Київ – Верховна Рада 7-го скликання доживає віку. За лічені дні до дочасних виборів 26 жовтня наступники вийшли на фінішну пряму в боротьбі за крісла у новому скликанні парламенту. Водночас нинішні обранці на позачерговому засіданні напередодні зробили, вочевидь, останню спробу відзначитись законотворчою діяльністю. Втім очікуваних результатів так і не продемонстрували. Одне з наріжних питань про зміни до виборчого законодавства в частині надання можливості воякам у зоні АТО проголосувати було провалене. Політичний експерт Олексій Голобуцький в інтерв'ю Радіо Свобода сказав, що не бачить в цьому особливого драматизму. Однак експерт зауважив: неухвалення тих чи інших важливих для країни законів несе передусім втрати для нинішньої і майбутньої репутації окремих партій, які хочуть зберегти свій вплив серед виборців.
– Що Верховна Рада нинішнього скликання у фактично умовах бойових дій мала ухвалити, але не зробила цього, і чому?
Олексій Голобуцький, політичний експерт
– Мабуть, Верховна Рада мала зробити все, щоб дати можливість усім охочим взяти участь у виборах, в першу чергу учасникам АТО. Чому цього не зробила? Мені хочеться вірити, що це не якийсь розрахунок, бо ця кількість людей, яка проголосувала б, не настільки велика, щоб якимось серйозним чином впливати на результати виборів. Думаю, що тут йдеться про недисциплінованість, і ми бачимо репутаційні втрати тої ж самої «Батьківщини» набагато більші, ніж якась імовірна небезпека фальсифікації чи адміністративного тиску в районах проведення АТО. Тому, думаю, що це все-таки неувага та недисциплінованість деяких депутатів.
– Якщо припустити, що воякам в АТО була б надана можливість проголосувати, то наскільки безпечно було б це робити? Вибори у мирний час і в умовах бойових дій – речі різні...
Зараз усі політичні партії борються за право показати, що вони для АТО і вояків роблять максимально більше, ніж інші. На жаль, з цієї причини якраз найбільше шуму
– Думаю, що тут більше піару, ніж конкретних, так би мовити, проблем. Розуміємо, що зараз усі політичні партії борються за право показати, що вони для АТО і вояків роблять максимально більше, ніж інші. На жаль, з цієї причини якраз найбільше шуму. Днями переглядаючи по телебаченні програму, натрапив на розмову, в якій учасників АТО питали про вибори, і, можливо, це не показове опитування, однак більшість заявила про те, що їм просто не цікаве це голосування, у них просто інші проблеми.
– Політичне реноме головного законодавчого органу країни дуже низьке і за останні роки, в тому числі. Як Ви думаєте, які уроки отримають наступники в новій Раді?
– Насправді за всі роки незалежності з усіх державних інститутів Верховна Рада була найменш популярним органом. І це логічно, бо, якщо президент – це одна людина, а депутатів 450, зрозуміло, що негативу набагато більше. Щодо уроків, то думаю, що ніяких великих уроків ніхто не винесе. Треба, щоб у першу чергу суспільство виносило уроки, а не депутати, щоб був запит в суспільстві на нормальне функціонування Верховної Ради як законодавчого органу, а не як збіговиська людей, що вирішують свої бізнес-інтереси чи ховаються за депутатським мандатом від кримінального переслідування, інакше і далі будуть усі проблеми, якими хворіє наша Верховна Рада.
– Але ж якими мають бути ці громадські запити: далі «сміттєва люстрація», шини під Радою і сутички?
Необхідно постійно тиснути на наступну Верховну Раду, щоб хоча б через одну, вона могла стати прообразом нормальної Верховної Ради, яка повинна існувати в демократичному суспільстві
– Треба голосувати. Не за тих, хто найбільше обіцяє, а хто робить реальні справи, і чиї програми відповідають конкретним діям. Треба шукати в списках не тих, кого найбільше показує телереклама, а в принципі тих, хто може щось зробити, тобто мати відповідальність за свій вибір. І навіть, проголосувавши неправильно, відповідати за свої дії, не чекати 4-5 років, а протестувати. І я не кажу про «сміттєву люстрацію», але є й інша протести.
Необхідно постійно тиснути на наступну Верховну Раду, щоб хоча б через одну, вона могла стати прообразом нормальної Верховної Ради, яка повинна існувати в демократичному суспільстві. Ми живемо зараз в таких умовах, що я важко вірю, що наступний парламент пропрацює 5 років.
– Пане Голобуцький, як експерт і виборець, порадьте на кого ж робити ставку? Одні кажуть, що треба орієнтуватися на молодь, на бійців батальйонів, інші – що треба обирати політиків з досвідом. Кого врешті обирати?
Треба відкинути постійні залякування, мовляв, що ти голосуєш за непопулярних, а вони потім не проходять у Верховну Раду. Голосувати так, як ти вважаєш, а не як тебе зомбує реклама
– В першу чергу обирати тих, за кого ти хочеш проголосувати, не виходячи з позицій мають чи не мають шанси ці кандидати, використають твій голос потім чи не використають. Треба відкинути постійні залякування, мовляв, що ти голосуєш за непопулярних, а вони потім не проходять у Верховну Раду. Голосувати так, як ти вважаєш, а не як тебе зомбує реклама. І важливо, що ми ж не голосуємо тільки за партійні списки, але й мажоритарні округи, і там все більш зрозуміло. Тому голосувати треба за тих, хто тебе не купує, не обіцяє відремонтувати всі дороги чи вкрутити всі лампочки у під'їзді. За таких не треба голосувати в жодному разі. Треба нарешті зрозуміти, що головна функція депутата Верховної Ради – створити нормальні умови, щоб ті, кому потрібно вкручувати ці лампочки, робили це, і не тільки під час виборів і не робилося самим кандидатом, тому що це обман.