«Калинові мости» до Європи – через фестиваль журналістів Польщі та України

Your browser doesn’t support HTML5

Загрозу фашизму в Україні поляки й українців вважають надуманою

Ольштин – У ці дні у Варміно-Мазурському воєводстві Польщі відбувся українсько-польський телерадіофестиваль «Калинові мости», який уп’яте організували Ольштинський осередок Об’єднання українців Польщі, Радіо Ольштин та Рівненська державна телерадіокомпанія.

З пісні у виконанні волинянина Валерія Маренича розпочинається програма «Мир нам» волинської журналістки Оксани Коваленко. Саме вона присвячена жертвам Волинської та Холмської трагедій та їхнім депортованим нащадкам, отримала гран-прі серед 23-х радіопрограм фестивалю. Нині, як зазначає журналістка, ці люди проторували непростий і повчальний шлях людяності.

Бугом-рікою я окроплюся,
Неба рукою знову торкнуся,
Тут не чужина, там – не чужина,
А Батьківщина, а Батьківщина у нас в гостинах…

Гіркі спогади українців-холмщаків та поляків, уродженців Волині про міжусобиці, підбурювані зовнішніми силами, є уроком і для сучасників. Адже ці люди змогли зробити філософські висновки з історії спільних трагедій, дійти до взаємного прощення і спільного вшанування невинних жертв.

Відтак саме ця тематика, а також документальні спогади про українську Революцію гідності отримали від журі найбільше схвальних оцінок.
Вразила слухачів і радіорозповідь журналістки з Ольштина Ярослави Хруник про те, як троє молодих українців з польського Ельблонга поїхали на київський Майдан у трагічні січневі дні.

Серед телевізійних програм учасників фестивалю першу нагороду отримала програма рівнянки Наталії Васильєвої «Під одним небом» – про те, як будують спільне життя на Рівненщині представники різних національностей.

Поляки не бояться «українського фашизму»

Якщо рік тому спекуляції провладних українських політиків довкола Волинської трагедії були підтримані крайніми правими організаціями, то нині польські праві розуміють, що на їхніх почуттях зіграла третя сила, а українські націоналісти не становлять небезпеки для європейців, каже депутат польського сейму, українець Мирон Сич.

«Український націоналізм не скерований проти Польщі, проти Європи. Це найвищого рівня патріотизм, скерований дійсно проти Москви, яка, на жаль, не є приятелем України, і це вона показала в останні роки на сто відсотків», – зазначає депутат.

Журналіст Радіо Ольштин Маріуш Борсяк каже – від поляків не варто чекати особливої любові до бандерівців, як і від українців – скажімо, до ветеранів Армії Крайової. Але оцінки цих речей потрібно залишити історикам. Червоно-чорні прапори на українських майданах є елементом української тотожності, і це явище можуть оцінювати лише українські політики, каже Маріуш Борсяк, який поширення фашизму в Україні не помітив.

Голова комісії з питань нацменшин Вармінсько-Мазурського сеймику Віктор Марек Лейк зазначає – якщо йдеться про крайнє націоналістичне середовище (яке існує і в Польщі), то щодо України на цей рахунок немає жодних страхів. Те, що тенденції радикалів в Україні не поширені, підтвердили вибори президента. А за те, що в Польщі людина розмовляє польською, її ніколи не назвуть фашистом, резюмує посадовець.