Київ – Штрафні санкції від «Газпрому» за недобір газу – так розпочався для українського енергетичного сектору 2013 рік. Завершується він зниженням вартості російського газу, проте яку ціну Києву доведеться заплатити за це – невідомо. Також упродовж року точилися дискусії щодо долі української газотранспортної системи та диверсифікації джерел енергопостачання.
2013 рік для України розпочався виставленням штрафу з боку Росії. За недобір палива «Газпром» вимагав у «Нафтогазу» 7 мільярдів доларів. Українська сторона відмовилася платити цей штраф. Оскільки, як заявив міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький, «не вважає за доцільне». А президент Віктор Янукович назвав санкції з боку Росії несправедливими.
«Ми відмовили у виплаті цих штрафних санкцій, – говорив Янукович. – Зараз ми ведемо переговори. Нам реально відновити разом з Росією нормальні відносини у газовій сфері. Ми не втрачаємо надії. Нам потрібно думати, як експлуатувати нашу ГТС. І крім Росії, нам ніхто не дасть гарантій прокачування певних обсягів газу».
Далі пішов обмін заявами. У «Газпромі» заявили, що не позиватимуться до суду на «Нафтогаз» з вимогою грошей за невибраний за умовами принципу take-or-pay газ. Проте, багато експертів говорили, що у разі подачі до суду «Газпром» навряд б чи виграв.
Після цього президент Янукович почав таврувати ганьбою Енергетичне співтовариство, мовляв, воно ніяк не допомогло Україні у газовій суперечні з Росією. Янукович навіть поставив питання про доцільність бути членом цієї організації.
«Коли ми вступали в Енергетичне співтовариство, ми розраховували, що це буде велика сім’я, де будуть загальні правила, – обурювався Янукович. – Але коли почалися розмови щодо Південного потоку, ми просили, що давайте врахуємо інтереси всіх членів Енергетичного співтовариства. Нас начебто чули, а врешті-решт погодили будівництво без точки зору України. Порушуються інтереси України. Тоді питання, навіщо нам бути у цьому співтоваристві?».
Урядовці були готові продавати більше половини ГТС
Перспектива створення газового консорціуму на базі української ГТС – це ще одна тема, полеміка навколо якої не вщухала упродовж усього 2013-го року. Представники української влади говорили, що розглядають різні його варіанти, як за участі ЄС, так і лише з Росією.
«Я вважаю, що можна продати більше половини газотранспортної системи, якщо це буде вигідно для держави, – заявляв Едуард Ставицький. – В Євросоюзі є країни, в яких не стоїть питання про 50% плюс одну акцію, і держава володіє меншою частиною ГТС. Однак це не створює проблем, оскільки права кожного міноритарного акціонера захищені».
Навесні цього року уряд розробив законопроект, яким знімається заборона на приватизацію української ГТС. У документі йдеться зокрема про зняття заборони дочірніх підприємств «Нафтогазу», які ведуть діяльність із транспортування газу магістральними трубопроводами і зберігання у підземних сховищах, а також підприємств, установ, організацій, утворених внаслідок їхньої реорганізації. Також пропонувалося дозволити оренду об’єктів магістрального трубопровідного транспорту. В уряді пояснювали, що такий закон необхідний для виконання третього енергопакету. Але через протести опозиції, розгляд цього документа кілька разів відкладався.
Розмови про диверсифікацію
Упродовж року українські урядовці активно заявляли про перспективи диверсифікації джерел постачання газу. Міністр Ставицький навіть заявив, що за 7 років Україна може повністю відмовитися від російського палива і замінити його альтернативними поставками. Він казав, що у 2014 році Київ зможе імпортувати до 5 мільярдів кубів реверсного газу від німецької компанії та до 5 мільярдів скрапленого газу, який постачатиметься танкерами по Чорному морю. Окрім цього, міністр Ставицький висловлював переконання, що енергетичну залежність від Росії допоможе зменшити збільшення видобутку власного газу: освоєння родовищ на чорноморському шельфі та видобуток нетрадиційного газу на Юзівському та Олеському родовищах.
Перший реверсний газ в Україну пішов ще у листопаді 2012-го року – від німецької компанії RWE через територію Польщі. У квітні почалися постачання газу з Угорщини. Але про суттєві поставки палива не йшлося. Оскільки з найбільшим реверсним коридором – словацьким – в України виникли проблеми. Едуард Ставицький частково підтвердив інформацію про те, що російський «Газпром» блокує постачання газу в Україну зі Словаччини. Про погодження угоди із Словаччиною українські урядовці заявили лише у грудні, після відмови президента Януковича підписувати угоду про асоціацію з ЄС. Але ця угода підписана так і не була – українська делегація просто не приїхала на її підписання.
Переговори з Путіним на «братських засадах»
17 грудня у пік протестів в Україні президенти Янукович та Путін заявили про домовленості. За словами Володимира Путіна, доповнення до українсько-російського контракту дає можливість «Газпрому» знизити ціну газу до 268,5 долара за тисячу кубів.
«Газпром» і «Нафтогаз» підписали доповнення, які дають можливість «Газпрому», що він і планує робити, продавати Україні газ за ціною 268,5 долара за тисячу кубів. Зараз ця ціна близько 400 доларів. Але ми вважаємо, що це тимчасове рішення. Довготермінові домовленості мають бути, і будуть досягнуті», – сказав Путін.
Як заявив український віце-прем’єр Юрій Бойко, доповнення до газових контрактів стосуються лише зміни ціни до 2019 року. Що ж до обсягів, які Київ має закуповувати і принципу take-or-pay, за що Росія знову може виставити Україні штрафні санкції, то вони залишилися тими, що і були у контракті від 2009 року.
В обмін на що Москва погодилася знизити ціну на газ для Києва? Українські високопосадовці пояснюють це тим, що «Газпром» просто не хоче втрачати великого ринку збуту палива. Що ж до можливості створення двостороннього консорціуму з Росією, то, за словами Юрія Бойка, українська сторона відповіді ще не отримала.
«Була принципова позиція нашого президента, що ми готові на будь-яку модель співпраці з Росією, але паритетно, на братських засадах – 50 на 50. Консорціум – 50 на 50. Власність ГТС – 50 на 50. На жаль, ми не отримали чіткого сигналу з боку російських колег щодо того, чи вони готові на таку модель. Тому так важко йшли переговори», – зазначив Юрій Бойко в інтерв’ю телеканалу «1+1».
Володимир Путін заявив про продовження переговорного процесу, де одним із ключових питань мають будуть гарантії стабільного транзиту російського газу у Євросоюз. Також російський президент коментував, що вартість української ГТС наближається до мінімуму. Відтак, очевидно, що торги за українську трубу тривають, а українсько-російські газові домовленості не завершені. І знову, вже традиційно, газові угоди і доля української ГТС залежатимуть від політичної ситуації і геополітичного курсу Києва.
2013 рік для України розпочався виставленням штрафу з боку Росії. За недобір палива «Газпром» вимагав у «Нафтогазу» 7 мільярдів доларів. Українська сторона відмовилася платити цей штраф. Оскільки, як заявив міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький, «не вважає за доцільне». А президент Віктор Янукович назвав санкції з боку Росії несправедливими.
«Ми відмовили у виплаті цих штрафних санкцій, – говорив Янукович. – Зараз ми ведемо переговори. Нам реально відновити разом з Росією нормальні відносини у газовій сфері. Ми не втрачаємо надії. Нам потрібно думати, як експлуатувати нашу ГТС. І крім Росії, нам ніхто не дасть гарантій прокачування певних обсягів газу».
Далі пішов обмін заявами. У «Газпромі» заявили, що не позиватимуться до суду на «Нафтогаз» з вимогою грошей за невибраний за умовами принципу take-or-pay газ. Проте, багато експертів говорили, що у разі подачі до суду «Газпром» навряд б чи виграв.
Після цього президент Янукович почав таврувати ганьбою Енергетичне співтовариство, мовляв, воно ніяк не допомогло Україні у газовій суперечні з Росією. Янукович навіть поставив питання про доцільність бути членом цієї організації.
Коли ми вступали в Енергетичне співтовариство, ми розраховували, що це буде велика сім’яВіктор Янукович
Урядовці були готові продавати більше половини ГТС
Перспектива створення газового консорціуму на базі української ГТС – це ще одна тема, полеміка навколо якої не вщухала упродовж усього 2013-го року. Представники української влади говорили, що розглядають різні його варіанти, як за участі ЄС, так і лише з Росією.
Можна продати більше половини газотранспортної системи, якщо це буде вигідно для державиЕдуард Ставицький
Навесні цього року уряд розробив законопроект, яким знімається заборона на приватизацію української ГТС. У документі йдеться зокрема про зняття заборони дочірніх підприємств «Нафтогазу», які ведуть діяльність із транспортування газу магістральними трубопроводами і зберігання у підземних сховищах, а також підприємств, установ, організацій, утворених внаслідок їхньої реорганізації. Також пропонувалося дозволити оренду об’єктів магістрального трубопровідного транспорту. В уряді пояснювали, що такий закон необхідний для виконання третього енергопакету. Але через протести опозиції, розгляд цього документа кілька разів відкладався.
Розмови про диверсифікацію
Упродовж року українські урядовці активно заявляли про перспективи диверсифікації джерел постачання газу. Міністр Ставицький навіть заявив, що за 7 років Україна може повністю відмовитися від російського палива і замінити його альтернативними поставками. Він казав, що у 2014 році Київ зможе імпортувати до 5 мільярдів кубів реверсного газу від німецької компанії та до 5 мільярдів скрапленого газу, який постачатиметься танкерами по Чорному морю. Окрім цього, міністр Ставицький висловлював переконання, що енергетичну залежність від Росії допоможе зменшити збільшення видобутку власного газу: освоєння родовищ на чорноморському шельфі та видобуток нетрадиційного газу на Юзівському та Олеському родовищах.
Перший реверсний газ в Україну пішов ще у листопаді 2012-го року – від німецької компанії RWE через територію Польщі. У квітні почалися постачання газу з Угорщини. Але про суттєві поставки палива не йшлося. Оскільки з найбільшим реверсним коридором – словацьким – в України виникли проблеми. Едуард Ставицький частково підтвердив інформацію про те, що російський «Газпром» блокує постачання газу в Україну зі Словаччини. Про погодження угоди із Словаччиною українські урядовці заявили лише у грудні, після відмови президента Януковича підписувати угоду про асоціацію з ЄС. Але ця угода підписана так і не була – українська делегація просто не приїхала на її підписання.
Переговори з Путіним на «братських засадах»
17 грудня у пік протестів в Україні президенти Янукович та Путін заявили про домовленості. За словами Володимира Путіна, доповнення до українсько-російського контракту дає можливість «Газпрому» знизити ціну газу до 268,5 долара за тисячу кубів.
Це тимчасове рішення. Довготермінові домовленості мають бути, і будуть досягнутіВолодимир Путін
Як заявив український віце-прем’єр Юрій Бойко, доповнення до газових контрактів стосуються лише зміни ціни до 2019 року. Що ж до обсягів, які Київ має закуповувати і принципу take-or-pay, за що Росія знову може виставити Україні штрафні санкції, то вони залишилися тими, що і були у контракті від 2009 року.
В обмін на що Москва погодилася знизити ціну на газ для Києва? Українські високопосадовці пояснюють це тим, що «Газпром» просто не хоче втрачати великого ринку збуту палива. Що ж до можливості створення двостороннього консорціуму з Росією, то, за словами Юрія Бойка, українська сторона відповіді ще не отримала.
Ми готові на будь-яку модель співпраці з Росією, але паритетно, на братських засадахЮрій Бойко
Володимир Путін заявив про продовження переговорного процесу, де одним із ключових питань мають будуть гарантії стабільного транзиту російського газу у Євросоюз. Також російський президент коментував, що вартість української ГТС наближається до мінімуму. Відтак, очевидно, що торги за українську трубу тривають, а українсько-російські газові домовленості не завершені. І знову, вже традиційно, газові угоди і доля української ГТС залежатимуть від політичної ситуації і геополітичного курсу Києва.