Київ – Посібник про те, як можна перейменувати вулицю у своєму місті, і скільки це коштуватиме як для влади, так і для городян, презентував Інститут національної пам'яті. На думку його керівництва, тільки позбавившись радянської топоніміки, можна говорити про становлення справжньої української незалежності. У Києві, за даними міської держадміністрації, триває обговорення 13 проектів щодо перейменування.
Жителі українських міст вже понад двадцять років від проголошення незалежності й далі живуть серед радянської топоніміки та пам’ятників комуністичним діячам, зауважує голова Інституту національної пам’яті Володимир В'ятрович. І столиця, за його словами, винятком не є.
Є навіть вулиця Колективізації, саме тієї колективізації, що забрала понад мільйон життів на території України протягом 1929–1332 років. І багато мешканців цих вулиць не бачать у цьому жодних проблемВолодимир В'ятрович
«Вулиця Дзержинського, виявляється, у Києві є на Троєщині. Площа Дзержинського є на «Дружби народів». Провулок Бакинських комісарів (були такі хлопці). Є навіть вулиця Колективізації, саме тієї колективізації, що забрала понад мільйон життів на території України протягом 1929–1332 років. І багато мешканців цих вулиць не бачать у цьому жодних проблем, їм комфортно жити на таких вулицях», – каже каже В'ятрович.
Водночас стихійний «ленінопад», що охопив останнім часом Україну, показує, що є суспільний запит на відмову від тоталітарної спадщини, зазначає він. Але, за словами історика, цю функцію повинні виконувати не активісти, а держава, «прибираючи» із міських ландшафтів монументи одіозним діячам. Зараз, зокрема, розглядається ідея створення так званого «парку радянського періоду», куди ці пам’ятники можна перенести, додає історик.
Інститут національної пам’яті ініціював видання посібника для міських, сільських та селищних рад про те, що потрібно для перейменування вулиць. Його планують поширювати в паперовому та електронному вигляді.
Насправді процедура досить проста, вважає адвокат Сергій Рябенко, рецензент збірника. За його словами, ініціатором перейменування може бути будь-який громадянин або й іноземець, який подає пропозицію сільському, селищному або міському голові, які до 45 діб її розглядають, а відтак виносять на громадське обговорення, що триває не менше від двох місяців. Після цього готується проект, щодо якого місцева рада ухвалює рішення.
Міфом є начебто висока вартість такого перейменування, зауважує Рябенко.
Виготовлення такої таблички може коштувати в середньому гривень шістдесят. І це не партія, а одна табличка. Якщо ж це буде велика партія, довга вулиця, багато табличок, то ця сума буде значно меншаСергій Рябенко
«Що стосується витрат органів самоврядування, то у чинному законодавстві вони зводяться до виготовлення нових табличок, нових покажчиків і нових дорожніх знаків. У Києві, наприклад, є суб’єкти підприємницької діяльності, які займаються виготовленням таких табличок. Виготовлення такої таблички може коштувати в середньому гривень шістдесят. І це не партія, а одна табличка. Якщо ж це буде велика партія, довга вулиця, багато табличок, то ця сума буде значно менша», – каже адвокат. Мешканцям же такої вулиці, за його словами, не потрібно буде ані оновлювати спеціально реєстрацію, ані документи на майно – всі вони, відповідно до українського законодавства, залишаються чинними.
Був випадок, коли громада висловлювалась проти перейменування – Луценко
По вулиці Давидова було тисячу підписів проти перейменування. В інших випадках не було проблемІгор Луценко
За словами голови постійної комісії Київради з питань культури та туризму Ігоря Луценка, у столиці уже давно намагаються перейменувати Червоноармійську вулицю знову на Велику Васильківську, однак процес то «заморожується», то знову активізується. Тим часом єдиний відомий йому випадок у столиці, коли громада висловилась проти перейменування, був щодо вулиці Давидова на Русанівці, каже Луценко: «По вулиці Давидова було тисячу підписів проти перейменування. В інших випадках не було проблем».
На сайті КМДА є інформація про громадське обговорення тринадцяти проектів щодо перейменування вулиць, у якому бере участь близько тисячі зареєстрованих учасників. Окрім того, завершено обговорення перейменування Інститутської на вулицю Героїв Небесної Сотні: «за» висловилось близько 62% учасників, «проти» – 38%.
Також, за інформацією департаменту суспільних комунікацій відомства, на розгляді Київради – проекти щодо перейменування Червоноармійської на Велику Васильківську, вулиці Горького у Голосіївському районі на Антоновича, а провулку Чекістів на провулок Костя Гордієнка.
Водночас отримати коментар КМДА щодо грошей, які витрачаються на перейменування вулиць, Радіо Свобода поки не вдалося.