Бійцям АТО доведеться боротися за право на земельну ділянку?

Київ – Новообраний парламент мав би ухвалити законодавство про безкоштовне забезпечення учасників бойових дій на сході України землею, а на рівні областей потрібно створити громадські комісії, що складатимуться із представників військових. Таких висновків дійшли учасники наради в Державному агентстві земельних ресурсів, де розглядалося питання безкоштовного наділення учасників АТО землею. У засіданні взяли участь командири вояків. Вони, спираючись на власний досвід, наголошують – важливо перенести центр ухвалення рішень від байдужих чиновників до самих бійців.

Командир батальйону «Золоті ворота», член військової ради партії «Народний фронт» Микола Шваля зауважує, що сьогодні на загальноукраїнського рівні не випрацювали жодного конкретного механізму чи підходу до безкоштовного виділення землі бійцям АТО. За його словами, насамперед парламент має ухвалити відповідне законодавство.

«Цю ініціативу потрібно опрацювати на державному рівні, прийняти доповнення до законів, щоб вона почала працювати. Раціональне зерно в цьому є, але воно сире. Воно ще навіть не просушене для того, щоб його можна було посадити й воно дало б паростки», – висловився з цього приводу комбат батальйону «Золоті ворота».

Так, бійці стикаються з тим, що місцеві органи влади просто не надають інформацію про доступні вільні ділянки землі.

Заступник командира батальйону особливого призначення «Київщина» В’ячеслав Дубчак розповідає, що на практиці бійцям АТО, які звертаються про отримання безкоштовно земельної ділянки, кажуть, що вона перебуває під грифом лише для службового використання.

За його словами, складається парадоксальна ситуація: проросійські бойовики на Сході не мають проблем з отриманням інформації про родини українських бійців, а самі бійці у власній державі не можуть, приміром, отримати інформації про вільні ділянки.

«Нам відповідають, що ця інформація про вільні земельні ділянки – під грифом для службового користування. Як казав керівник Державного агентства земельних ресурсів, ця інформація повинна бути доступною для будь-якого громадянина, а не лише для бійців, учасників АТО. Людина повинна прийти й побачити, що й де вона може отримати, згідно із законом. Але коли люди звертаються, їм інформація не надається. Я вже не кажу за ті черги, які треба вистояти, щоб попасти до того чиновника», – каже В’ячеслав Дубчак.

У чиновників є інформація про вільну землю – Рудик

Керівник Державного агентства земельних ресурсів, «свободівець» Сергій Рудик наголосив, що, справді, потрібно створити громадські комісії за участі представників батальйонів у кожній області та змусити чиновників надавати інформацію про вільні ділянки землі. Він наполягає на тому, що у місцевих органів влади, як-от у Київській міській держадміністрації, є насправді інформація про вільні ділянки.

«Вони звикли так відповідати завжди. Якщо не буде створений громадський контрольний орган з числа комбатів, вони будуть так відповідати й далі іншим людям. Сидить чиновник і переживає за те, що на два градуси понизили тепло в приміщеннях – і це максимум, за що він переживає. От від нього й приходять відписки. Він мав би переживати, що зараз хлопці в АТО проливають за нас свою кров. Якщо він не розуміє і далі шле відписки, то його треба звільняти по закону, в рамках люстрації. Комусь просто треба нагадувати, як воно має бути», – вважає Сергій Рудик.

Раніше Радіо Свобода вже зверталося із запитом до департаменту земельних ресурсів КМДА, щоб там пояснили, де і як військовослужбовці можуть отримати інформацію про вільні ділянки землі, які вони могли б отримати безкоштовно в Києві. У відповіді на запит зазначалося, що «облік вільних ділянок, придатних для індивідуального будівництва», в Києві не ведеться.

Сергій Рудик представлявся як голова Державного агентства земельних ресурсів, що виконував свої обов’язки останній день. Після обрання народним депутатом він мав намір написати заяву про звільнення. Обіцяє, як член парламенту, докласти зусиль для ухвалення відповідного законодавства, про яке просили комбати, присутні на засіданні.

Своїм розпорядженням від 15 вересня Кабінет міністрів України відсторонив Сергій Рудика від виконання обов’язків керівника Держземагентства, не вказавши термін, на який це було зроблено.

Усунений керівник оскаржив рішення в суді. Кабмін призначив головою комісії з реорганізації Держземагентства України та тимчасово виконуючою обов’язків голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Людмилу Шемелинець. Вона на засідання за участі Сергія Рудика та комбатів не прийшла.

Раніше Людмила Шемелинець повідомила, що станом на 6 листопада 2014 року державою задоволено вже більше половини заяв учасників АТО щодо надання земельних ділянок, а клопотання захисників України та членів родин загиблих воїнів спеціалісти органів земельних ресурсів розглядають у першочерговому порядку. Вже станом на 25 листопада, за офіційними статистичними даними, з 10,5 тисяч зареєстрованих заяв українських військових 897 відмовлено з різних причин у задоволенні клопотань по суті.

Ще одна проблема – це зловживання статусом учасника АТО. Самі військові розповідають, що є ті, хто навмисно приїжджає в зону бойових дій на кілька днів чи записується до батальйону, але потім знаходить приводи уникати реальної участі у війні. Потім вони можуть отримувати відповідні довідки й претендувати на рівні з реальними захисниками України на безкоштовну землю.

Крім того, в Україні досі не налагоджена процедура й умови видачі довідок про статус учасника АТО в Україні. Як наслідок, працівники прокуратури можуть поїхати в зону АТО на кілька днів, оформити документи про відрядження й на їхній підставі вже домагатися собі пільг. Сергій Рудик вказав, що від таких «учасників АТО» надійшло близько 300 звернень щодо отримання землі.

Командир батальйону «Київ-1» Віталій Сатаренко відзначає, що махінації з участю в АТО можна було б попередити, якби цю участь офіційно підтверджували командири бійців.

«Сам механізм надання статусу учасника бойових дій доволі складний. Я не знаю багато людей, які мали б цей статус. Це затримується через певні обставини. Документ, який би підтверджував участь в АТО, мав би засвідчуватися командирами, тобто це має бути не просто автоматично надана довідка», – пояснює комбат «Київ-1».

Він додає, що до переліку тих, хто має право на земельні ділянки, потрібно було б додати медичних працівників, які щодня рятують життя бійців на передовій.

Дають землю по сусідству з кладовищами й смітниками

Добровольцю батальйону «Чернігів» Андрію Леоненку, приміром, коли він звернувся щодо отримання землі, запропонували ділянку від Новобілоуської сільради Чернігівського району Чернігівської області. Як йому вдалося з’ясувати, вона розташована за 150 метрів від кладовища й за один кілометр від великого сміттєзвалища розміром з п’ятиповерховий будинок.

Фото графічного зображення місцевості, де запропонували ділянку, надане бійцем

Військові розповідають, що, скажімо, бійцям зі Львова пропонували земельні ділянки за 70 кілометрів від міста. Військовим-киянам виділяють ділянки в Биківні, за пару кілометрів від місць масових поховань тисяч людей, розстріляних та закатованих НКВД. 13 листопада Київрада одноголосно ухвалила рішення про виділення землі родинам загиблих воїнів та важко пораненим бійцям. Тоді її секретар Олексій Резніков повідомив, що готується проект рішення про створення робочої групи, що визначатиме алгоритм виділення землі військовим. Поки що не відомо, коли ця група точно збереться й запрацює.

Родинам героїв Небесної сотні землю поки що не виділяють

Костянтин Гаджа з ГО «Родина Небесної сотні» розповів, що проблеми з отриманням земельних ділянок не лише в бійців АТО, але й у членів родин Небесної сотні. За чинним законодавством їм не надають ніяких пільг у цій справі, проте це моральне питання, а не лише юридичне, як наголошує хлопець, чий батько, один із захисників Майдану, Петро Гаджа помер, отримавши перед тим на Майдані газові опіки легень.

«Ми звертаємося до депутатів Київради з метою висунення цього питання і його подальшого обговорення. І, як підсумок, наділення земельними ділянками героїв Небесної Сотні. Ми неодноразово намагалися в письмовій формі звертатися до Київського міського голови Віталія Кличка, але на наше звернення відповідей не було надано», – розповідає він.

Під час резонансної розмови президента Петра Порошенка з членами родин Героїв Небесної сотні на Інститутській 21 листопада при вшануванні їхньої пам’яті, коли рідні вимагали дати загиблим звання Героїв України, Костянтин Гаджа особисто звернувся до присутнього там міського голови Києва Віталія Кличка щодо надання земельних ділянок родинам. Той пообіцяв, що сину Героя Небесної Сотні передзвонить один з його помічників до 25 листопада включно. Радіо Свобода відстежуватиме далі, як розвиватиметься ця справа.

Тим часом бійці визнають, що, повернувшись додому, їм доводиться боротися за свою землю вже не зі справжнім ворогом, а з бюрократією і політичною та чиновницькою байдужістю.