В Україні з травня цього року де-юре діє закон, згідно з яким мобілізовані мають кредитні канікули на період їх участі в АТО. Втім, де-факто колектори досі дзвонять воякам на передову та нагадують, що потрібно сплачувати пеню. Активісти б’ють на сполох і позиваються до суду до Кабміну – закликають розробити належний порядок контролю.
Громадські активісти розповідають, що до них регулярно звертаються військові та їхні родини, яких переслідують колектори та вимагають сплачувати відсотки по кредитах. Таким чином, закон про кредитні канікули, ухвалений ще у травні цього року, не діє за відсутності прямого контролю з боку Кабміну, говорить правозахисниця Наталя П’ятибрат.
«Немає порядку самої процедури, немає порядку реалізації самого закону. Тобто у нас не передбачені ніякі документи, ні хто їх має подавати до банківської установи, яким чином банк повинен зупиняти (виплату відсотків по кредитам – ред.), яка відповідальність банків за невиконання судових положень», – зауважує вона.
Як продумати процедуру кредитних канікул для тих, хто в зоні АТО?
Правозахисники пояснюють: солдати з зони АТО часто не мають змоги збирати купу папірців, іти з ними в банк та доводити свій статус, аби призупинити виплати по кредитах. Саме тому активісти вважають за доцільне, щоби Мінсоцполітики та Міноборони централізовано формували список вояків із кредитними зобов’язаннями. Нацбанк, у свою чергу має контролювати, наскільки комерційні банки беруть цей список у роботу. Кабмін же, пропонують позивачі, має розробити процедуру, за якою ця система працюватиме як годинник.
Правозахисник Дмитро Димов наголошує: комерційні банки посилаються на те, що закон покладає на Кабмін обов’язок «розробити порядок дій», тому без вказівки згори закон просто не працює.
«Комерційні банки згодні не рахувати нічого: ні відсотки, ні пеню. Як нам пояснили, питома сума по всіх банках не грає ролі, адже мова не йде про тіло кредиту, а просто про фінансові додаткові санкції», – зауважує він.
«Процесуальний футбол» у залі суду
Втім у залі суду відбувається «процесуальний футбол». Кабмін, Міністерство соцполітики та Міністерство оборони перекладають одне на одного обов’язок контролювати виконання банками закону. Спершу Кабмін посилався на «норму прямої дії», тобто зобов’язуючи банки без додаткового нагляду визначати, коли призупиняти нарахування відсотків.
«Чому ви не вважаєте, що вказано норма закону, яка передбачає пряму вказівку про те, що має бути анулювання або відстрочка за кредитами», – говорить представник Кабміну.
Представника НБУ закликають з’явитись на наступне засідання суду
Втім, згодом представник Кабміну зауважив, що контролювати весь процес має НБУ, мовляв, до чого тут найвищий орган виконавчої влади. Підтримали Кабмін у цьому представники Мінсоцполітики і Міноборони. Їхня позиція – міністерства мають свої чітко визначені функції, а формувати списки не є їхньою роботою.
Тим часом представник НБУ не був присутній на слухання у цій справі. За словами позивачів, їм не надійшло навіть формального пояснення щодо того, яку позицію має Нацбанк. Суд постановив відкласти слухання справи на тиждень та закликати НБУ все ж з’явитися в залу суду.
Зміни до закону, що регулює оборонно-мобілізаційні питання військовослужбовців були внесені 20 травня 2014 року.
