Якої державної підтримки потребують волонтери?

Яна Борщ

Змінити чинну нині редакцію закону про волонтерство прагнуть деякі народні депутати. Мотивують це тим, що суть і потреби благодійницької діяльності дещо трансформувалися у звʼязку з бойовими діями на сході. Волонтери натомість просять не обтяжувати їх зайвими бюрократичними процедурами, а прописувати у законі лише те, чого вони дійсно потребують – наприклад, допомогти зі страхуванням.

Допомогти грошима волонтерам, які постраждали у зоні АТО, або матеріально підтримати родину загиблого благодійника пропонують Верховній Раді автори законопроекту, поданого у парламент наприкінці грудня. Ним пропонують внести зміни до чинного закону про волонтерство і передбачити одноразову грошову допомогу у разі загибелі або інвалідності волонтера, який працював у зоні бойових дій на Донбасі.

«Ми ще не виносили цей проект на голосування, поки його проговорюють і він знаходиться в стані доробки. Є багато аспектів, що пов’язані зі статусом, правовим захистом, особливо в умовах війни, оподаткування допомог, які волонтери збирають, і таке інше. Треба унормувати всі питання, що стосуються роботи волонтерів в умовах війни», – говорить один із авторів законопроекту, народний депутат від «Народного фронту» Микола Величкович.

Страховки для транспорту не завадить

Позитивно оцінює ініціативу депутатів Володимир Вітюк, волонтер фонду допомоги армії «Повернись живим», хоч і зазнається, що чує про законопроект уперше. За його словами, вже бували випадки, коли волонтери гинули чи зазнавали поранень у зоні бойових дій, але з боку влади у результаті ані вони, ані члени родин загиблих ніякої підтримки не отримували. Крім того, за словами волонтера, йому і колегам не завадила б страховка на транспорт, на якому вони доправляють допомогу бійцям і цивільним на сході України.

«Хоч би якесь страхування спеціальне ввели для транспортних засобів. Ось недавно наш волонтер потрапив у ДТП, там же ожеледиця зі снігом. Перевернувся розбився, всі живі, але транспорт постраждав, треба шукати іншу машину, а це все кошти. Якби були спеціальні державні страховки, адже приватні страхові компанії в таких речах не зацікавлені», – говорить волонтер.

«Не треба обкладати волонтерів паперами»

Його колега Іван Іванов із волонтерського батальйону «Допомога» вважає, що держава може і не допомагати волонтерам. Каже: краще просто не заважати. Волонтер пояснює: спроби влади унормувати волонтерську діяльність переважно тягнуть за собою лише збільшення бюрократичних процедур, із якими і так стикаються благодійники. Крім того, деякі з вимог держави (наприклад, до звітності волонтерів, аби ті не платили податки з зібраних коштів) насторожують тих, хто переказує або хотів би переказати гроші на благочинність.

«Є люди,які допомагають, але не хочуть, щоб про це хтось дізнався. Держава змушує це висвітлювати, показувати, реєструвати десь. У людини був якийсь порив, вона надала допомогу. А волонтерів змушують показувати хто допоміг, як допоміг, навіщо…Не треба обкладати волонтерів паперами. І коли приходить з-за кордону допомога, треба, щоб держава не стягувала з цього ніякі гроші. Тобто, щоб якщо ми робимо справу для держави, щоб держава нам не заважала», – каже Іван Іванов.

Волонтери, однак, кажуть: у будь-якому випадку – і з допомогою держави чи без неї – не збираються припиняти свою діяльність.