повернути житло, повернути втрачену роботу і негайно забрати військову техніку з-під їхніх будинків. З цього важкого озброєння бойовики безперервно обстрілюють українські території: Аеропорт, Піски, Авдіївку, викликаючи вогонь у відповідь вже понад рік. Впродовж року немає світла, відсутня вода, немає газу.

Люди вимагали зустрічі з ватажком терористів «ДНР» Олександром Захарченком. Він з’явився на милицях у супроводі озброєних бойовиків. Люди вимагали негайно припинити війну, припинити стріляти з їхньої території. Адже вони вже за рік прекрасно навчились розрізняти, хто починає стріляти, звідки і куди стріляють і з якої зброї, бачать, що бойовики стріляють з дворів житлових кварталів, потім тікають звідти, а відповідь приходить у те місце, звідки стріляли. В результаті ці селища перетворились в суцільні руїни, де бродять покинуті собаки та мародери. Щоденно гинуть люди, а ще більше поранених.

«Ви нас зробили живим щитом у своїй війні!» – Кричали в обличчя Захарченку. – Припиніть стріляти і заберіть своє військо і озброєння з нашої території!» Вимагали відновити зруйноване житло, подачу води, світла та газу, припинити мародерство та крадіжки з зруйнованих будинків, адже на цій території повне безвладдя, повний хаос, як і на інших територіях «ДНР».

Оскільки припинити війну, як відповів їм Захарченко, ніяк не вдасться, то мешканці вимагали хоча б евакуювати їх з цих територій, пропонуючи заселити їх у порожні готелі Ріната Ахметова та в недобудовані будинки, адже вже рік вони живуть у підвалах – саме з тих пір, як бойовики 26 травня 2014 вперше напали на українських військових в Донецькому аеропорту, що сьогодні перетворено в руїни.

З приводу порожніх готелів Захарченко промовчав, а щодо недобудованих будинків пояснив, що це теж неможливо, бо одні труби, які потрібні для проведення комунікацій, виробляються в Краматорську, а інші в Авдіївці, які під контролем України. Запевнив: дасть команду своєму «міністерству соціального захисту ДНР» шукати можливість евакуювати людей в пансіонати та санаторії.

«Завтра профспілки отримають завдання забезпечити всіх бажаючих можливістю виїхати з Жовтневого та роботою» – заявив Захарченко. Він додав, що дасть силовим структурам наказ забезпечити для жителів селищ можливість безперешкодно вивезти майно. Все це він викрикував під незадоволений гул сотень мітингувальників, які прийшли вимагати припинити війну і дати їм змогу жити спокійно навіть у власних розвалених оселях на власній землі, де поховані їхні предки.

Крім цього, запитували, де обіцяні пенсії. Адже з липня 2014 року до сьогоднішнього дня здійснено тільки 2 виплати: пенсіонерам в жовтні 2014 року дали по 1 тисячі гривень, і аж в квітні 2015 – українську пенсію в російських рублях, перераховану в пропорції 1 до 2. Така сама ситуація з виплатами заробітних плат тим, хто згодився працювати в школах, лікарнях, ВНЗ та інших підприємствах «ДНР». А основна маса людей втратила роботу, бо зруйновано школи, лікарні, аеропорт, підприємства, знищено залізничне сполучення з Донецьком, згоріли ринки, багато донеччан разом з дітьми покинули територію «ДНР», небезпечну для проживання.

Не знайшовши спільної мови з мітингувальниками, Захарченко на великій швидкості втік у супроводі кортежу з чорних джипів «Ленд Крузер» і «Мерседесів».

Зам’яти цю історію вже не вдасться. Є декілька відео, як люди вимагають припинити стріляти з житлових кварталів або йти геть зі своїм «ДНР». Є відео, як до Захарченка звертається старша жінка, вимагаючи від нього виконання якоїсь обіцянки, яку він давав людям на референдумі. Натомість, він пропонує їй назвати своє прізвище, щоб включити її в групу переговорів як представника української сторони. Жінка відмовилася назватися, боячись, що її розстріляють.

Є відео й кореспондента російської «Нової газети» Павла Канигіна, якого «МГБ ДНР» потім арештувало, побило і вислало за межі «ДНР» в РФ. Слава Богу, що не кинуло в катівню «ДНР». Це саме той журналіст, який нещодавно у Києві розказував, що з січня 2015 року «ДНР» не арештувала жодного журналіста (це там же було спростовано донецьким журналістом Сергієм Фурманюком, якого арештували 21 січня 2015 року, і який карався в катівнях сепаратистів майже 2 місяці). Канигін закликав українських журналістів не боятись і їхати працювати в «ДНР», бо тепер терористи змінилися, і праця журналіста тут безпечна. Мабуть, зараз прозрів.

Звичайно, що «Лайфньюс», як завжди, в своєму репертуарі. Взявши інтерв’ю у якогось діда, показали те, що хоче РФ та її «днрівські» маріонетки: немовби всі мітингувальники підтримують «ДНР», вимагають продовжити війну і піти в наступ на Київ. Жаль, що деякі «журналісти» з-поза меж Донецька взяли за основу версію «Лайфньюс» і черговий раз звинуватили донеччан у 100% підтримці ватажків «ДНР». Могли би хоч інші відео подивитись та оцінити дуже небезпечну обстановку, в якій все це відбувалось.

Що було потім? Далі Захарченко заявив, що цей бунт був не стихійним, а організований українською владою, і дав команду шукати шпигунів та організаторів. Так що скоро підуть нові арешти проукраїнських донеччан.

«Митинг просто так не возник, он был не стихийным. Вопросы были смоделированы по чьему-то сценарию», – заявив він.

Може, нарешті, донесе він до своїх кремлівських покровителів дійсну ситуацію з підтримки війни, через яку вже полягли тисячі російськомовних донеччан, права яких вони приїхали з РФ «захищати», через яку Донецьк перетворюється вже на пустелю?

Черга тепер за бунтом нещасних мешканців Петровського району Донецька, з житлових кварталів якого обстрілюють бойовики Мар’їнку, Красногорівку, Олександрівку та інші українські території.

Катерина Полякова, інженер, м. Донецьк

Думки, висловлені в рубриці «Листи з окупованого Донбасу», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Надсилайте ваші листи: DonbasLysty@rferl.org

На цю ж тему: