Я нетолерантна до злочинів. Дуже. Вважаю убивства, тортури, зґвалтування, дискримінацію за будь якими ознаками, відрізання язика в тому числі і у переносному значенні (цензуру) – неприпустими.
Відтак вважаю, що публічно твердити, наприклад, що Чикатило – людина вчинку, – блюзнірство. Але цей серійний убивця не застосовував для своїх діянь державну машину і офіційні накази. Тому захоплюватися катами від системи – блюзнірство удвічі.
Переконана, що компроміс у питаннях покарання катів Небесної сотні – шкідливий. Розмова про те, що снайпери Януковича стали жертвами його ж політики – слушна і на часі. Це їх виправдовує? Маю обґрунтований сумнів. В будь-якому випадку право жертви на співчуття у моєму розумінні пріоритетне. А співчувати людині, яка віддає наказ убити, застосовує тортури, користуючись владою, – я не можу. Не можу і все. Щось в мені атрофоване?
Недбайливе ставлення до розслідування злочинів проти Майдану є наслідком недбальства, байдужості і непрофесійності у розслідуванні тисяч інших злочинів, побутових, кримінальних, адміністративних. Суспільство і медіа швидко забудуть трагедію родини умовних Іваненків, але хлопців з Майдану забути не так легко. Їхня смерть стосується всіх нас. Як і не розслідування та не засудження.
Смерті під час встановлення більшовицької окупації, Розстріляного Відродження, Голодомору, війни проти УПА, дисидентів – це те саме. Той самий злочин, не засуджений (до вчорашнього дня) та не розслідуваний (кримінально це вже немає змісту, історично ще попереду – щойно ухвалена вимога удоступнити документи).
Янукович відповідальний за вказівку натиснути на гашетку і убити сотню наших громадян. Потім він злякався і втік. Більшовики та нацисти – не злякалися і не втекли. І сидять поруч із нами досі в усій цій символіці. Щоб це змінити – учора закладено основу.
Основу, яка сформує імунітет суспільства проти порушення прав людини. Щоб створити атмосферу взаємної толерантності, до злочинів проти людяності слід бути нетолерантним.
Така от діалектика посттоталітарної трансформації.
«Ми хочемо жити. Наші сусіди хочуть бачити нас мертвими. Це залишає не надто багато простору для компромісу». (Голда Меїр)
Ярина Ясиневич – керівник програм Центру досліджень визвольного руху
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
