Віра Савченко, сестра військовослужбовця Надії Савченко, яка перебуває в ув'язненні в Росії, розповіла про стан сестри, яка голодує понад два місяці, і закликала російську владу негайно її відпустити.
– Коли Ви востаннє бачилися з сестрою, в якому вона зараз стані?
Її голод – це не блеф. Людина втрачає в масі дуже швидко, тому що ресурс закінчився. Є ще тижня півтора
– 18-го числа бачилася з сестрою 8 хвилин. Вона схудла ще більше з часу суду. Її голод – це не блеф, вона дійсно не їсть. Можливо, зараз у пресі пишуть, що їй дають вітаміни, які замінюють всю їжу... Ви самі подумайте, чи можливо вітамінами замінити всю їжу. Людина втрачає в масі дуже швидко, тому що ресурс закінчився. Втрата маси тіла 28 відсотків. Критична – це 30 відсотків. Тобто, є ще тижня півтора.
– У Вас виникають проблеми, коли Ви подаєте заяву на зустріч з нею?
– Це складно. Ти прилітаєш о 6-й ранку, і до 4-ї дня ти бігаєш якимись інстанціями, дверима, стукаєш, дзвониш. Там дали, а там – «не можна». Тобто це все довго і складно. Не те що я взяла і стою в черзі спокійно, ні. Ти взяв, показуєш цей дозвіл – а тобі забороняють.
– Що Надія каже про свою справу?
– Про неї вже, по-моєму, все сказано. Ми прості люди, ми не політики, ми одиниці з народу. Прості люди не вміють брехати. Якщо вони в чомусь винні, хтось щось украв, то вони не здатні так захищатися. Так захищаються тільки невинні.
– Які докази того, що Надія невинна?
Слідчому комітету давно відомо, хто обстрілював. Тільки все, вже точка неповернення пройдена, треба якось захищати честь мундира, вертикаль російської влади
– Усі вони передані процесуально Слідчому комітету Російської Федерації. Це і свідчення свідків, і тих постраждалих хлопців, яких брали в полон. Я підкреслюю слово: постраждалих. Не вони стріляли, а в них. Якщо цього недостатньо, не хочуть вірити цим людям, то є механічні докази, біллінги телефонів, які і Слідчим комітетом встановлені, телефони журналістів Корнелюка і Волошина, українські номери. І все збігається. Люди були в полоні вже годину, тільки тоді загинули журналісти. Слідчому комітету давно відомо, хто обстрілював, з якого боку летіли ці снаряди. Тільки все, вже точка неповернення пройдена, треба якось захищати честь мундира, вертикаль російської влади. Нехай думають, як це зробити.
– Ви кажете, що Надія втрачає у вазі, вона все-таки при цьому на суді останньому трималася досить бадьоро і добре, вона заспокоювала маму і Вас. Розкажіть про те, як проходить її життя у в'язниці?
Те, як вона поводилася в суді, – свідчення того, що в крапельницю щось додали. Можливо, це стрес. І адреналін. Якщо вони знищать цю людину, вони можуть попрощатися зі своєю країною
– Коли людина голодує, спалюються всі вуглеводи, потім спалюється організм. Але організм може повільно спалюватися, якщо голодують, скажімо, йоги. Вони налаштовані позитивно. Людина, яка живе в стресі, спалює мінімум 500 кілокалорій на день і не отримує їх. Жінки повинні отримувати, як мінімум, 1500 кілокалорій, а чоловіки – більше. А вона їх не отримує. Це дуже швидко призводить до загибелі організму. Плюс її лихоманить. І слабкість. Це свідчення того, що щитовидка не виділяє Т3 – це та речовина, яка відповідає за доставку крові до органів. Тобто органи знекровлюються, кров не ходить по організму, людині холодно. Те, як вона поводилася в суді, – це свідчення того, що в крапельницю щось додали. Можливо, це стрес. І адреналін. Людина обурена, або ж щось додано, щоб людина була жвавішою, доданий адреналін, через який теж зношується організм в такому стані вдвічі швидше. Тому, якщо вони знищать цю людину, вони можуть попрощатися зі своєю країною.
– Коли Ви зустрічаєтеся з нею, Надія поводиться не так активно, як це було на суді?
– Ні, не так активно. Спокійна обстановка. Вона мене любить, я її люблю, нема чого нервувати. Подразники зовнішні на суді куди більші, всі ці ланцюгові пси, і спокійний єдиний пес, який спить. Всі інші пси-чоловіки, звичайно, дратують. Зазвичай Надя спокійна.
– Вона не скаржилася на умови утримання?
Не того взяли, хлопці. Вона вже не зламається
– Коли я вперше її побачила, я не витримала. Вона була в жахливому стані. Зараз трохи краще, у неї шкіра куди краще виглядає – без виразок і без тріщин до крові. Тому що шкіра була дуже сухою. Зараз краще. Тут є душ і тепла вода, її не так давно перевели в кращі умови. Там була холодна вода і душ раз на тиждень. Ось 8 місяців помийтеся раз на тиждень холодним душем в умовах зимових... Там не курорт, там погано опалюють. Тому… не того взяли, хлопці. Вона вже не зламається. Фізично людину можна вбити, морально – вже ніяк. Тому давайте якось «задню» включайте красиво. А ми вам допоможемо, якщо треба.
– Ви кажете, що їй залишилося буквально півтора тижні. Ми знаємо про те, що її стан погіршується. Надія заявила, що вона буде стояти до кінця. Ви не боїтеся, що це закінчиться дуже трагічно?
Я роблю все, що можу. Я не блефую, вона – тим більше
– Я зі власної волі мотаюся світом туди-сюди, проводячи прекрасний час у компанії європарламентарів і делегатів. Я роблю все, що можу. Я не блефую, вона – тим більше. Її слова: «До останнього дня життя в Росії або до повернення в Україну». Тоді людина почне приймати їжу. Є варіант у посольства – шматок української землі на території Росії. Будь ласка, замініть запобіжний захід на суді, відпустіть. Якщо дуже треба, я із задоволенням сяду до вас у СІЗО, посиджу до суду, скільки треба. Є вирішення проблеми. Повторюся: не того взяли, не ту справу розпочали і взагалі не проти тієї країни пішли. Давайте закінчувати з неподобством, тому що закони не писані цій державі.
Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакціїї Радіо Свобода