Потенціал аграрного сектора України величезний і далеко не вичерпаний

Берлін – Німеччина, найбільший європейський ринок, зацікавлена в продукції українського сільського господарства, яке, враховуючи можливості України, може стати провідним сектором її економіки. Адже і в нинішніх воєнних умовах країна стала третім за величиною експортером зернових, поступаючись у такій торгівлі тільки США та ЄС, а з продажу насіння олійних культур займає перше місце. Після підписання Угоди про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС, двері для України на європейській ринок відкриті. І від самої України залежить, чи вона зможе у них увійти, адже довіри до української системи сертифікації німці поки не мають.

Інтерес до аграрного сектора України в Німеччині значний – і політичний, і економічний. У німецькому парламенті вже відбулися перші дебати на цю тему, а представники сільськогосподарського бізнесу шукають варіанти співпраці з українськими аграріями. Водночас застерігаючи про можливі ризики.

Професор, доктор Альфонс Бальманн, директор і керівник проектів розвитку підприємств і структур в аграрній галузі від Інституту аграрного розвитку імені Лейбниця, бачить багато можливостей співпраці.

«Співробітництво України з Європою можливе насамперед у секторі обробки землі, – каже він. – Адже Україна – важливий виробник зернових, у тому числі олійних культур. А також білкових, що дасть змогу українцям успішно вести бізнес з підприємцями країн ЄС і, зокрема, Німеччини. Тут є практично необмежена потреба у продуктах, багатих на білок: протеїнів для відгодівлі свиней і птиці. Так само існує великий потенціал у співпраці з вирощування овочів і фруктів та їх переробки. В Україні є чимало сучасних підприємств, котрі готові інвестувати у цю галузь, дотримуючись високих європейських стандартів».

Коли йдеться про можливості співпраці з українськими аграріями, то європейські, зокрема, німецькі фахівці називають чимало секторів сільськогосподарського виробництва в Україні. Утім, перелік здебільшого закінчується коротким «але», як говорить професор, доктор Альфонс Бальманн: «Але потрібно сказати, що тут є небезпека, і ми маємо бути обережними. Йдеться, приміром, про сою, на яку в ЄС великий попит, і котру може постачати Україна. Для європейських споживачів важливо, щоб на ринок не потрапляли її генетично змінені сорти. В Україні їх, за офіційними даними, немає, але ми знаємо, що й достатнього контролю за цим не існує. У будь-якому разі Україні необхідна система сертифікації, котра би надійно функціонувала і її неможливо було б підкупити. Тож ми знову повертаємось до проблеми корупції: потрібні механізми, котрі б забезпечили відповідні гарантії для експорту українських товарів на ринки Європи».

Європейські фахівці, оцінюючи широкі можливості співробітництва з українськими аграріями, все-таки наголошують на тому, що виростити урожай – це ще далеко не все. Адже, щоб вийти з сільськогосподарським продуктом на ринок ЄС, необхідно виготовити його відповідно до досить суворих фіто-санітарних вимог. Особливо, коли йдеться про харчові продукти, наголошує заступник генерального директора із сільськогосподарських питань при Єврокомісії Монік Паре.

«У Європі дуже високі фіто-санітарні стандарти. Я рада, що Україна готова їх запроваджувати з тим, щоб харчування було надійне. Тому наполягаємо, щоб для цього використовувалися усі можливості – не лише фінансові, котрі ми надаємо. І йдеться не лише про гроші, а насамперед про організацію надійних адміністративних ресурсів у країні. Це сприятиме створенню сприятливого клімату для бізнесу, сучасних виробництв. Ми прагнемо викликати інвестиційний «апетит», щоб вони хотіли працювати в Україні. Тому спрямовуємо туди фінансові потоки, надаємо технічну допомогу. Допомагаємо також програмами сприяння, приміром, у форматі секторальних діалогів, що має розширювати ділові контакти. Тож разом ми зможемо реалізувати дуже багато», – зазначає Монік Паре.

Великі надії на асоціацію з ЄС

Міністр аграрної політики і продовольства України Олексій Павленко під час аграрного ярмарку-виставки в Берліні намагався ще більше привернути увагу німецьких бізнесових кіл до потенціалу вітчизняної сільськогосподарської галузі. Він не приховував ні проблем, ні того, що Україна покладає великі надії на реалізацію Угоди про асоціацію з ЄС. Міністр переконаний, що підтримка Заходу може стати потужним важелем впливу на розвиток і зростання економіки.

«Бюджет України спрямував величезні кошти на військові витрати, однак сільське господарство залишається пріоритетом. Цього року галузь стане одним з центральних напрямків урядової політики. Щодо нашої експортної діяльності, то вона реалізується саме в аграрному секторі. Але інвестувати цікаво не лише в Україну. Також цікаво освоювати український товар – м’ясо, молоко. Ми не лише говоримо, що хочемо іти в Європу, а вже й багато зробили і для Європи. Ми показали європейським партнерам, що у нас є куди інвестувати, що сільське господарство – прибуткова галузь, усупереч кризі на сході держави та економічні проблеми», – наголошує Олексій Павленко.

Під час німецько-українського форуму учасники запитували у керівника сільськогосподарської галузі України, як розвивається тваринництво, створюється безпека фіто-санітарного здоров’я, харчових продуктів? Як саме вирішуватимуться ці проблеми?

«Разом з Європейським союзом ми робимо великі кроки, зокрема у сфері виробництва молочних продуктів: відкриваємо ринок для молочних продуктів і водночас хотіли б відкрити наш ринок для свинини. Звичайно, маємо синхронізувати наші правила і будемо це робити надалі, адже Україна відкрилася для європейських ринків» – відповів Олексій Павленко

Без суворих оцінок не обійтися

Якими б добрими не були наміри потенційних європейських партнерів, але рахувати, утім, як і бачити, вони уміють добре. І вважають: що чим швидше Україна дослухається до їхніх часом суворих оцінок, тим швидше і українські проблеми, і певні непорозуміння у відносинах будуть усунуті.

​Дірк Штратманн, речник робочої групи аграрної галузі Східного комітету німецької економіки, ділиться досвідом: «Скажу від імені нашої робочої групи. Впродовж останніх 5-6 років ми спостерігали дуже позитивний розвиток аграрної галузі України. У 2014 році, якщо висловлюватися чемно, у країні сталися зміни, у результаті яких слід очікувати спаду – у зв’язку зі стрімкою девальвацією гривні та економічною рецесією. Тут важливо, які кроки зробить український уряд в аграрному секторі, як він розуміє його можливості і завдання. Якщо він розуміє, що це – один з потенційних ресурсів для економічного розвитку, то в такому разі країна – на правильному шляху. Адже розвиток аграрного сектора може стати двигуном і для інших галузей. Україна тривалий час була житницею Європи. Так повинно і залишитися, незважаючи на політичну ситуацію».

Причини застою

Українську ситуацію добре розуміють потенційні європейські партнери, які спираються на висновки учених і дослідників у цій галузі. У тому числі, на дослідження інституту аграрного розвитку імені Лейбниця, та зокрема професора, доктора Альфонса Бальманна, директора і керівника проектів розвитку підприємств і структур в аграрній галузі.

«Сільське господарство України нині – у надзвичайно складній ситуації. Це пов’язано з великою заборгованістю підприємств, незадовільним фінансуванням, оскільки банки не поспішають їх кредитувати. Два роки поспіль ціни в аграрному секторі безперервно падають. Що відображається на фінансовому стані сільськогосподарських підприємств, оскільки немає надії на перспективи розвитку» – робить висновок Альфонс Бальманн.

Також німців непокоїть питання політичної стабільності. І це відлякує інвесторів. Інша проблема специфічна для України – коли будуть зроблені кроки у подоланні корупції? А численні закони створюють лише бюрократичні перепони сільськогосподарським підприємствам, які змушені давати хабарі чиновникам. І саме це є причиною застою економіки України, вважають німецькі фахівці.

Та нехай там що, а європейські інвестори та можливі партнери не полишають надії на стабілізацію ситуації в Україні, що створить належні умови для співробітництва. Але і Європейський союз не повинен зволікати з ухваленням необхідних рішень, які цьому сприятимуть.