Криза у США негативно вплинула й на американську науку: низка провідних національних лабораторій, зайнятих у ядерних дослідженнях, незабаром зупинить свою роботу, бо не отримує коштів. В адміністраціях цих наукових центрів кажуть, що на роботу вийдуть лише ті, хто гарантуватиме безпеку на установках. Наука цього тижня обговорює також Нобелівську премію з фізики та прорив у лікуванні хвороби Альцгеймера.
Криза у США вплинула на роботу не лише основних урядових установ: журнал Nature оприлюднив графік очікуваного закриття найближчим часом провідних американських наукових лабораторій. Зокрема, мова йде про плани американського Міністерства енергетики на якийсь час зупинити роботу кількох наукових центрів, які забезпечують функціонування ядерного комплексу.
Зокрема, протягом двох найближчих тижнів очікується закриття лабораторій у Лос-Аламосі і Сандії, що у штаті Нью-Мексико. Ці наукові установи займаються підтримкою ядерної зброї.
Якщо роботу двох лабораторій зупинять, це зачепить близько 20 тисяч осіб, зайнятих у наукових розвідках. Працюватимуть лише ті, кого залишать для охорони обʼєктів та гарантування безпеки потужностей. Водночас, як наголошують в адміністрації лабораторій, у випадку надзвичайної ситуації вони будуть готові до реагування.
Nature пише, що тимчасове закриття загрожує тим лабораторіям, державне фінансування яких на момент так званого «шатдауну» (зупинки у роботі уряду) добігало кінця. Тобто невтішні справи не у всіх: наприклад, Аргонська національна лабораторія, яка займається фундаментальними дослідженнями у галузі фізики, біології та охорони навколишнього середовища, продовжує працювати. За даними видання, фінансування точно вистачить на те, щоб робота тривала до кінця жовтня.
Nature посилається на анонімного представника однієї з лабораторій, який наголосив, що ніхто у США наразі не знає, коли держава відновить фінансування. І що буде далі з американською наукою.
Нобель для українців
«Ви можете уявити: отримання Нобелівської премії – не зовсім неприємна новина. Я дуже, дуже щасливий, що наші зусилля відзначили такою високою нагородою», – так у телефонній розмові з Нобелівським комітетом заявив Франсуа Анґлер, один із двох цьогорічних лауреатів Нобелівської премії з фізики. Його, а також британця Пітера Гіґґза, відзначили за дослідження бозона Гіґґза – елементарної частинки, важливої складової «Стандартної моделі» походження і будови Всесвіту, якої вченим досі бракувало на практиці.
Водночас, як стверджують в українському Держагентстві з питань науки й інновацій, до щастя Анґлера і Гіґґза причетні й українські вчені: їхні попередні відкриття фактично лягли в основу спеціального детектора – ключового елемента системи, задіяного у лабораторіях CERN – Європейської організації з ядерних досліджень.
«За 17 років до відкриття, до практичної реалізації проекту, сотні українських вчених брали участь у розробці», – йдеться в повідомленні держагентства. Там також нагадали, що науковці з України працюють у CERN і нині, і їхній внесок визнається на міжнародному рівні.
На початку жовтня Україна стала асоційованим членом CERN. Як наголосив в інтерв’ю Радіо Свобода Павло Наказной, викладач Фізико-технічного інституту НТУ «КПІ», це дозволить вченим із України надалі легше (у бюрократичному плані) співпрацювати з найбільшою у світі лабораторією фізики високих енергій.
Однак, на думку фізика-теоретика, завчасно говорити про те, що хтось із представників української науки може найближчим часом опинитися серед нобелівських лауреатів. Причини – зокрема й в умовах, у яких українським вченим доводиться працювати.
Сполука-рятівник
Британські вчені заявили про можливий прорив у лікуванні найтяжчих хвороб нервової системи: виявлена науковцями хімічна сполука у перспективі боротиметься з хворобами Альцгеймера, Паркінсона та Хантінгтона – захворюваннями, попередити чи вилікувати які медицині наразі не вдається.
Вперше в історії нейродегенеративну хворобу вдалося зупинити. Поки що – у лабораторних умовах, однак група дослідників із Університету Лестера вірить, що її зусилля дадуть старт створенню реального ефективного лікарського засобу.
Для того, щоб зрештою представити світу своє досягнення, науковці протягом якогось часу досліджували природні механізми захисту клітин мозку. Згідно з висновками, клітини відмирають (а цей процес якраз і лежить в основі нейродегенеративного захворювання), бо, уражені вірусом, припиняють виробляти захисні протеїни. Британські вчені вважають, що зупинити хворобу можна за допомогою переривання втручання вірусу в структуру клітини. Це робить виявлена хімічна сполука.
«Це дослідження важливе для фармацевтики. Нашим наступним кроком буде вивести хімічну сполуку, аналогічну тій, яка показала вражаючий результат, але без побічних ефектів», – зазначила керівник дослідження Джованна Маллуччі в інтерв’ю телеканалу Sky News.
Нині речовину тестують на мишах. Зцілені від хвороб нервової системи, тварини тепер потерпають від проблем із підшлунковою залозою, втрачають вагу і демонструють перші ознаки діабету. Тож випробовувати свою роботу на людях вчені поки не поспішають.
Криза у США вплинула на роботу не лише основних урядових установ: журнал Nature оприлюднив графік очікуваного закриття найближчим часом провідних американських наукових лабораторій. Зокрема, мова йде про плани американського Міністерства енергетики на якийсь час зупинити роботу кількох наукових центрів, які забезпечують функціонування ядерного комплексу.
Зокрема, протягом двох найближчих тижнів очікується закриття лабораторій у Лос-Аламосі і Сандії, що у штаті Нью-Мексико. Ці наукові установи займаються підтримкою ядерної зброї.
Якщо роботу двох лабораторій зупинять, це зачепить близько 20 тисяч осіб, зайнятих у наукових розвідках. Працюватимуть лише ті, кого залишать для охорони обʼєктів та гарантування безпеки потужностей. Водночас, як наголошують в адміністрації лабораторій, у випадку надзвичайної ситуації вони будуть готові до реагування.
Nature пише, що тимчасове закриття загрожує тим лабораторіям, державне фінансування яких на момент так званого «шатдауну» (зупинки у роботі уряду) добігало кінця. Тобто невтішні справи не у всіх: наприклад, Аргонська національна лабораторія, яка займається фундаментальними дослідженнями у галузі фізики, біології та охорони навколишнього середовища, продовжує працювати. За даними видання, фінансування точно вистачить на те, щоб робота тривала до кінця жовтня.
Nature посилається на анонімного представника однієї з лабораторій, який наголосив, що ніхто у США наразі не знає, коли держава відновить фінансування. І що буде далі з американською наукою.
Нобель для українців
«Ви можете уявити: отримання Нобелівської премії – не зовсім неприємна новина. Я дуже, дуже щасливий, що наші зусилля відзначили такою високою нагородою», – так у телефонній розмові з Нобелівським комітетом заявив Франсуа Анґлер, один із двох цьогорічних лауреатів Нобелівської премії з фізики. Його, а також британця Пітера Гіґґза, відзначили за дослідження бозона Гіґґза – елементарної частинки, важливої складової «Стандартної моделі» походження і будови Всесвіту, якої вченим досі бракувало на практиці.
Водночас, як стверджують в українському Держагентстві з питань науки й інновацій, до щастя Анґлера і Гіґґза причетні й українські вчені: їхні попередні відкриття фактично лягли в основу спеціального детектора – ключового елемента системи, задіяного у лабораторіях CERN – Європейської організації з ядерних досліджень.
«За 17 років до відкриття, до практичної реалізації проекту, сотні українських вчених брали участь у розробці», – йдеться в повідомленні держагентства. Там також нагадали, що науковці з України працюють у CERN і нині, і їхній внесок визнається на міжнародному рівні.
На початку жовтня Україна стала асоційованим членом CERN. Як наголосив в інтерв’ю Радіо Свобода Павло Наказной, викладач Фізико-технічного інституту НТУ «КПІ», це дозволить вченим із України надалі легше (у бюрократичному плані) співпрацювати з найбільшою у світі лабораторією фізики високих енергій.
Однак, на думку фізика-теоретика, завчасно говорити про те, що хтось із представників української науки може найближчим часом опинитися серед нобелівських лауреатів. Причини – зокрема й в умовах, у яких українським вченим доводиться працювати.
Сполука-рятівник
Британські вчені заявили про можливий прорив у лікуванні найтяжчих хвороб нервової системи: виявлена науковцями хімічна сполука у перспективі боротиметься з хворобами Альцгеймера, Паркінсона та Хантінгтона – захворюваннями, попередити чи вилікувати які медицині наразі не вдається.
Вперше в історії нейродегенеративну хворобу вдалося зупинити. Поки що – у лабораторних умовах, однак група дослідників із Університету Лестера вірить, що її зусилля дадуть старт створенню реального ефективного лікарського засобу.
Для того, щоб зрештою представити світу своє досягнення, науковці протягом якогось часу досліджували природні механізми захисту клітин мозку. Згідно з висновками, клітини відмирають (а цей процес якраз і лежить в основі нейродегенеративного захворювання), бо, уражені вірусом, припиняють виробляти захисні протеїни. Британські вчені вважають, що зупинити хворобу можна за допомогою переривання втручання вірусу в структуру клітини. Це робить виявлена хімічна сполука.
«Це дослідження важливе для фармацевтики. Нашим наступним кроком буде вивести хімічну сполуку, аналогічну тій, яка показала вражаючий результат, але без побічних ефектів», – зазначила керівник дослідження Джованна Маллуччі в інтерв’ю телеканалу Sky News.
Нині речовину тестують на мишах. Зцілені від хвороб нервової системи, тварини тепер потерпають від проблем із підшлунковою залозою, втрачають вагу і демонструють перші ознаки діабету. Тож випробовувати свою роботу на людях вчені поки не поспішають.