Київ – Понад сто вісім тисяч звернень щодо фактів насильства, зокрема до жінок, зареєстровано в Україні за минулий рік. Це дані Міністерства соціальної політики. Водночас, в офісі парламентського уповноваженого з прав людини говорять про зменшення цього року кількості таких звернень, але пояснюють це не зниженням рівня агресії, а навпаки – заляканістю жертв. Зокрема, йдеться про злочини щодо жінок в зоні АТО та тих жінок, що можуть зіткнутися із наслідками посттравматичного синдрому бійців, які звідти повертаються.
Останні п’ять років в Україні спостерігалася тенденція до відкритості суспільства щодо питань домашнього насильства та насильства над жінками, але цього року ситуація кардинально змінилась. Про це Радіо Свобода розповіла Аксана Філіпішина, представник омбудсмена з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності. За її словами, зменшення кількості звернень до установ мінсоцполітики склало близько 20%, а до офісу уповноваженого стали звертатись майже удвічі рідше. Водночас, через конфлікт на Донбасі ризики зростають в рази, говорить представник омбудсмена. Зокрема, питання зґвалтувань під час воєнних дій досліджує і офіс уповноваженого, і місія ОБСЄ, але на сьогодні у згаданих організацій немає жодного задокументованого свідчення, зауважує Аксана Філіпішина. Але, на її переконання, це не означає, що їх не було.
Ми тримали відповідь про дійсну кількість кримінальних справ за фактом зґвалтувань, але ці зґвалтування – «побутові», нам повідомили: жодне з них – не пов’язане з АТОАксана Філіпішина
«Ми робили запит у Міністерство внутрішніх справ, керівництву сил АТО, отримали відповідь про дійсну кількість кримінальних справ за фактом зґвалтувань, але ці зґвалтування – «побутові», нам повідомили: жодне з них – не пов’язане з АТО, – каже представник омбудсмана. – Люди бояться. Якщо говорити про зону АТО, стоїть у першу чергу питання виживання, питання сорому, питання боязні наслідків за розголос: як стосовно випадків зґвалтувань з боку сепаратистів, так і з боку представників сил АТО».
Для ратифікації Стамбульської конвенції треба змінити три кодекси і 19 законів – Ірина Луценко
Окрім того, зазначає Філіпішина, проблеми з агресією вже виникають у родинах військовослужбовців, які повертаються із зони конфлікту з психологічними проблемами, а через скорочення кількості соціальних працівників у держави не виходить це контролювати і вчасно надавати допомогу.
Зараз Мінсоцполітики розробило план заходів для подолання цієї проблеми у сім’ях, зауважує голова департаменту із сімейної та гендерної політики міністерства Наталія Федорович.
«Він (план заходів – ред.) пройшов обговорення у центральних органах виконавчої влади, серед громадських організацій, ми очікуємо відповідних висновків з бору міжнародних організацій», – говорить вона.
Також зараз Верховна Рада має намір вносити зміни до законодавства, потрібні для ратифікації підписаної Україною у 2011-му році Стамбульської конвенції про запобігання насильству щодо жінок, розповідає депутат Ірина Луценко, що входить до міжфракційного об’єднання «Рівні можливості». Насамперед, за її словами, депутати мають намір вносити правки до кримінального, кримінально-процесуального та Сімейного кодексів, а також у 19 законів.
Будемо пробувати за надзвичайно короткий період хоча б три основних закони, які вже опрацьовані, імплементувати і подати на розгляд Верховної РадиІрина Луценко
«Будемо пробувати за надзвичайно короткий період хоча б три основних закони, які вже опрацьовані, імплементувати і подати на розгляд Верховної Ради і найближчим часом – до середини літа – проголосувати їх у парламенті», – зауважує Луценко.
За даними ВООЗ, у 2013 році кожна третя жінка у світі постраждала через насильство, а 38% убитих жінок загинули від рук своїх партнерів.