Зарубіжні науковці та експерти, які досліджують Україну, закликають президента та голову Верховної Ради не підписувати «декомунізаційні закони». Відповідний відкритий лист підписали понад 60 вчених зі США, Канади, Британії, Німеччини, а також з самої України. На їхню думку, ці документи порушують свободу слова в Україні. Не всі науковці поділяють таку позицію. На думку канадського професора історії Романа Сербина, вже ухвалені парламентом документи потрібно підписувати і впроваджувати у життя. А колишній голова Світового конгресу Українців Аскольд Лозинський написав президенту Порошенку листа-відповідь, в якому жорстко розкритикував підписантів.
Your browser doesn’t support HTML5
«Декомунізаційні закони» порушують свободу слова?
Група науковців із різних країн світу закликають президента України Петра Порошенка і голову Верховної Ради Володимира Гройсмана не підписувати законопроекти про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті (№2538-1) і про засудження комуністичного й нацистського тоталітарних режимів (№2558). Про це йдеться в листі, підписаному 63 вченими. Серед підписантів – дослідник київського Інституту євроатлантичної співпраці Андреас Умланд, співробітник лондонського Королівського інституту міжнародних відносин (Chatham House) Джеймс Шерр, директор програм вивчення «холодної війни» в Гарварді Марк Крамер.
«Їхній зміст і дух суперечить одному з найбільш фундаментальних політичних прав – праву на свободу слова. Їхнє ухвалення викличе серйозні питання щодо відданості України принципам Ради Європи та ОБСЄ, а також ряду договорів та офіційних декларацій, підписаних Україною від часу відновлення незалежності в 1991 році», – зазначають підписанти.
Вони вказують, що визнання кримінальним злочином заперечення законності «боротьби за незалежність України в ХХ столітті» унеможливить дискусію з приводу історичної ролі ОУН та УПА, яку вчені не вважають однозначною.
Порушення свободи слова?
На думку науковців, ці закони можуть серйозно вплинути на імідж України.
«Упродовж 15 років президентства Володимира Путіна, Росія вкладала величезні ресурси у політизацію історії. Це буде руйнівним, якщо Україна піде тим же шляхом. Законодавче чи адміністративне спотворення історії є порушенням базового призначення наукових досліджень – пошуку правди. Будь-який тиск влади на історичну пам’ять є неправомірним», – мовиться у листі.
Німецький політолог, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Андреас Умланд підписав відкритого листа президенту. Свою позицію він пояснив кореспондентці Радіо Свобода.
«Ці закони, хоч вони і звучать добре, вони обмежують свободу слова в Україні, тому не можуть бути схвалені у тому вигляді, у якому вони є зараз, – говорить Умланд. – Ці закони, які вже пройшли через український парламент, стосуються низки речей, що є проблематичним. Мало що з ХХ століття залишається, про що можна вільно дискутувати».
«Декомунізаційні закони» треба впроваджувати у життя – канадський професор
Професор Квебекського університету Канади Роман Сербин не підписувався під листом президенту Порошенку. Він вважає, що, можливо, у «декомунізаційних законах» не потрібно було охоплювати період всього ХХ століття, а почати з Другої світової війни, проте, зазначає професор, якщо вони вже ухвалені Верховною Радою, їх потрібно підписувати і впроваджувати у життя.
«Їх треба підтримати, їх треба удосконалювати – деякі речі зробити зрозумілішими. А головне, як це буде передано населенню, насамперед дітям. Проблемою в Україні є те, що за понад 20 років сама українська еліта не зуміла правильно осмислити радянський період і не змогла це передати українському населенню, а головне – дітям», – говорить Сербин в інтерв’ю Радіо Свобода.
Теми ОУН і УПА вибрали не випадково – Лозинський
Відкритого листа-відповідь на звернення науковців до президента Петра Порошенка написав і колишній президент Світового конгресу українців, доктор юридичних наук Аскольд Лозинський у якому розкритикував підписантів.
«Не випадковим є те, що у зверненні окремо виділені для очернення, напевно, дві найбільш заслужені формації ХХ століття – ОУН і УПА. До списку, окрім шанованих постатей, включені також одіозні псевдо-науковці, які велику частину свого дорослого життя присвятили цій темі. Їх мабуть розпирала лють, коли нарешті Україна відповідно вшанувала предмети їхньої глибокої ненависті», – пише Лозинський.
«Цю ненавість вони проявили у самому зверненні до Вас, користуючись такими надмірними фразами про УПА, які важко докладно перекласти на українську мову, тому дозвольте зацитувати їх оригінальний англомовний варіант: slaughtered (різня), most heinous (найбільш мерзенний), extreme (екстремістський). Правдиві науковці навряд чи користуються такими «ектремними» висловами», – зазначає Аскольд Лозинський, який упродовж 1998-2008 років очолював Світовий конгрес українців.
Верховна Рада 9 квітня за основу і в цілому ухвалила проект закону про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті. Того ж дня парламент ухвалив внесений Кабінетом міністрів законопроект про засудження комуністичного й нацистського тоталітарних режимів, заборонив їхню пропаганду і символіку. Очікується, що президент і спікер підпишуть їх після 9 травня.