Де візьмуть гроші на українське кіно у 2015-му?

Київ – Понад 75 мільйонів гривень може отримати цього року Держкіно – це на 10 відсотків більше, ніж торік. Гроші підуть на виробництво нових проектів, але здебільшого на погашення боргів перед кінематографістами. Кошти на стратегічні завдання – як-от створення українських телесеріалів на заміну російським – доведеться шукати деінде. Міністр культури, наприклад, пропонує створити спеціальний збір. Однак фахівці кажуть: потрібна впорядкована система фінансування та особиста відповідальність чиновників, і з інших відомств також.

Кіно може стати засобом захисту національної безпеки, переконаний віце-прем’єр з гуманітарних питань і, за сумісництвом, міністр культури В'ячеслав Кириленко. Саме це стане основою стратегії розвитку кіноіндустрії України, основні положення якої оприлюднили нещодавно.

Утім, на нараді Держкіно, що відбулася минулого тижня за участі чиновників та діячів культури, обговорити її так і не вдалося – учасники прагнули говорити передусім про проблеми власних проектів, часто на підвищених тонах. На засідання запросили також представника Міністерства фінансів, який здебільшого перепрошував за те, що наразі не може нічого обіцяти. Однак кілька важливих пропозицій, все ж, прозвучали. Наприклад, щодо запровадження вільних економічних зон при кіностудіях, розбудови інфраструктури кінотеатрів та створення національної синематеки.

Створять спеціальний збір і підвищать тарифи за прокат російського?

У 2015 році на кінематограф виділено 75,5 мільйонів гривень. Однак В’ячеслав Кириленко готує зміни до бюджету, що могли б збільшити цю суму до 130 мільйонів. Сьогодні заборгованість держави перед кіновиробниками складає 120 мільйонів гривень, а у запуску перебуває 20 проектів. Видатки треба збільшити, зауважує міністр культури, однак цього не досить. Потрібно також запровадити спеціальний збір на підтримку українського кіно. Його стягуватимуть з кінопрокату, інтернет-провайдерів, кабельних операторів та офіційної реклами на телебаченні. Збір складатиме від двох до чотирьох відсотків залежно від об’єкту оподаткування. Скільки таким чином можна зібрати, міністр сказати не готовий, однак відповідний законопроект вже внесений на розгляд парламенту.

«Ми лишили існуючі пільги на кіно, однак ключове завдання на 2015 рік – це введення спеціального збору. Кошти під контролем громадськості розподілятимуться на українські кінопроекти. Бюджетні кошти підуть на дитячі фільми, кінохроніку, документалістику, дебюти та важливі соціальні проекти», – наголосив Кириленко.

Одне із нагальних питань для Держкіно наразі – запуск українських телесеріалів як альтернатива забороненим російським. Міністр культури пропонує каналам робити це частково за свій рахунок, а от голова комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Микола Княжицький бачить вихід у збільшенні вартості прокатних посвідчень. Наприклад, для продукції країни-агресора – у п’ять разів.

«Якщо це вдасться втілити, то можна зібрати в бюджет до 50 мільйонів доларів. Я кажу з прикладу минулого року – якби тоді транслювали російські серіали за 400 гривень за хвилину, то могли б зібрати саме стільки», – каже Княжицький.

Також голова комітету пропонує залучати кошти від лотерей – за його словами, з них можна збирати до 4 мільярдів доларів на рік і через спеціальний фонд розподіляти ці кошти на культурні та соціальні потреби. Також Микола Княжицький наголосив, що до бюджетного кодексу було внесено поправку, що дозволяє закладам культури відкривати спеціальні фонди, як це нині можуть робити, наприклад, університети.

Польські чиновники зобов’язані дивитись своє кіно – Халпахчі

Тим часом директор Національного центру Довженка Іван Козленко вважає: основна задача перед кінематографістами зараз – не збанкрутіти. Для цього достатньо виконати ті зобов’язання перед державою, які вже є.

«Ми не просимо додаткових пільг чи грошей, ми просимо, щоб була впорядкована система фінансування. Це дійсно проблема – неперехідність коштів з одного річного бюджету в інший, накопичення боргів. Це проблема інституційної пам’яті. Концепція попереднього міністерства була дуже непоганою. Зокрема, ідея створення фонду, де була би спрощена процедура отримання грошей на конкурсних засадах», – каже Козленко.

Директор фестивалю «Молодість» Андрій Халпахчі погоджується, що є проблема у постійній зміні керівництва. Однак зауважує, що працювати потрібно не лише з кіновиробництвом, але й з глядачем. Включно із парламентарями та урядовцями.

«Ми усі пишаємося, що «Поводиря» подивилося сто тисяч глядачів. Тим часом польський фільм «Іда», нещодавно номінований на «Оскар», подивились десять мільйонів глядачів. У польському сеймі чиновники зобов’язані раз на місяць дивитись вітчизняне кіно. Потрібно розуміти, що не Держкіно і не Міністерство культури відповідають за стан кінематографу», – каже Халпахчі.

За минулий рік в українському прокаті з’явилось 255 стрічок, з них 15 – українські. Загальний бокс-офіс склав 942 мільйони гривень, з них лише 20 мільйонів принесли українські фільми.