Київ – Держава намагається вирішити проблеми в українській банківській сфері за допомогою «косметичного ремонту», стверджують економісти. Крім того, наразі в Україні діє підхід, коли вся відповідальність за платоспроможність лежить на клієнті, а банк та НБУ стоять осторонь. Як наслідок, людям не готові виплачувати кредити за стрімким курсом, усе більше банків виходять із ринку, а у Фонді гарантування вкладів – вагомий дефіцит.
Через стрімку девальвацію гривні українцям усе складніше виплачувати валютні кредити. Як наслідок – заборгованості банків зростають, вкладники депозитів вимагають свої гроші назад, а банківська криза посилюється.
Фонд гарантування вкладів змушений виплачувати вкладникам збанкрутілих банків відшкодування. Втім невдовзі грошей на це може не стати, адже за інформацією Міністерства фінансів, Фонду до кінця поточного року бракує 16 мільярдів гривень на виплати гарантованої суми відшкодування в 200 тисяч гривень. 5 мільярдів гривень на це вже надав Національний банк, а решту коштів має виділити уряд у вигляді облігацій внутрішньої державної позики.
Відповідальність за кредит має нести не лише позичальник, а і комерційний банк та НБУ – Андрій Новак
Голова комітету економістів Андрій Новак запевняє: поповнення Фонду не вирішить проблему, адже це, фактично, є «заліковуванням» економічних прорахунків різних урядів держави та керівників Нацбанку. Першим кроком для вирішення проблем у банківській сфері є не ліквідування, а виставлення проблемних банків на продаж.
Два варіанти: або їх купує інший комерційний банк більш потужний. Якщо жодному банку нецікаво – викуповує державаАндрій Новак
«Два варіанти: або їх купує інший комерційний банк більш потужний. Якщо жодному банку нецікаво – викуповує держава. При цьому всі до останньої копійки зобов’язання бере на себе той, хто купує цей проблемний банк. Так працює весь цивілізований світ», – говорить Новак.
Наступна пропозиція експерта – створити Фонд гарантування кредитів, в якому відповідальність буде розділена між трьома суб’єктами: тим, хто бере кредит, комерційним банком та НБУ. Допоможе розділити цю відповідальність, на думку Новака, якщо уряд ухвалить закон про можливість визнання фізичних осіб банкрутами.
За якими правилами має функціонувати банківська сфера в Україні?
Новак пропонує державі оголосити з наступного року повне припинення валютних операцій для фізичних осіб у кредитно-депозитному секторі. Він наполягає: вагома присутність іноземних валют прирікає банківську українську систему на нові проблеми.
Парламент уже робив спроби заспокоїти власників валютних кредитів і в липні пропонував реструктурувати валютні кредити за курсом 1 січня нинішнього року. Втім експерти били на сполох: ухвалена редакція за поданням депутата Руслана Князевича, на їхню думку, не захищала інтереси мільйонів позичальників. Останні, в разі підписання президентом закону, були б змушені виплачувати валютні кредити за курсом 12 гривень за один долар США. Наразі цей закон залишається неухваленим.
Як обрати надійний банк для кредитів і депозитів?
Допоки держава не вирішила, яким саме чином реформуватиме банківську систему та полегшить тягар валютних вкладників, екс-заступник голови НБУ Олександр Савченко розповів Радіо Свобода, на що мають звертати увагу українці, обираючи банк для кредитно-депозитних операцій.
Що менша процентна ставка по депозитах валютних і гривневих, то надійнішим є банк. Але цього недостатньо, беріть міжнародний аудит: що крутіший банк, то крутішу міжнародну аудиторську компанію він залучаєОлександр Савченко
«Показники такі: що менша процентна ставка по депозитах валютних і гривневих, то надійнішим є банк. Але цього недостатньо, беріть міжнародний аудит: що крутіший банк, то крутішу міжнародну аудиторську компанію він залучає до аудиту. Тому що там працюють більш-менш чесно, і якщо у тебе мінусовий капітал, вони так і пишуть. Якщо ви побачите мінусовий капітал, треба тікати від такого банку», – розповів експерт.
Банки з російським капіталом під загрозою – експерт
За словами Савченка, також варто розпитати знайомих, чи вчасно цей банк проводить платежі і чи кредитує, адже «якщо банк не кредитує, у нього зовсім немає грошей».
Він також зауважив, що часто іноземний капітал банку гарантує вкладникам безпеку їхніх грошей. Втім, додав він, ця теза не стосується російських банківських установ.
«Серед найбільших банків є і декілька російських. Ще рік тому вони були дуже надійними, а зараз зона ризику дуже велика і стосовно нашого законодавства і стосовно ситуації на російських валютних ринках, де їхні українські структури вже просто відчувають брак капіталу і наближаються до реальної кризи», – зауважив експерт.
Експерти додали, що наразі в державі відбувається валютна та загальнобанківська спекуляція на темі війни. Окрім того, радять – держава за даних умов має бути ліберальною до громадян, а не до банків.