Київ – Україна не має можливості економічно тиснути на Росію. Натомість Росія – навпаки – може, крім військового, задіяти проти України ще й додаткові важелі економічного тиску. Своє бачення того, як за таких умов зменшити економічну вразливість України, в інтерв’ю Радіо Свобода виклав директор Центру світової економіки Національної академії наук України Олег Устенко.
– Чи є в України важелі економічного тиску на Росію?
– Якщо ми віддаємо росіянам 25 % нашого експорту, то від них ми отримуємо близько 7% їхнього експорту. Тобто, ми не перебуваємо в одній ваговій категорії: зараз ми залежимо від нашого експорту до них значно більше, ніж вони залежать від нас. Ми не можемо завдати серйозного удару про російській економіці. Але ми можемо увімкнути певні механізми тиску – це насамперед імпортозаміщення.
Ще один канал впливу – це наш енергетичний імпорт. Адже майже половина нашого імпорту з території Росії – це енергоресурси. Перша програма – це підвищення енергоефективності. Це означає, що ми зможемо скоротити імпорт енергоносіїв з Росії. Другий канал – це запровадження джерел альтернативної енергії. І, нарешті, третє – це диверсифікація імпорту енергоресурсів.
– У Росії, фактично, паралізована робота банку, який належить Ігорю Коломойському, фактично, вже не працює фабрика, яка належить Петрові Порошенку. Україна може дати симетричну відповідь?
– Це явно пропагандистські кроки. Тиск на приватний бізнес є неприпустимим, бо у підсумку це обертається проти тих, хто його використовує. Насамперед – це колосальний переляк у приватних інвесторів і підрив інвестиційного клімату в країні. Саме тому ми бачимо втечу капіталів з Російської Федерації. Варто поділяти приватний бізнес та інтереси держави. Закриваючи будь-яке підприємство, завдають шкоди насамперед самим собі. Адже підприємства сплачують податки там, де вони знаходяться. Тому діяти подібним чином щодо приватних інвесторів, на мій погляд, недоцільно.
– В.о. президента Олександр Турчинов закликав тих, хто хоче допомогти Україні, заміщувати російські товари на українські…
– Справді, те, що можуть зробити ті, хто підтримують Україну – це спробувати посприяти нам економічно. Це означає надати можливість більш широкого доступу для наших експортерів на свої ринки. Україна – це експортноорієнтована країна. Половину нашого ВВП ми отримуємо завдяки експорту товарів. Зараз і ЄС, і Росія є рівнозначними великими партнерами для нас. Фактично, на них припадає десь по чверті нашого експорту.
Але нам можуть допомогти до якоїсь межі. І ця межа – це конкурентоздатність нашої власної продукції. Не можуть запропонувати якихось переваг для нашого машинобудування, яке на 75% орієнтоване на експорт до Російської федерації. Тож, тут радше ми можемо зазнати удару. Те, що ми цю продукцію можемо продавати в Росію – ще не означає, що вона конкурентоспроможна.
– Чи є в України важелі економічного тиску на Росію?
– Якщо ми віддаємо росіянам 25 % нашого експорту, то від них ми отримуємо близько 7% їхнього експорту. Тобто, ми не перебуваємо в одній ваговій категорії: зараз ми залежимо від нашого експорту до них значно більше, ніж вони залежать від нас. Ми не можемо завдати серйозного удару про російській економіці. Але ми можемо увімкнути певні механізми тиску – це насамперед імпортозаміщення.
Ще один канал впливу – це наш енергетичний імпорт. Адже майже половина нашого імпорту з території Росії – це енергоресурси. Перша програма – це підвищення енергоефективності. Це означає, що ми зможемо скоротити імпорт енергоносіїв з Росії. Другий канал – це запровадження джерел альтернативної енергії. І, нарешті, третє – це диверсифікація імпорту енергоресурсів.
Перша програма – підвищення енергоефективності. Другий канал – запровадження джерел альтернативної енергії. Третє – диверсифікація імпорту енергоресурсів
– У Росії, фактично, паралізована робота банку, який належить Ігорю Коломойському, фактично, вже не працює фабрика, яка належить Петрові Порошенку. Україна може дати симетричну відповідь?
– Це явно пропагандистські кроки. Тиск на приватний бізнес є неприпустимим, бо у підсумку це обертається проти тих, хто його використовує. Насамперед – це колосальний переляк у приватних інвесторів і підрив інвестиційного клімату в країні. Саме тому ми бачимо втечу капіталів з Російської Федерації. Варто поділяти приватний бізнес та інтереси держави. Закриваючи будь-яке підприємство, завдають шкоди насамперед самим собі. Адже підприємства сплачують податки там, де вони знаходяться. Тому діяти подібним чином щодо приватних інвесторів, на мій погляд, недоцільно.
Україна – експортноорієнтована країна. Половину нашого ВВП ми отримуємо завдяки експорту товарів. Зараз і ЄС, і Росія є рівнозначними великими партнерами для нас
– Справді, те, що можуть зробити ті, хто підтримують Україну – це спробувати посприяти нам економічно. Це означає надати можливість більш широкого доступу для наших експортерів на свої ринки. Україна – це експортноорієнтована країна. Половину нашого ВВП ми отримуємо завдяки експорту товарів. Зараз і ЄС, і Росія є рівнозначними великими партнерами для нас. Фактично, на них припадає десь по чверті нашого експорту.
Але нам можуть допомогти до якоїсь межі. І ця межа – це конкурентоздатність нашої власної продукції. Не можуть запропонувати якихось переваг для нашого машинобудування, яке на 75% орієнтоване на експорт до Російської федерації. Тож, тут радше ми можемо зазнати удару. Те, що ми цю продукцію можемо продавати в Росію – ще не означає, що вона конкурентоспроможна.