Київ – Через рік після Євро-2012 про тодішнє футбольне свято нагадують сучасні стадіони й летовища, збудовані чи модернізовані у Донецьку, Києві, Львові і Харкові. Щоправда, і трибуни стадіонів, і зали аеропортів стоять напівпорожні. Не побільшало й іноземних туристів, як на це сподівались чиновники і туроператори, а автомагістралі не витримали суворої української зими.
Напередодні Євро-2012 тодішній віце-прем’єр-міністр, міністр інфраструктури Борис Колесников поінформував журналістів, що турнір обійдеться українцям у понад 6 мільярдів гривень. При цьому більша частина фінансування витрачена на побудову стадіонів у Києві й Львові.
Інші два стадіони – у Донецьку і Харкові – збудовані за приватні кошти бізнесменів Ріната Ахметова (власника клубу «Шахтар») й Олександра Ярославського, який спонсорував ФК «Металіст».
Незалежні експерти, як і українські урядовці, досі вираховують вартість проведених Україною робіт з підготовки й проведення футбольної першості Європи. У дослідженнях європейських аналітиків часто фігурує поняття «корупція», з чим не згодні у Києві.
Так, 11 червня у розмові з кореспондентом німецької газети Die Zeit прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що Євро-2012 дозволило Україні здійснити потужні інфраструктурні проекти й зробити прорив у реформах. Прем’єра обурило, що Європа «вішає» Україні «хибні» ярлики, звинувачуючи країну у корупції й відсутності демократії.
«Ми побудували дороги, залізничні вокзали, модернізували аеропорти... Деякі з них навіть у кращому стані, ніж ті, що ви знаєте у Німеччині – просто тому, що вони зроблені з використанням новітніх технологій», – цитує Азарова газета.
Стадіони через рік після Євро
Згадане вище німецьке видання послалося на дослідження незалежних експертів, які вважають, що 40 відсотків інвестицій, які Україна мала витратити на підготовку до Євро-2012, опинились у тіні. Так, на реконструкцію Національного стадіону «Олімпійський» у Києві українці використали 640 мільйонів євро замість анонсованих 140 мільйонів.
Нині стадіон у Києві, а також у Донецьку, використовують футбольні клуби – «Динамо» (Київ) і «Шахтар» (Донецьк) – для гри у матчах національної першості. У Харкові новий стадіон взяв на баланс місцевий футбольний клуб «Металіст». Тут же ці клуби приймають суперників у європейських турнірах.
Також на спортивних аренах Києва і Донецька відбуваються концерти зірок світової й української поп-музики – так, зірка поп-музики Мадонна минулого літа виступила у Києві на «Олімпійському». Приміщення стадіону беруть в оренду різні установи для проведення виставок і конференцій, серед туристів популярні екскурсії по стадіону.
Львів: є ідея розібрати стадіон
Зовсім інакша картина у Львові. Тамтешній стадіон коштував бюджетові України близько трьох мільярдів гривень, під час Євро на стадіоні було зіграно три групові матчі. Зараз спортивна арена стоїть порожньою. Місцевий футбольний клуб «Карпати», за даними його прес-служби, не має фінансової спроможності сплачувати оренду на час матчів національної першості або міжнародних матчів. Відтак серед львів’ян побутує думка, що стадіон варто розібрати.
Колишній директор турніру Євро в Україні Маркіян Лубківський пояснив журналістам, що попереджав міську владу про можливі проблеми з використанням стадіону, який розташований далеко від центру міста.
«Я завжди казав: дуже важливо і для УЄФА, і для львів’ян, щоб цей стадіон не був обтяжливим для бюджету. Треба, щоб новий стадіон заробляв кошти. Від початку треба думати про те, як такий стадіон може заробляти гроші у майбутньому», – зазначив Лубківський.
«Повітряні ворота» працюють не на повну потужність
Експерти також зазначають, що фактично простоюють або ж не використані на повну потужність збудовані під Євро-2012 аеропорти. Наприклад, за задумом українських урядовців, пропускна спроможність міжнародного аеропорту «Бориспіль» (Київ) повинна була скласти понад 50 мільйонів пасажирів на рік – нині ж через «повітряні ворота» Києва проходить не більше ніж половина з цієї кількості.
Річна завантаженість міжнародного аеропорту імені Данила Галицького у Львові нині становить близько 8 відсотків від проектної потужності. У Донецьку нове летовище здатне приймати понад три тисячі пасажирів на добу – натомість через його зали проходять щодня не більше ніж дві тисячі осіб. Ці дані наведені Рахунковою палатою України.
Євро залишилось у серцях – експерти
У цілому ж Євро-2012 залишило в українців доволі різні враження – від абсолютного його сприйняття до упевненості, що проведення футбольної європершості себе не виправдало.
У розмові з Радіо Свобода координатор програм Інституту політичної освіти Олександр Солонтай пояснює, що українцям Євро-2012 залишило спогади про яскраве спортивне свято.
Не менш важливо, на думку Солонтая, те, що українці побачили сучасну інфраструктуру, позитивно налаштованих працівників ДАІ й усміхнених правоохоронців.
«Десь збудований відрізок сучасної дороги, десь – сучасна розв’язка, а десь і розкішний стадіон, відкрито нові готелі, і це все залишилось і функціонує донині. Це на краще, це позитивний результат, – каже Солонтай. – З негативу назву той факт, що дорожнє покриття у багатьох місцях не витримало зими. Були витрачені шалені гроші, і якщо вже їх крадуть, то красти треба з розумом. Уже якщо вкрали, так спершу роботу зробіть, а потім крадіть, а не навпаки! Бо ж видно, що у дороги вкладено мінімум із заявлених коштів і що полатали шляхи лише у містах проведення Євро».
Координатор громадської ініціативи «Збережи старий Київ» Ігор Луценко визнає, що Євро-2012 з огляду на цікаві футбольні і культурні події відіграло велику позитивну роль для знайомства українців з неофіційною Європою.
Водночас, за словами Луценка, столиця України так і не стала однією з європейських столиць, як на це сподівались у владі. Транспортна й інша супутня інфраструктура деградує, туристична інфраструктура ненабагато поліпшилась, вважає експерт.
Щоправда, завдяки Євро-2012, у Києві побільшало оригінальних пам’ятників, каже експерт. На Трухановому острові, де рік тому розташувалися шведські уболівальники, їм поставлений пам’ятник. Другий пам'ятник футбольним фанатам зі Швеції стоїть на розі вулиць Пушкінської і Прорізної.
Євро заламав стереотипи – експерт
Координатор всеукраїнської ініціативи «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко стверджує, що ЄС хоч і не відкрив своїх кордонів для громадян України, та все-таки пішов на процедури спрощення візового режиму. До того ж, Євро дав змогу подолати певні стереотипи, що існували і в Україні, і в Євросоюзі стосовно одне одного.
«Прямий контакт громадян ЄС і громадян України під час Євро-2012 дав можливість частково зняти ті стереотипні і часто неправильні уявлення, наприклад, про рівень доходів європейців, про їхні культурні орієнтири й цінності. Так само і громадяни ЄС змогли побачити, що в Україні є певний рівень цивілізації й культури», – зауважив Сушко у розмові з Радіо Свобода.
Усі опитані Радіо Свобода особи зазначили, що досвід підготовки і проведення футбольного чемпіонату минулого року Україна має використати при підготовці до баскетбольного Євро-2015.
Напередодні Євро-2012 тодішній віце-прем’єр-міністр, міністр інфраструктури Борис Колесников поінформував журналістів, що турнір обійдеться українцям у понад 6 мільярдів гривень. При цьому більша частина фінансування витрачена на побудову стадіонів у Києві й Львові.
Інші два стадіони – у Донецьку і Харкові – збудовані за приватні кошти бізнесменів Ріната Ахметова (власника клубу «Шахтар») й Олександра Ярославського, який спонсорував ФК «Металіст».
Незалежні експерти, як і українські урядовці, досі вираховують вартість проведених Україною робіт з підготовки й проведення футбольної першості Європи. У дослідженнях європейських аналітиків часто фігурує поняття «корупція», з чим не згодні у Києві.
Так, 11 червня у розмові з кореспондентом німецької газети Die Zeit прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що Євро-2012 дозволило Україні здійснити потужні інфраструктурні проекти й зробити прорив у реформах. Прем’єра обурило, що Європа «вішає» Україні «хибні» ярлики, звинувачуючи країну у корупції й відсутності демократії.
Ми побудували дороги, залізничні вокзали, модернізували аеропорти... Деякі з них навіть у кращому стані, ніж у НімеччиніМикола Азаров
Стадіони через рік після Євро
Згадане вище німецьке видання послалося на дослідження незалежних експертів, які вважають, що 40 відсотків інвестицій, які Україна мала витратити на підготовку до Євро-2012, опинились у тіні. Так, на реконструкцію Національного стадіону «Олімпійський» у Києві українці використали 640 мільйонів євро замість анонсованих 140 мільйонів.
Нині стадіон у Києві, а також у Донецьку, використовують футбольні клуби – «Динамо» (Київ) і «Шахтар» (Донецьк) – для гри у матчах національної першості. У Харкові новий стадіон взяв на баланс місцевий футбольний клуб «Металіст». Тут же ці клуби приймають суперників у європейських турнірах.
Також на спортивних аренах Києва і Донецька відбуваються концерти зірок світової й української поп-музики – так, зірка поп-музики Мадонна минулого літа виступила у Києві на «Олімпійському». Приміщення стадіону беруть в оренду різні установи для проведення виставок і конференцій, серед туристів популярні екскурсії по стадіону.
Львів: є ідея розібрати стадіон
Зовсім інакша картина у Львові. Тамтешній стадіон коштував бюджетові України близько трьох мільярдів гривень, під час Євро на стадіоні було зіграно три групові матчі. Зараз спортивна арена стоїть порожньою. Місцевий футбольний клуб «Карпати», за даними його прес-служби, не має фінансової спроможності сплачувати оренду на час матчів національної першості або міжнародних матчів. Відтак серед львів’ян побутує думка, що стадіон варто розібрати.
Колишній директор турніру Євро в Україні Маркіян Лубківський пояснив журналістам, що попереджав міську владу про можливі проблеми з використанням стадіону, який розташований далеко від центру міста.
Я завжди казав: дуже важливо і для УЄФА, і для львів’ян, щоб цей стадіон не був обтяжливим для бюджетуМаркіян Лубківський
«Повітряні ворота» працюють не на повну потужність
Експерти також зазначають, що фактично простоюють або ж не використані на повну потужність збудовані під Євро-2012 аеропорти. Наприклад, за задумом українських урядовців, пропускна спроможність міжнародного аеропорту «Бориспіль» (Київ) повинна була скласти понад 50 мільйонів пасажирів на рік – нині ж через «повітряні ворота» Києва проходить не більше ніж половина з цієї кількості.
Річна завантаженість міжнародного аеропорту імені Данила Галицького у Львові нині становить близько 8 відсотків від проектної потужності. У Донецьку нове летовище здатне приймати понад три тисячі пасажирів на добу – натомість через його зали проходять щодня не більше ніж дві тисячі осіб. Ці дані наведені Рахунковою палатою України.
Євро залишилось у серцях – експерти
У цілому ж Євро-2012 залишило в українців доволі різні враження – від абсолютного його сприйняття до упевненості, що проведення футбольної європершості себе не виправдало.
У розмові з Радіо Свобода координатор програм Інституту політичної освіти Олександр Солонтай пояснює, що українцям Євро-2012 залишило спогади про яскраве спортивне свято.
Не менш важливо, на думку Солонтая, те, що українці побачили сучасну інфраструктуру, позитивно налаштованих працівників ДАІ й усміхнених правоохоронців.
Дорожнє покриття у багатьох місцях не витримало зими. Були витрачені шалені гроші, і якщо вже їх крадуть, то красти треба з розумомОлександр Солонтай
Координатор громадської ініціативи «Збережи старий Київ» Ігор Луценко визнає, що Євро-2012 з огляду на цікаві футбольні і культурні події відіграло велику позитивну роль для знайомства українців з неофіційною Європою.
Водночас, за словами Луценка, столиця України так і не стала однією з європейських столиць, як на це сподівались у владі. Транспортна й інша супутня інфраструктура деградує, туристична інфраструктура ненабагато поліпшилась, вважає експерт.
Щоправда, завдяки Євро-2012, у Києві побільшало оригінальних пам’ятників, каже експерт. На Трухановому острові, де рік тому розташувалися шведські уболівальники, їм поставлений пам’ятник. Другий пам'ятник футбольним фанатам зі Швеції стоїть на розі вулиць Пушкінської і Прорізної.
Євро заламав стереотипи – експерт
Координатор всеукраїнської ініціативи «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко стверджує, що ЄС хоч і не відкрив своїх кордонів для громадян України, та все-таки пішов на процедури спрощення візового режиму. До того ж, Євро дав змогу подолати певні стереотипи, що існували і в Україні, і в Євросоюзі стосовно одне одного.
Прямий контакт громадян ЄС і України дав можливість частково зняти стереотипні і неправильні уявленняІрина Сушко
Усі опитані Радіо Свобода особи зазначили, що досвід підготовки і проведення футбольного чемпіонату минулого року Україна має використати при підготовці до баскетбольного Євро-2015.
