Київ – Міністерство енергетики США повідомило, що вже в 2013 році вони можуть випередити Росію за сумарним видобутком газу й нафти. Такий поступ став можливим завдяки розробці родовищ сланцевого газу. Його видобуток, а також розвиток LNG-технологій і вичерпання запасів дешевих вуглеводнів у Західному Сибіру суттєво змінюють позиції Росії на глобальному енергетичному ринку, запевняють експерти.
Міністерство енергетики США повідомило нещодавно, що ця країна завдяки сплеску у видобутку сланцевого газу випередить Росію за сумарним виробництвом газу та нафти вже цього року. Імпорт газу до США впав на третину, а імпорт нафти – на 15 %, вивільнюючи великий обсяг ресурсів для інших споживачів, зокрема для споживачів російського газу в Європі.
Це лише один прояв тих пертурбацій, які нині відбуваються на глобальному енергетичному ринку. З інших – жвавий розвиток нових технологій транспортування газу. Приміром, наступного року планують запустити новий LNG-термінал у польському порті Свіноуйсьце.
За три тисячі кілометрів на Схід генеральний секретар Центрального Комітету Компартії Китаю Сі Цзіньпін у вересні цього року об’їздив країни Центральної Азії, підписавши енергетичні угоди з Туркменістаном, Узбекистаном, Казахстаном, а також із Киргизією, важливою транзитною країною.
Ці дві тенденції – розвиток LNG-технологій та пошук Китаєм нових постачальників вуглеводнів – змінюють баланс на світовому енергетичному ринку, загрожуючи економічному добробуту та геополітичному могуттю Росії.
Радник з питань енергетичної безпеки Міжнародного наукового центру імені Вудро Вільсона у Вашингтоні Александрос Пітерсен переконаний:
«Є ціла низка змін, внаслідок яких глобальне енергетичне середовище виглядатиме в наступні 10-20 років абсолютно інакше, ніж в останні 10-20 років», – наголошує експерт.
З іншого боку, аналітики твердять, що Росія збереже свої позиції глобального гравця на ринку енергетики. Вона сперечається із Саудівською Аравією за звання виробника нафти номер один і володіє найбільшими в світі запасами природного газу. Вона також задовольняє близько 30 % потреб Європи в природному газі.
LNG-технології проти монополії «Газпрому»
Дослідник програми Росії та Євразії в Британському королівському інституті міжнародних досліджень «Чатам Гаус» Джон Лаф зауважує, що епоха російського газу, чий видобуток коштував відносно дешево, закінчується:
«Впродовж останніх 20 років Росія значною мірою вичерпала ще радянські запаси капіталовкладень у родовища Західного Сибіру. Епоха відносно дешевої розробки ресурсів добігає кінця», – запевняє експерт.
Розвиток LNG-технологій, які дають змогу транспортувати природний газ у залізничних вагонах та танкерами, значною мірою посприяв тому, що пострадянська трубопровідна система втратила свою монополію на транзит.
І хоча Пекін досягнув з росіянами низки важливих домовленостей в царині енергетики, зокрема щодо участі китайців у розробці вуглеводневих родовищ у Східному Сибіру, на Далекому Сході та Арктиці, Китай розглядає Росію лише як одного з можливих постачальників, не більше, вважає Джон Лаф.
Насамперед Кремль має вирішити, як наголошують експерти, чи він і далі використовуватиме «Газпром» як геополітичну зброю проти своїх сусідів. Приміром, самопроголошена республіка у Придністров’ї, яку Москва підтримує , заборгувала за двадцять останніх років російському енергетичному газовому монополісту понад 3 мільярди доларів.
«Газпром» – одна з найбільш корумпованих у світі компаній – Transparency International
Також «Газпрому» потрібно вирішувати проблеми власної неефективності. Міжнародна організація Transparency International визнала «Газпром» однією з найкорумпованіших та найнепрозоріших компаній у світі. У її дослідженні 105 найбільших компаній світу «Газпром» єдиний отримав нуль за внутрішньокорпоративні антикорупційні заходи.
Джон Лаф додає, що російський монополіст мав би більше переймати іноземні технології.
«Нові ресурси, нові прикордонні території дуже неприступні. Там побудовали ще дуже мало інфраструктури, і вартість розробки цих ресурсів є дещо більша, ніж покладів у Західному Сибіру. У певних випадках це також технологічно складніше. Ось чому Росія має потребу в іноземних партнерах та доступі до найбільш передового міжнародного досвіду», – пояснює Джон Лаф.
Нагадаємо, що енергетичний сектор відповідає за 30 % ВВП Росії та приносить до державної скарбниці близько половини її доходів. Таким чином, Москві доведеться змінювати свої підходи, якщо вона волітиме зберегти свої лідерські позиції на енергоринку.
Матеріал підготували Robert Coalson, Жанна Безп’ятчук
Міністерство енергетики США повідомило нещодавно, що ця країна завдяки сплеску у видобутку сланцевого газу випередить Росію за сумарним виробництвом газу та нафти вже цього року. Імпорт газу до США впав на третину, а імпорт нафти – на 15 %, вивільнюючи великий обсяг ресурсів для інших споживачів, зокрема для споживачів російського газу в Європі.
Це лише один прояв тих пертурбацій, які нині відбуваються на глобальному енергетичному ринку. З інших – жвавий розвиток нових технологій транспортування газу. Приміром, наступного року планують запустити новий LNG-термінал у польському порті Свіноуйсьце.
За три тисячі кілометрів на Схід генеральний секретар Центрального Комітету Компартії Китаю Сі Цзіньпін у вересні цього року об’їздив країни Центральної Азії, підписавши енергетичні угоди з Туркменістаном, Узбекистаном, Казахстаном, а також із Киргизією, важливою транзитною країною.
Ці дві тенденції – розвиток LNG-технологій та пошук Китаєм нових постачальників вуглеводнів – змінюють баланс на світовому енергетичному ринку, загрожуючи економічному добробуту та геополітичному могуттю Росії.
Радник з питань енергетичної безпеки Міжнародного наукового центру імені Вудро Вільсона у Вашингтоні Александрос Пітерсен переконаний:
Є ціла низка змін, внаслідок яких глобальне енергетичне середовище виглядатиме в наступні 10-20 років абсолютно інакше, ніж в останні 10-20 роківАлександрос Пітерсен
З іншого боку, аналітики твердять, що Росія збереже свої позиції глобального гравця на ринку енергетики. Вона сперечається із Саудівською Аравією за звання виробника нафти номер один і володіє найбільшими в світі запасами природного газу. Вона також задовольняє близько 30 % потреб Європи в природному газі.
LNG-технології проти монополії «Газпрому»
Дослідник програми Росії та Євразії в Британському королівському інституті міжнародних досліджень «Чатам Гаус» Джон Лаф зауважує, що епоха російського газу, чий видобуток коштував відносно дешево, закінчується:
«Впродовж останніх 20 років Росія значною мірою вичерпала ще радянські запаси капіталовкладень у родовища Західного Сибіру. Епоха відносно дешевої розробки ресурсів добігає кінця», – запевняє експерт.
Розвиток LNG-технологій, які дають змогу транспортувати природний газ у залізничних вагонах та танкерами, значною мірою посприяв тому, що пострадянська трубопровідна система втратила свою монополію на транзит.
І хоча Пекін досягнув з росіянами низки важливих домовленостей в царині енергетики, зокрема щодо участі китайців у розробці вуглеводневих родовищ у Східному Сибіру, на Далекому Сході та Арктиці, Китай розглядає Росію лише як одного з можливих постачальників, не більше, вважає Джон Лаф.
Насамперед Кремль має вирішити, як наголошують експерти, чи він і далі використовуватиме «Газпром» як геополітичну зброю проти своїх сусідів. Приміром, самопроголошена республіка у Придністров’ї, яку Москва підтримує , заборгувала за двадцять останніх років російському енергетичному газовому монополісту понад 3 мільярди доларів.
«Газпром» – одна з найбільш корумпованих у світі компаній – Transparency International
Також «Газпрому» потрібно вирішувати проблеми власної неефективності. Міжнародна організація Transparency International визнала «Газпром» однією з найкорумпованіших та найнепрозоріших компаній у світі. У її дослідженні 105 найбільших компаній світу «Газпром» єдиний отримав нуль за внутрішньокорпоративні антикорупційні заходи.
Джон Лаф додає, що російський монополіст мав би більше переймати іноземні технології.
Росія має потребу в іноземних партнерах та доступі до найбільш передового міжнародного досвідуДжон Лаф
Нагадаємо, що енергетичний сектор відповідає за 30 % ВВП Росії та приносить до державної скарбниці близько половини її доходів. Таким чином, Москві доведеться змінювати свої підходи, якщо вона волітиме зберегти свої лідерські позиції на енергоринку.
Матеріал підготували Robert Coalson, Жанна Безп’ятчук