Що означає візит Джорджа Сороса до Києва?

Київ – Американський фінансист та мільярдер Джордж Сорос відвідав Київ та зустрівся з українськими парламентарями. На закриту зустріч у готелі запросили українських депутатів: Мустафу Найєма, Вікторію Сюмар, Ганну Гопко та Олексія Рябчина. Обговорювали боротьбу з корупцією, реформи та залучення інвестицій – необхідні кроки в рамках «плану порятунку України», який пропонує Сорос.

Візит мільярдера Сороса до України, відбувся за зразком попереднього приїзду восени 2014 року. Запросили лише чотирьох депутатів від різних політичних сил: Найєма, Сюмар, Гопко та Рябчина.

Голова комітету у закордонних справах Ганна Гопко у розмові з Радіо Свобода повідомила, що Сорос прилетів, аби «прояснити ситуацію» щодо реформування України.

Ганна Гопко

Гопко розповідає, що мова йшла про конкурс на посаду майбутнього очільника Антикорупційного бюро в Україні. За її словами, на чолі відомства можуть поставити як українця, так і іноземця, якщо парламент це дозволить. Пріоритетом зараз має бути саме боротьба з корупцією, зокрема, в судовій гілці влади, переповідає зміст зустрічі Гопко. Сорос нагадує, що уряд, адміністрація президента та парламент мають запрацювати злагоджено. На його думку, Рада коаліції та Національна рада реформ можуть стати інструментами для такої кооперації.

«Щоб не було такого, що деякі речі відтягуються, чи, скажімо, подаються декілька законопроектів, які схожі чи не відповідають пріоритетним завданням», – додає Гопко.

Сорос «ловить кон’юнктуру» та грає в політичну гру – політолог

Депутати на зустрічі з Соросом говорили також про те, як зменшити енергетичну залежність та відновити інфраструктуру сходу України. За словами Гопко, світ чекає, що Україна «зробить диво» і всупереч війні та занепаду економіки розквітне. Тож Сорос зосередився саме на «проблемних місцях» українського політикуму та економіки.

Своє бачення щодо вирішення українських проблем Сорос виклав минулого тижня у статті в американському часописі New York Review of Books. Мова йде про кілька довгострокових кроків, які допоможуть зібрати для України 50 мільярдів доларів.

Зокрема, на думку американського експерта, для України необхідно реструктуризувати державні борги. Окрім того, збільшити кредитування з боку європейських фондів допомоги, ЄБРР, Європейського інвестиційного банку не менше, ніж на 10 мільярдів доларів, Світового банку – на суму близько 5 мільярдів доларів. Також наполягає на збільшенні кредитної лінії МВФ на 13 мільярдів доларів. Серед іншого, Сорос вважає, Україні слід допомогти виплачувати російські бонди на суму 3 мільярди доларів.

Євген Магда

Джорж Сорос, агітуючи надати Україні допомогу в розмірі 50 мільярдів доларів, намагається «ловити кон’юнктуру», вважає політолог Євген Магда. Іншими словами, мільярдер має інформацію про те, що міжнародна спільнота намагатиметься і надалі допомагати Україні, тож своїм візитом та програмою підтримки «заробляє очки». Магда додає, що Сорос є не лише «багатієм, філантропом та фінансовим спекулянтом», але і людиною, яка «продає спосіб життя». Політолог апелює до «Відкритого діалогу» та «Відродження» – фондів розвитку суспільства, якими опікується Сорос.

«Це, по суті, гра на його власний імідж. Тобто, він – людина, яка просуває певні цінності. І для нього, я думаю, це, насамперед, така велика політична гра», – вважає Магда.

Кредитори підуть на поступки, бо не хочуть більшої кризи – експерт

Натомість, економіст Олександр Жолудь говорить, що хоч Україна цілком знайде, куди витратити 50 мільярдів доларів допомоги, утім ЄС та США ще вагаються, чи давати цю суму. Міжнародна спільнота, на думку експерта, озирається на досвід Греції: економіка цієї країна була потужнішою за українську, та все ж завдала чималих збитків ЄС.

«Ми можемо подивитися на Грецію, яка є членом і ЄС і членом Європейського монетарного союзу. Але скільки проблем викликав її борг і її спасіння!» – зауважує експерт.

Для багатьох європейських політиків Україна є непевною територією, додає Жолудь. Тому, зауважує експерт, Сорос у своїй статті про підтримку України наполягає на принципі: більше грошей – більше контролю.

«Необхідного саме зі збільшенням фінансування збільшувати контроль і прозорість за використанням коштів. Тобто це входить у програму. Це не є щось самостійне», – говорить Жолудь.

Утім, політолог Магда упевнений: Міжнародний валютний фонд прислухається до плану та рекомендацій Сороса. Америка, говорить експерт, опікується проблемами України та може суттєво вплинути на позицію та щедрість МВФ. Євросоюз також зацікавлений у кредитуванні України, адже криза України «може бути загальноєвропейською проблемою».

«І тоді важко, чесно кажучи, уявити, які суми знадобляться, щоби подібну кризу нейтралізувати», – додає Магда.

Що обіцяє МВФ?

Місія Міжнародного валютного фонду працюватиме в Києві до 29 січня, аби вирішити, чи надавати новий транш у 3 мільярди доларів допомоги. На сторінці Нацбанку у Facebook повідомили, що МВФ планує завершити перегляд виконання Україною програми «стенд-бай».

«Під час її роботи сторони продовжать обговорення економічної, фіскальної, монетарної і фінансової політики, а також основних аспектів здійснення реформ, передбачених програмою і спрямованих на подолання кризових явищ в економіці держави», – йдеться в повідомленні на сторінці Нацбанку.

За результатами роботи, МВФ та Україна планують підписати оновленого листа про наміри і Меморандум про економічну і фінансову політику. Там мають бути визначені заходи, необхідні українській стороні для отримання чергового траншу фінансової допомоги і продовження реалізації програми.

Валерія Гонтарєва

Голова НБУ Валерія Гонтарєва уже висловлювала оптимізм щодо майбутньої співпраці України та міжнародних спонсорів. Вона також розраховує на значне «збільшення програми від міжнародних донорів».

Україна вже отримала два транші – всього близько 4,5 мільярдів доларів із обіцяних 17 мільярдів. Планується, що таким чином вдасться поповнити золотовалютні резерви, що суттєво скоротились останнім часом. Лише за грудень 2014 року вони скоротились на чверть – із 10 до 7,5 мільярдів доларів.