Україна вичерпала більшість аграрних квот ЄС за перші кілька місяців – експерт

Українським фермерам потрібен доступ до інвестицій та спроможність держави виборювати для них відкриття нових ринків, а з рештою проблем вони практично впоралися самі, говорить керівник аналітичного відділу консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник. З моменту відкриття європейського ринку для української продукції, Україна відразу показала себе потужним постачальником, готовим нарощувати експорт продукції, незважаючи на екстремально важкі умови всередині країни та відсутність кредитів.

Марія Колесник

– По деяких секторах і деяких позиціях європейська квота була вибрана буквально за декілька місяців. По деяких позиціях, де в Україні є проблема з переходом на європейські стандарти і отриманням дозволу на постачання своєї продукції, ця квота не вибрана і по сьогодні. Ми очікуємо, що європейська сторона до травня ухвалить рішення, що всі ці місії, які приїжджали до України і перевіряли наші підприємства, дадуть позитивну відповідь, і ми зможемо постачати також і молочну продукцію.

Що стосується таких секторів, як м’ясна продукція, мед, зерно, то з боку української сторони жодних проблем немає, і ми лише мріємо про те, щоб ці квоти були розширені. Особливо, коли мова йде про зернові ринки. На сьогодні Європейський союз надає преференцію саме українському зерну, і останніми тижнями лунали заяви про те, що саме українське зерно виграло заявки на постачання до країн ЄС. Я думаю, що ця співпраця буде розширюватися.

Дуже важливо, щоб ми провели в себе повну уніфікацію зі стандартами Європейського союзу. Бо наші стандарти якості ще подібні до російських, чи тих, що були прийняті за Радянського Союзу. І треба обов’язково і дуже швидко переходити до європейських норм.

– Коли ми говорили з німецькими спеціалістами, вони казали про те, що є величезний попит на українську продукцію сільського господарства, зокрема, зернові, але вони не зовсім довіряють українській системі сертифікації через проблеми корупції в Україні. Вони, зокрема, занепокоєні тим, що на європейські ринки може потрапити генно-модифіковані сорти зерна. Офіційно відомо, що Україна їх немає, але неофіційно, вони говорять, що їм відомо, що вони там є. Як цю проблему можна вирішити?

– По-перше, дійсно, генно-модифіковані організми заборонені. Зараз у Верховній Раді є законопроект про те, щоб провести і спростити дозвільну сертифікацію для отримання дозволу для внесення в реєстр тих ГМО-культур, які дозволені в країнах Європейського союзу. Тобто, знову ж таки, провести уніфікацію законодавства, і тоді вже більш жорстко робити перевірки.

Але Україна є одним із лідерів з експорту зерна в світі, і кожного разу надаються ті сертифікати, які вимагає покупець. Якість диктує виключно покупець. Лабораторії з перевірки ГМО-культур в Україні існують, і вони є на достатньо високому рівні. Якщо європейський споживач буде вимагати від українських постачальників пройти таку сертифікацію, то це не буде проблемою.

Що стосується взагалі фіто-санітарного контролю, то протягом найближчого півроку має бути удосконалена вся ця система перевірок, зняті зайві, корупційні складові, як то додаткові платежі, перевірки та інші корупційні схеми, які запроваджувалися у 2013 році. Все це має бути усунуто, і відповідно уніфікована система контролю.

– Одним із найвищих сегментів ринку аграрної продукції є біопродукція. Наскільки Україна має тут перспективи, бо є поля, які не удобрювалися тому, що не використовувалися, тобто тут Україна має свої переваги, і є великий попит на біопродукцію в країнах Європейського союзу?

– В нас є певні деякі великі гравці на цьому ринку, тобто не лише дрібні фермери, які займаються виробництвом органічної продукції, але і певні достатньо великі корпорації, які отримали сертифікацію ґрунтів. Це європейська сертифікація, бо в Україні ще немає органу, який би міг провести сертифікацію і гарантувати, що дійсно на цих полях не використовувалися пестицидні добрива протягом останніх п’яти років, і таке інше. Такі компанії є, вони вже зараз постачають свою продукцію до країн Європи.

Є перспектива у секторі органічної овочевої та фруктової продукції через те, що в Україні близько 80% овочівництва сконцентровано в населення, або в дуже дрібних фермерів. Відповідно, це є виключно органічне виробництво, і проблема лише в тому, як це акумулювати і поставити на європейські ринки. Бо коли фермер є дрібним, він не зможе сформувати товарну партію. Тому сьогодні є проблема, як донести цю продукцію кінцевому споживачеві.

– Протягом минулих років фермери скаржилися, що їм не вистачає обігових коштів, і що немає інвестицій у цю галузь. Як змінюється ситуація зараз, чи Ви очікуєте якихось змін?

– Зараз ситуація є доволі критичною. Це пов’язано зі станом фінансової системи в Україні, в першу чергу, з девальвацією національної валюти. Банки не кредитують не лише аграрний сектор, вони взагалі на сьогоднішній день відмовляються від будь-якого кредитування, бо вони не знають, які перспективи будуть у фінансового сектора в подальшому, і, умовно кажучи, сидять на грошах.

Фактично фермери змушені власними силами проводити посівну кампанію, і, напевно, і збиральну кампанію цього року теж.

– А щодо закордонних інвестицій?

– Коли в країні іде війна, іде військова агресія, то дуже неохоче будь-який іноземний інвестор приходить на цю територію. Якщо буде пожвавлена співпраця з Міжнародним валютним фондом, то десь всередині весни можна буде говорити про якесь пожвавлення фінансової ситуації в країні. Я думаю, що вирішальними будуть лютий і березень.

На цю ж тему: