Потужний громадський рух в Україні, породжений Майданом та подальшою необхідністю стати в обороні держави створив у багатьох українців уяву про те, що громадянське суспільство і держава перетворилися ледь не в антиподів. З іншого боку, активісти намагаються шукати шляхів співпраці з державними установами, посилити своїми зусиллями ефективність роботи держави. Проте мало хто звертав увагу на те, що ця співпраця між державним і недержавним секторами не є чимось унікальним для України, бо вона має слабку державу. Насправді демократична держава і громадянське суспільство не лише посилюють одне одного, а фактично не можуть існувати одне без одного. Про те, як це особливо помітно на прикладі України, в Празі під час своєї публічної лекції в Карловому Університеті говорив відомий американський історик Тімоті Снайдер.
Величезна актова зала філософського факультету Карлового Університету ледь вміщувала охочих почути відомого історика та його пояснення конфлікту між Росією і Україною. Щоб побачити професора Єльського Університету Тімоті Снайдера, люди стояли в проходах і сиділи на сходах. Адже він говорив про те, завдяки чому, на його думку, Україна переможе у війні проти Росії, і те, існування чого в Росії просто заперечують.
Українська таємна зброя у цій боротьбі – громадянське суспільство. Воно ж є і головним об’єктом російської агресії, вважає Тімоті Снайдер. На його думку, не варто звужувати конфлікт на Донбасі лише до російсько-української війни.
Тімоті Снайдер
«На карту поставлено більше, ніж це. І пов’язані ці ставки з уявленням про моделі суспільства і тим, які типи суспільства є прийнятними. В Україні, на відміну від Росії, була модель олігархічного плюралізму. У Росії була модель президентського централізму. Це була дуже відмінна політична система. Для Росії олігархічна система в Україні була прийнятною, якщо на чолі стояв їхній олігарх, яким, на мою думку був Віктор Янукович. Але повстання проти олігархічного плюралізму є подвійною загрозою, бо з одного боку, Москва втратила свого олігарха. А з іншого, це проблема громадянського суспільства. Бо громадянське суспільство може повстати як проти олігархічного плюралізму, так і проти президентського централізму. І Київ у цьому випадку подає дуже поганий приклад, з точки зору Москви, бо українці мають дуже багато спільного з росіянами, і не в останню чергу тому, що в Україні домінує російська мова. Тому Росія так відреагувала», – вважає Тімоті Снайдер.
«Якщо немає держави, немає і громадянського суспільства»
Мета Кремля – зруйнувати громадянське суспільство в Україні. Бо для російських ідеологів «русского міра» всі, хто говорять російською мовою, належить до цього «міра», хочуть вони цього, чи ні. Жителі України натомість гуртуються навколо громадянської ідентичності. Етнічна ідентичність дозволяє ставити вимоги до дуже віддалених територій і не заохочувати громадянське суспільство до вирішення проблем у державі.
З іншого боку, як переконаний американський історик, приклад України зараз ще раз засвідчує, що громадянське суспільство не існує без держави.
«Якщо немає держави, немає і громадянського суспільства. В Україні зараз звичайні люди, що об’єднуються в малі організації, дуже активно допомагають армії та переселенцям з Криму і Донбасу. Але в місцях, де державні інститути були знищені, як у Донбасі, я боюся, що ми не можемо говорити про існування громадянського суспільства. Там, де Росія зуміла знищити державні інститути, бігають різні гангстери по вулицях, і в цих умовах не може існувати громадянське суспільство», – вважає Тімоті Снайдер.
Він доходить висновку, що держава так само потрібна для існування громадянського суспільства, як громадянське суспільство для існування демократичної держави. Тому, намагаючись знищити українську державу, Росія завдає удару і по громадянському суспільству.