Чи можлива українська освіта без корупції?

Київ – Рік тому в Україні було ухвалено новий «Закон про вищу освіту», який передбачає, серед іншого, автономізацію та скорочення кількості вищих навчальних закладів з більш як вісімсот приблизно до трьохсот, а також скорочення витрат за рахунок підвищення їхньої ефективності. В результаті, витрати у найближчі роки зменшаться щонайменше на 300 мільйонів гривень. Але чи подолають реформи корупцію та чи підвищать якість українських дипломів, фахівці відповідей не дають.

Чи можлива українська освіта без корупції?

За даними опитувань, які провели фахівці Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, більшість студентів якість вищої освіти в Україні оцінюють нижче середнього рівня. Як зазначила директор Фонду Ірина Бекешкіна, для покращання якості освіти студенти вимагають, насамперед, розв'язати низку проблем.

Ірина Бекешкіна

За даними соціологічних опитувань, це такі проблеми, як невизнання дипломів більшості вітчизняних вишів у світі (цим переймається понад половина опитаних соціологами студентів), невідповідність викладання вимогам ринку (більш як 40 процентів респондентів) і корумпованість викладацького складу вищих навчальних закладів (третина опитаних).

Від якості освіти залежить, яку державу будують українці, зазначила Бекешкіна. Тож реформування освіти є ключовим завданням влади і громадськості, наголосила фахівець.

«Цілком очевидно, що реформування нашого суспільство повинно спиратись на нову якість і робочої сили, і людини взагалі. І вихованням та формуванням цієї людини займається, перш за все, система освіти, як та єдина система, через яку держава може реалізовувати свій вплив», – зазначила Бекешкіна.

Рецепти влади: виконання освітнього законодавства

Влада пропонує подолати корупцію, скоротивши кількість вишів і поліпшивши якість отримання знань у тих освітніх закладах, які отримають ліцензію на працю. За словами президента України Петра Порошенка, на сьогодні в Україні невиправдано велика кількість ВНЗ, країна має найвищий серед європейських держав показник – один заклад на майже 50 тисяч населення. Тим часом, у Німеччині і Франції цей показник у рази менший, а якість освіти у цих країнах значно вища, наголосив Порошенко під час спілкування з чернігівськими студентами.

«Це болісно буде – скорочувати стільки вишів. Але беруть у молоді гроші, а замість знань і професії видають порожній гербовий папірець. І нульовий інтерес від ринку праці і до праці. Треба закривати такі вузи або надавати їм інший статус», – пояснив Порошенко рішення скоротити кількість вузів.

Він також зазначив, що при скороченні кількості вишів престиж і якість освіти буде зростати.

Заступник міністра освіти Інна Совсун визнає, що подолати корупцію в освіті з ходу неможливо, але без цього українські дипломи у світі не визнаватимуть, а рівень знань і навичок випускників буде викликати у працедавців сумніви. Тож найголовніше – запровадити у життя положення нового закону про вищу освіту, наголосила фахівець.

«Треба розуміти, що це не зміниться за один день. Просто факт ухвалення закону, впровадження реформ цього не змінить. Тобто, закон створює можливості для змін. Так, якщо ми говоримо про ректорів, то у законі є норма, якої раніше не було, і в якій мова іде про те, що ректор може бути обраний лише на 2 терміни», – пояснила Совсун на одному з брифінгів.

Інна Совсун

Допоки влада й освітяни розпочинають впровадження реформи, все більше українців шукають можливості отримати вищу освіту за кордоном. Так, лише за програмою Erasmus, яка передбачає обміни студентів, викладачів і науковців Євросоюзу, українці щороку претендують на більш як 140 магістерських і понад 40 докторських програмах за кордоном. Окрім доступу до нових країн і знань, українські учасники Erasmus отримують стипендії – 1000 євро на місяць для магістрантів і понад дві з половиною тисячі євро для докторантів. Від 2004 року і донині близько чотирьохсот студентів з України скористались можливістю навчання за стипендіями цієї програми.

Тим часом, фахівці фіксують негативну тенденцію щодо згортання діяльності представництв західних вишів і навчальних центрів в Україні. Так, як написав у соцмережах журналіст Євген Глібовицький, у Києві незабаром згорне діяльність Едінбурзька бізнес-школа. Спричинила це рішення, серед іншого, ситуація у регіоні: «Київ був стартовим майданчиком з подальшими планами на Росію та Центральну Азію. Політика Кремля щодо України робить непевними в очах інвесторів перспективи всього регіону», – зазначив журналіст.

Кримська молодь орієнтується на Росію – Петренко

Тим часом, молодь, яка проживає в анексованому Росією Криму і на окупованих територіях Донбасу, воліє отримати вищу освіту у російських вишах.

Фактично, Україна втрачає інтелект, вважає експерт Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.

«У Криму – 1 тисяча сорок випускників, але у найближчому до Криму Херсонському регіональному відділенні якості освіти маємо всього 65 заявок. Ці цифри не остаточні, тому що Росія має інші можливості: для вступу кримчан Москва створює квоти у вузах. Але ці цифри показові у тому розумінні, що з тих молодих кримчан, хто остаточно визначився, куди буде вступати, лише близько шести відсотків випускників обрали Україну», – розповів фахівець.

Він також зауважив, що українські університети мають тісніше співпрацювати з фахівцями ринку праці, враховуючи його потреби при запровадженні освітніх дисциплін. На сьогодні, за різними даними, українська економіка потребує інженерів, фахівців у сфері послуг, ІТ-спеціалістів, медиків тощо.

Відтак експерти радять чиновникам і політикам менше розповідати про реформу освіти, а більше зусиль докладати до реального реформування, щоб не втратити майбутні покоління.