Київ − Грошова застава для реєстрації партії на вибори – це порушення прав людини. Про це заявляють політичні сили, не допущені Центрвиборчкомом до боротьби в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. Аналітики ж вважають: застава потрібна, це – спосіб відфільтрувати технологічних кандидатів і зупинити хаос у списках.
Для людини, яка хоче реалізувати своє право бути обраною, держава не має встановлювати жодних грошових застав та інших обмежень, впевнений голова Патріотичної партії України Микола Габер. ЦВК не зареєструвала його політичну силу на вибори 26 жовтня – через неточності в документах та невнесення 1 мільйона 218 тисяч гривень застави. Водночас, за словами Габера, в більшості європейських країн застави для участі у виборах не передбачені.
В партіях, які сплатили ці застави, це не членські внески, це люди в списках, які нажили ці гроші. Це вибори олігархів, мільйонерів і корупціонерівМикола Габер
«У нас спочатку був збір підписів, потім застава в близько 200 гривень. Сьогодні для мажоритарників це 12 тисяч. Середня зарплата для сільської місцевості – це 900 гривень. Тобто це майже річна зарплата звичайної людини. Вона має не їсти, не пити, не платити комунальні послуги, і тоді зможе заплатити заставу. Для партії ж – це 1 мільйон 218 тисяч гривень. В партіях, які сплатили ці застави, це не членські внески, це люди в списках, які нажили ці гроші. Це вибори олігархів, мільйонерів і корупціонерів», – каже він.
Грошова виборча застава – це порушення конституційного права кожної людини взяти участь в виборах, впевнений і голова ГО «Громадський контроль» Володимир Яворський.
Ми бачимо зараз вибіркове право. Ми зараз губимо довіру до демократичного формування влади, допустивши до виборів виключно олігархічні партіїВолодимир Яворський
«До нас звернулася Патріотична партія України, яка є неолігархічною партією. Але ми бачимо зараз вибіркове право. Ми зараз губимо довіру до демократичного формування влади, допустивши до виборів виключно олігархічні партії. Ми втрачаємо народний контроль за діями влади», – каже Яворський.
Інакше виборчий процес перетвориться на хаос?
Дискусія щодо необхідності і обсягу застави ведеться вже багато років, каже Олександр Клюжев, аналітик громадянської мережі «Опора». Він вважає, що існування застави не є порушенням конституційних прав людини, більше того – вона просто необхідна.
Це формальний фільтр для того, щоб у виборах брали участь реальні суб’єкти. Для недопущення використання статусу суб’єкта виборчого процесу (партії чи кандидата) у певних технологічних ціляхОлександр Клюжев
«Це формальний фільтр для того, щоб у виборах брали участь реальні суб’єкти. Для недопущення використання статусу суб’єкта виборчого процесу (партії чи кандидата) у певних технологічних цілях. Інакше виборчий процес може перетворитися на хаос, незрозуміло, хто бере участь, а хто просто підтанцьовує в інтересах певних партій чи кандидатів. Однак міжнародні організації, які ведуть спостереження за виборами в Україні, висловлювали рекомендації щодо перегляду розміру застави в бік зменшення – для забезпечення якнайширших умов участі громадян у виборчому процесі. Тож треба вертатися до цього питання після цих виборів», – вважає Клюжев.
За словами експерта, розмір грошової застави треба зменшити з врахуванням чинників соціального й економічного розвитку країни.
У 2002 році (коли застава для кандидата в депутати становила 250 гривень) Конституційний суд визначив, що загалом наявність застави не порушує конституційного принципу рівності всіх громадян. Водночас у рішенні суду було сказано, що розмір грошової застави має встановлюватися залежно від майнової спроможності переважної більшості населення країни. А порушення цієї вимоги може суттєво обмежити кількість претендентів на місця в парламенті, особливо від фінансово малозабезпечених партій та кандидатів у депутати.
