Нова хвиля ескалації на Донбасі. Світу потрібна нова парадигма безпеки

Нова хвиля ескалації: Росія перекидає все нову і нову техніку на кордон із Україною – це зафіксував кореспондент Reuters. А в штабі АТО повідомляють, що бойовики останнім часом удвічі частіше порушують перемир’я. На тлі посилення загрози у Києві відбувся форум, присвячений світовій безпеці. Офіційний Київ закликав світ ще раз подумати про введення миротворців та посилити санкції. Про НАТО мова, однак, поки що не йде – Україні доведеться оборонятись без допомоги альянсу.

Нова хвиля ескалації на Донбасі. Світу потрібна нова парадигма безпеки

Росія перекидає техніку та нові сили із Ростовської області до українського кордону, повідомляє Reuters. Мова йде про війська, мобільні ракетні установки, танки і артилерію на імпровізованих базах. Відомо також, що на частині техніки видалені номери та ідентифікаційні знаки.

Впродовж останніх днів, починаючи з суботи, 23 травня, Reuters був свідком того, як чотири товарні потяги з технікою та військовими прибули на залізничну станцію у Ростовській області. Щонайменше два з них подорожували далі до військової бази.

Танки на російсько-українському кордоні

(Танки на російсько-українському кордоні)

У штабі АТО інформують: кількість фактів порушення режиму тиші з боку бойовиків зросла більш ніж у півтора-два рази. Утім і надалі Кремль спростовує свою пряму участь у бойових діях на Донбасі.

Паралельно з цим Росія відрядила до окупованої частини України вже 28-й так званий «гуманітарний конвой». Згідно з повідомленням МНС Росії, він налічує 100 автомобілів та 100 тисяч тонн «допомоги для мешканців Донецької і Луганської областей». ОБСЄ повідомило, що перша колона із 50 автівок вже пересікла кордон удень 28 травня. До вмісту вантажівок Україна, вже традиційно, не мала доступу, тож що насправді вони перевозять – невідомо.

Світу потрібна нова парадигма безпеки – Порошенко

На тлі ескалації конфлікту стає очевидно: існуюча в світі парадигма безпеки не працює – потрібно працювати над новою. Таку заяву зробив президент України Петро Порошенко в рамках 8-го Київського безпекового форуму. Мова йде про те, що Кремль має всі механізми, аби заблокувати в Раді безпеки ООН будь-які ефективні проукраїнські заходи. Саме тому, пояснив президент, він поставив питання про миротворців на Донбасі.

Україна говоритиме лише з законними представниками Донбасу - Порошенко

Наразі ситуація виглядає таким чином, каже Порошенко: світ солідарно підтримує Україну та засуджує російську агресію. Утім, в ЄС не до кінця усвідомлюють загрозу, яка стоїть за діями Росії. Україна ж зустріла ворожі війська абсолютно неготовою. За словами Порошенка, на момент початку російської агресії близько року тому держава мала лише 3-5 тисяч боєздатних військ. Усю «чорну» роботу Україна робить сама: волонтери підтримують армію, підприємства відновили виробництво техніки, українці мобілізуються. І об’єднавшись, український народ зміг вистояти та зупинити агресора.

За словами Порошенка, російська атака, яка мала розділити Україну, певним чином її згуртувала. Українці жертвують гроші на армію та роблять свої висновки, дивлячись на зруйновані ворожою армією міста Донбасу. За словами президента, навіть мовне питання, яким політики охоче спекулювали раніше – більше не викликає таких суперечок. Порошенко вкотре наголосив на тезі про те, що російськомовні українці, які воюють на Донбасі, люблять свою державу не менше, аніж україномовні.

Отже 8-й безпековий форум Україна організовує за суворих реалій: про миротворців чи постачання важкого озброєння для України мова не йде. Водночас, доводиться брати до уваги Росію, яка на папері слідує Мінським угодам, а на ділі виконує лише зручні їй пункти, каже Порошенко.

«Ми маємо посадити Росію за стіл переговорів. Ми маємо добитися виведення військ під моніторингом і верифікацією ОБСЄ», – сказав президент України.

Яценюк: Донбас – це не локальний, а геополітичний конфлікт

За словами прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, світ має діяти згідно тому, що Донбас – це не локальний, а геополітичний конфлікт. А закликаючи розділити відповідальність і наслідки з Україною, він нагадав і про відмову від ядерної зброї. Мова йде про те, що коли у 1994 року Україна підписала Будапештський меморандум, то натомість отримала гарантії від низки держав, у тому числі від держави-агресора Росії, щодо територіальної цілісності та незалежності України. Яценюк наголошує, що результатом такої домовленості стала втрата Криму, та перебування російських військ на Донбасі.

Яценюк очікує інвестицій після закінчення бойових дій на Донбасі

Отже, Яценюк озвучив головний та запасний плани. В першу чергу, Україна наполягатиме і надалі на дотриманні Росією Мінських угод, хоч і усвідомлює всю недосконалість документа. За словами прем’єра, Київ дотримується домовленостей, того ж вимагає і від Кремля.

«Ми маємо низку навіть не передумов, а вагомих умов Мінських угод. По-перше, приберіть російські війська з української території. По-друге, припиніть постачати артилерію і важке озброєння. По-третє, закрийте кордон», – зазначив Яценюк.

«План Б», як його назвав Яценюк, фактично, зводиться до того, щоби розбудувати успішну державу на вільних від окупанта територіях. А далі – чекати, поки захоплені частини України порівняють, зроблять відповідні висновки та захочуть повернутись до складу України.

Утім, наразі позиція глави уряду Яценюка щодо Донбасу однозначна: «Із терористами ніхто не вестиме переговори, лише з законнообраними представниками Донбасу». А Крим був і залишиться частиною України.

Україна в НАТО: шанси примарні?

Разом із тим, НАТО поки не буде козирем України в реінтеграції окупованих територій. Прем'єр Арсеній Яценюк вважає, що членство в альянсі поки – нереальна перспектива. За його словами, «не слід просити, особливо, коли не дадуть». Яценюк додав, що не всі країни-члени готові підтримати це на даному етапі.

Єнс Столтенберґ

Водночас, НАТО уважно слідкує за поведінкою Росії і застерігає її від намірів завадити Україні, Грузії та Молдові приєднатися до Північноатлантичного альянсу в майбутньому. Про це генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив 27 травня у Вашингтоні.

Також він додав, що риторичні заяви Кремля про ядерну зброю викликають глибоку стурбованість. А плани Путіна щодо розміщення в Калінінграді ракет, здатних нести ядерну зброю, а також загроза розміщення російської ядерної зброї в анексованому українському Криму докорінно змінюють стан безпеки в Європі, додають в альянсі.

«Брязкання ядерною зброєю з боку Росії є невиправданою, дестабілізуючою і небезпечною дією», – сказав генеральний секретар альянсу.

Говорячи про дії Росії щодо України, Столтенберґ зазначив, що Москва намагається продемонструвати свою військову силу, розпалює націоналізм і заявляє про своє право захоплювати територію сусідніх держав і підкоряти їх своїй волі.