Київ – Новий спецпідрозділ Генеральної прокуратури України – антикорупційну прокуратуру – намагаються зробити залежною від президента, заявляють громадські активісти. За їхніми словами, відповідні зміни до законодавства представники парламентської більшості хочуть провести шляхом внесення поправок до закону про прокуратуру. І хоч більшість депутатів заявляє про необхідність незалежності нового органу, однак досягнення цієї мети бачать по-різному.
Your browser doesn’t support HTML5
Антикорупційна прокуратура – важіль впливу чи «ручний орган»?
Двометровий унітаз мають принести у середу під Верховну Раду. Він, кажуть активісти, стане символом того, як ГПУ «зливає» резонансні справи топ-чиновників. За допомогою акції мітингувальники хочуть продемонструвати ситуацію, яка і надалі пануватиме в країні у разі голосування за законопроект №2667. Він, за їхніми словами, робить нову антикорупційну прокуратуру залежною від президента.
У законопроекті хитро вставили правку про антикорупційну прокуратуру, каже член правління «Центру протидії корупції» Олександра Устинова. За її словами, ці зміни можуть повністю знівелювати незалежність новоствореного органу, мета якого – нагляд за кримінальним слідством Національного антикорупційного бюро (НАБ).
«Коли писали закон про антикорупційне бюро, то зрозуміли: якщо всі справи Національного антикорупційного бюро будуть розглядатися ГПУ, то можна його не створювати навіть. Тому в законі про НАБ прописано: не генпрокурор призначає антикорупційного прокурора, а він вибирався конкурсною комісією з 10 людей. Тобто це – виборча посада», – пояснює експерт.
Зміни до законодавства
«Тепер же в законопроекті пропонується, щоб у конкурсну комісію з 10 людей пʼятьох призначав генпрокурор, тобто Шокін, а пʼятьох – Рада. Враховуючи, шо Рада – пропрезидентська, і що генпрокурор – людина президента, зрозуміло, хто буде обирати антикорупційного прокурора», – резюмує Олександра Устинова.
«Також вони пропонують: хай конкурсна комісія пропонує три людини на голову, а далі вже вибирає генпрокурор. Виходить, Шокін вестиме з ними перемови: з ким можна домовитися. Плюс генпрокурор буде призначати заступників. Тобто залишається той самий квотний принцип поділу портфелів, який був. Якщо це зробити, то НАБ можна вже й не створювати», – каже експерт.
Один із авторів законопроекту (серед яких також – Юрій Луценко, Олександр Грановський та Сергій Алексеєв), народний депутат від «Народного фронту» Леонід Ємець неохоче розповідає про правки, що стосуються антикорупційної прокуратури. За його словами, вони неоднозначні, і сприймати їх можна по-різному.
«Якщо подивитися на кількість членів конкурсної комісії і ким вони призначаються, то такі підозри можуть мати місце. Бо більшість там призначається від, грубо кажучи, вертикалі президента. Але є дві позиції. Одну з них підтримує прокуратура: про те що, вертикаль прокуратури має бути в системі контролю генпрокурора як відповідального за роботу всієї прокуратури. А у випадку, якщо ця вертикаль буде порушена, то буде порушена вся система управління прокуратурою», – зазначає Леонід Ємець.
«Є інша думка: що багато років була така вертикаль,і нічого хорошого прокуратура напрацювати не змогла. В теорії перша позиція виглядає логічно, а на практиці вона не працює», – каже депутат.
Напружена боротьба впливів
Як пояснюють в «Центрі протидії корупції», антикорупційна прокуратура має стати набагато важливішим органом, ніж Генпрокуратура, бо буде розслідувати справи чиновників лише 1-го і 2-го рангу, тобто міністрів і їхніх заступників. Саме тому, за словами Олександри Устинової, за цей орган і триває така боротьба.
«Порошенку потрібен контроль. Якщо контролювати антикорупційну прокуратуру, значить, контролювати розслідування над всіма топ-чиновниками. Тобто мати в кишені всі розслідування», – каже вона.
Сам президент України Петро Порошенко неодноразово заявляв про необхідність боротьби з корупцією і свою непричетність до будь-яких корупційних скандалів в Україні.
У середу законопроект №2667 розглядатиме парламентський комітет із питань забезпечення правоохоронної діяльності. А в четвер, 18 червня, його винесуть на голосування парламенту.
ДОВІДКА
Антикорупційна прокуратура – новий спеціалізований підрозділ Генеральної прокуратури України (ГПУ), що утворюється для нагляду за кримінальним слідством Національного антикорупційного бюро і має бути максимально автономним від ГПУ. Антикорупційна прокуратура створюється у рамках вертикалі ГПУ, оскільки Конституція України не передбачає існування «паралельної прокуратури».