Київ – Україна вже втретє долучилася до Європейського тижня мобільності. Щороку від 16 по 22 вересня його відзначають у понад 2 000 міст Європи, щоб показати: використання приватних автомобілів потрібно скорочувати, замінюючи їх якісним громадським транспортом, велосипедами і ходінням пішки в облаштованих для цього зонах. В українських містах втілити це виявляється непросто. Радіо Свобода поспілкувалося з мешканцями Києва, Львова та Вінниці, аби з’ясувати, що заважає українським містам стати комфортними для їх мешканців.
Визначити, чи комфортним для життя є місто, можна глянувши, скільки на його вулицях дітей, літніх людей і людей з інвалідністю, каже координаторка Європейського тижня мобільності в Києві Надія Парфан. Хорошим показником є також і сама кількість людей, додає вона. Київ, на її думку, за останні десять років перетворився на «місто споживачів», у якому щораз важче жити разом людям різного віку.
Через чиновників-матеріалістів?
Міська влада діє в інтересах бізнесу, а підприємці лише недавно дізналися про існування поняття соціальної відповідальності, вважає Надія Парфан. Крім того, у столиці щороку збільшується кількість мешканців, каже вона.
«Велика проблема Києва – це міграційні процеси, які відбуваються в Україні. Київ після того, як розпався Радянський Союз, раптово прокинувся столицею великої 52-мільйонної держави, і економіка національна була до цього не готова зовсім. Відбулася централізація, і за останні десять років дуже сильно збільшилася кількість населення. Місто банально не витримує і не може обслуговувати потреби такої кількості людей», – пояснює вона.
Для таких віддалених районів, як Борщагівка і Троєщина, куди часом важко дістатися через затори, виходом із ситуації вона бачить схему, яку втілили деякі країни Південної Америки: створити окрему смугу для громадського транспорту і впровадити нічні автобуси.
Через безініціативних мешканців?
Інколи у різних районах одного і того ж міста люди мають різне розуміння міського середовища, бо хтось живе у спальному районі, хтось – у центрі, ділиться досвідом урбаніст, засновник громадської ініціативи Lypneva.com і активіст руху «Дайте пройти» у Львові Дем’ян Данилюк.
За його словами, зона комфорту багатьох українців не виходить за межі власної квартири, тому люди не хочуть нічого робити на благо міста, навіть більше – відмовляються від допомоги влади навіть для будинку, в якому мешкають.
«Люди якось не дуже активно хочуть щось робити. Але загалом помітно, що влада у Львові якось намагається залучати мешканців, але вони не завжди хочуть щось зробити. От як, наприклад, з будинком на вулиці Чупринки 52. Він дуже красивий, пам’ятка архітектури. Влада хотіла на співфінансування з мешканцями його ремонтувати, що в принципі, було правильно, бо будинок належить мешканцям. Але мешканці не захотіли цього зробити», – ілюструє Дем’ян Данилюк.
І через владу, і через мешканців?
Українські міста потрібно перебудовувати з радянського, пострадянського формату в європейський, вважає мер Вінниці Володимир Гройсман. Тодішні фахівці з містобудування не змогли передбачити, що в Україні настільки збільшиться кількість автомобілів, та й інфраструктура створювалась під великі багатотисячні підприємства, що сьогодні стоять порожні. Проте запорука успіху міста – лише у плідній взаємодії мешканців і посадовців, наголошує Гройсман.
«Важливо, щоб громада і влада, яку обирає громада, мали спільне бачення. Мова йде про те, що і влада, і мешканці мають бути активними, небайдужими у вирішенні загальноміських питань. А якщо влада буває інертною, або мешканці – не буде успіху», – переконаний Володимир Гройсман.
Вінницький мер радить: щоб перетворити українські міста у комфортний простір для існування, потрібно активно розвивати громадський транспорт, заохочувати велосипедний рух, чимшвидше вирішувати питання зі сміттям, освітленням вулиць та іншими комунальними проблемами, але в жодному разі не підпорядковувати інтереси міста будівельній сфері.
Визначити, чи комфортним для життя є місто, можна глянувши, скільки на його вулицях дітей, літніх людей і людей з інвалідністю, каже координаторка Європейського тижня мобільності в Києві Надія Парфан. Хорошим показником є також і сама кількість людей, додає вона. Київ, на її думку, за останні десять років перетворився на «місто споживачів», у якому щораз важче жити разом людям різного віку.
Через чиновників-матеріалістів?
Міська влада діє в інтересах бізнесу, а підприємці лише недавно дізналися про існування поняття соціальної відповідальності, вважає Надія Парфан. Крім того, у столиці щороку збільшується кількість мешканців, каже вона.
«Велика проблема Києва – це міграційні процеси, які відбуваються в Україні. Київ після того, як розпався Радянський Союз, раптово прокинувся столицею великої 52-мільйонної держави, і економіка національна була до цього не готова зовсім. Відбулася централізація, і за останні десять років дуже сильно збільшилася кількість населення. Місто банально не витримує і не може обслуговувати потреби такої кількості людей», – пояснює вона.
Для таких віддалених районів, як Борщагівка і Троєщина, куди часом важко дістатися через затори, виходом із ситуації вона бачить схему, яку втілили деякі країни Південної Америки: створити окрему смугу для громадського транспорту і впровадити нічні автобуси.
Через безініціативних мешканців?
Інколи у різних районах одного і того ж міста люди мають різне розуміння міського середовища, бо хтось живе у спальному районі, хтось – у центрі, ділиться досвідом урбаніст, засновник громадської ініціативи Lypneva.com і активіст руху «Дайте пройти» у Львові Дем’ян Данилюк.
За його словами, зона комфорту багатьох українців не виходить за межі власної квартири, тому люди не хочуть нічого робити на благо міста, навіть більше – відмовляються від допомоги влади навіть для будинку, в якому мешкають.
«Люди якось не дуже активно хочуть щось робити. Але загалом помітно, що влада у Львові якось намагається залучати мешканців, але вони не завжди хочуть щось зробити. От як, наприклад, з будинком на вулиці Чупринки 52. Він дуже красивий, пам’ятка архітектури. Влада хотіла на співфінансування з мешканцями його ремонтувати, що в принципі, було правильно, бо будинок належить мешканцям. Але мешканці не захотіли цього зробити», – ілюструє Дем’ян Данилюк.
І через владу, і через мешканців?
Українські міста потрібно перебудовувати з радянського, пострадянського формату в європейський, вважає мер Вінниці Володимир Гройсман. Тодішні фахівці з містобудування не змогли передбачити, що в Україні настільки збільшиться кількість автомобілів, та й інфраструктура створювалась під великі багатотисячні підприємства, що сьогодні стоять порожні. Проте запорука успіху міста – лише у плідній взаємодії мешканців і посадовців, наголошує Гройсман.
«Важливо, щоб громада і влада, яку обирає громада, мали спільне бачення. Мова йде про те, що і влада, і мешканці мають бути активними, небайдужими у вирішенні загальноміських питань. А якщо влада буває інертною, або мешканці – не буде успіху», – переконаний Володимир Гройсман.
Вінницький мер радить: щоб перетворити українські міста у комфортний простір для існування, потрібно активно розвивати громадський транспорт, заохочувати велосипедний рух, чимшвидше вирішувати питання зі сміттям, освітленням вулиць та іншими комунальними проблемами, але в жодному разі не підпорядковувати інтереси міста будівельній сфері.