Прага – Студентка празької гімназії Зузана Валова звернулась до своїх земляків, людей доброї волі у світі підтримати Надію Савченко і провести 20 лютого День голодування. Зузана до Надії Савченко ставиться з великою повагою, вона вважає її захисником незалежності України. 17-літня чешка свій заклик щодо проведення Дня голодування оприлюднила в соціальній мережі кількома мовами включно з українською й сподівається на підтримку.
– Звідки ви дізнались про Надію Савченко?
Ми проводимо акцію «Даремне очікування». Ми приїжджаємо на празьке летовище, підходимо до терміналу, до якого прилітають російські літаки, ми тримаємо в руках листівки з іменами політичних в’язнів в РосіїЗузана Валова
– Перший раз я про неї довідалась у нас на празькому Майдані, це така організація на підтримку України. На Майдані ми проводили акції на її підтримку, ми також зробили собі фотографію з портретом Наді й портретом Олега Сенцова. А також ми проводимо таку акцію, яка називається «Даремне очікування». Ми приїжджаємо на празьке летовище, підходимо до терміналу, до якого прилітають російські літаки, ми тримаємо в руках листівки з іменами політичних в’язнів в Росії, не тільки Надії Савченко, але й багатьох інших. Так перед виходом з терміналу ми стоїмо і цілий день чекаємо на них.
– Чим особливим захопила Вас Надія Савченко, що аж зродилась ця ідея Дня голодування на її підтримку?
Я захоплююсь Надією Савченко вже давно, тому що ця її витримка і воля – це щось неймовірнеЗузана Валова
– Я захоплююсь Надією Савченко вже давно, тому що ця її витримка і воля – це щось неймовірне. Адже вона веде боротьбу не тільки за свою свободу, але по суті й за свободу своєї країни, щоб вона не була окупованою. Надія – це символ боротьби проти режиму Путіна. Вона мене захопила своєю витримкою і відданістю, з якою взялась за справу. Сказавши слово, вона його дотримує і зараз, в таких страшних умовах. Тому я хотіла їй якимось чином висловити підтримку і свою причетність до цього.
– Тобто так Ви прийшли до ідеї виголосити в Чехії День голодування на підтримку Надії Савченко?
– Так, ця думка зродилась цілком спонтанно. Я була в гімназії, роздумувала зовсім про щось інше, а не про навчання. Мені хотілось якимось чином висловити Надії підтримку. Так прийшла думка, як це зробити – виголосити один День голодування, щоб люди хоча б трохи усвідомили, через які випробування Надія проходить і щоб над цим задумались.
– Як, на Вашу думку, яку підтримку матиме Ваша ініціатива в Чехії?
20 лютого ми хочемо провести міжнародну акцію голодуванняЗузана Валова
– Гадаю, що матиме велику підтримку. 20 лютого ми хочемо провести міжнародну акцію голодування. Я маю друзів в Америці, в Німеччині, тому свій заклик я переклала мовами, якими володію – німецькою та англійською. Мені хотілося провести міжнародний День голодування на підтримку Надії, щоб кожний міг сам задуматись над подією і щоб до неї приєдналось якомога більше людей.
– Чи відомо Вам, скільки людей вже приєдналось до акції, чи плануєте якось вийти разом на майдан?
Мені через мережі вже відгукнулось десь дві сотні людей, можливо і більше, 230 – 250 осіб, десь так, це лише за останніх три дніЗузана Валова
– Зборів проводити не будемо власне тому, що акція відбуватиметься повсюди. Адже кожен не зможе приїхати до Праги на акцію протесту біля російського посольства. Нехай кожний у себе вдома сам визначить, де він буде проводити День голодування – у себе на робочому місці, чи вдома, чи десь з дітьми. Це все одно, важливо тільки, щоб люди над цим задумались. Мені через мережі вже відгукнулось десь дві сотні людей, можливо і більше, 230 – 250 осіб, десь так, це лише за останніх три дні. Тому думаю, що підтримка акції буде ще більшою.
– А чи маєте намір якось звернутись до самої Надії Савченко, розповісти про свою акцію?
– Можливо, було б добре підготувати якийсь символічний лист Надії Савченко, скажімо, подякувати їй за те, що вона робить. Або хоча б написати її правникам чи сестрі, щоб вони знали, що ми тут робимо, тому що це також є важливим, можливо найважливішим.
– Зузано, Ви прийшли до нас у шалику, прикрашеному символічним «сердечком» у барвах національного прапору України. Якою є реакція перехожих у Празі на українську символіку?
– Реакція українців позитивна, часто відгукуються: «Слава Україні!». Я їм, звичайно, також цим відповідаю. Від росіян вже менше відгуків, але навіть кілька разів мене вилаяли.
– А що вони Вам говорять?
– Так вигукують, що я підтримую фашистів, що в Україні – фашистський уряд, і що я мала б підтримувати тих, хто там веде бої за Росію і за приєднання до Росії.
– А як реагують чехи?
– А чехи? Так досі я з жодною реакцією не зустрілась, досі не сталось, щоб до мене звернувся хтось чеською.
