В Ізраїлі журналісти, які працюють із армією, мають здавати свої матеріали на перевірку до цензурного комітету. Про це в інтервʼю Радіо Свобода розповіла прес-офіцер Армії Оборони Ізраїлю Анна Уколова. Попри демократичність країни, ізраїльська армія ставить безпеку громадян вище за свободу преси. Зараз правила взаємодії зі ЗМІ готує й українська армія. Зокрема, за даними прес-центру АТО, віднині у зоні бойових дій на Донбасі журналісти можуть пересуватися лише у супроводі прес-офіцерів. Анна Уколова з Армії Оборони Ізраїлю пояснила, чому її країна вдається до аналогічного непопулярного досвіду.
Ізраїльська армія грає дуже важливу роль у суспільстві, тому прес-служба працює із журналістами дуже тісно. Прес-офіцери мають супроводжувати журналістів – без цього репортерів чи операторів зазвичай до підрозділів не пускають. А брати журналістів на передову чи ні, вирішують лише в штабі, судячи з оперативних обставин.
«Ми стараємось супроводжувати журналістів. Одна з причин – це мова. Не всі офіцери чи командири говорять на усіх мовах, – говорить прес-офіцер ЦАХАЛу Анна Уколова. – Крім того, коли командир йде у бій, дуже важливо, щоб він займався бойовими діями».
Загального правила немає – кожного разу штаб окремо вирішує, чи можна допустити журналістів.
Ізраїльські вояки не мають права спілкуватися із журналістами без дозволу
«Немає загального рішення, кожного разу воно приймається залежно від обставин, від етапу операції, вирішується чи можливо журналістам йти разом із наземними силами», – зазначила прес-офіцер.
За військовим уставом, військовослужбовці навіть не мають права спілкуватись із ЗМІ без дозволу, але прес-офіцер зазначила, що, незважаючи на це, останні наземні операції висвітлювалися журналістами доволі активно. Всім журналістам, які працюють в Ізраїлі, потрібна загальна акредитація. Військові пояснюють це питанням безпеки – неодноразово терориста зі Смузі Гази маскувались під журналістів, провозили зброю, а потім обстрілювали військових.
Прес-служба не контролює матеріали, але військова цензура в Ізраїлі працює. Окремий орган стежить за тим, щоб ЗМІ не поширювали інформацію, яка може зашкодити безпеці військовослужбовців чи мирних громадян.
Пані Уколова визнає, що слово «цензура» для мешканців пострадянського простору звучить важко, але зазначає, що цензори не перевірюють те, як характеризують армію журналісти. Їх цікавить стратегічна важливість інформації.
«Наприклад, коли йде обстріл з Смуги Гази всіх журналістів попросили не вказувати точні координати, куди влучили ракети терористів, щоб наступний постріл не був точнішим», – повідомила прес-офіцер.
За законом, інформацію, підготовлену на основі роботи з військовими, ізраїльські журналісти мають передавати до цензурного комітету. Це – реалії країни, яка фактично постійно воює.