Хто залишає українців без бізнесу?

©Shutterstock

Київ – Чимало українців втрачають власний бізнес – через рейдерство, перевірки, а то й через цькування чиновників. Про це говорять і підприємці, і експерти, і представники опозиції. Але офіційна статистика показує збільшення кількості підприємців в Україні, а уряд та представники місцевої влади запевняють, що для малого та середнього бізнесу в державі створені сприятливі умови.

Підприємець із Луганська Ігор Запрудський двічі починав свій бізнес із нуля і двічі втрачав його. Після того, як він брав участь у Податковому Майдані, на його ятку на ринку почалися рейдерські атаки. Коли Ігор відкрив окремий магазин освітлення – його позбавили бізнесу повторно: він розорився після численних перевірок, та ще й отримав проблеми зі здоров’ям.

Про те, як і за що його цькували, Ігор розповів Радіо Свобода.

Представники влади мені говорили: «Хто ти такий? Ми тут господарі!». Одного разу я прийшов на ринок, а мій модуль заварено, разом із товаром. Це повторювалося кілька разів
Ігор Запрудський
«Торговці на ринку вимагали послаблення – адміністрація збирала з них удесятеро більше грошей, ніж складала офіційна орендна плата. Я став намагатися створити профспілку. Представники влади мені говорили: «Хто ти такий? Ми тут господарі!». Одного разу я прийшов на ринок, а мій модуль заварено, разом із товаром. Це повторювалося кілька разів. Я відкрив окремий магазин – невдовзі туди вдерлося два десятки людей у міліцейській формі, без жодних документів на проведення перевірки. Вони порозбивали частину товару», – розповідає підприємець.

Ігор Запрудський каже, що через перевірки та суди втратив кількасот тисяч гривень. Він змушений був закрити бізнес, а вцілілий товар віддав іншим підприємцям на реалізацію. Тепер колишній підприємець займається громадською діяльністю – допомагає представникам малого бізнесу і територіальним громадам Луганська самоорганізовуватися та захищати свої інтереси.

Те, що Ігоря Запрудського розорили – це поодинокий випадок, а загалом умови для малого бізнесу в Луганській області є кращими, ніж у деяких країнах ЄС, запевняє депутат обласної ради від Партії регіонів Андрій Недовіс.

Певна кількість малих підприємств була закрита, але відкрилося ще більше. Таких низьких ставок податку для приватних підприємців, як у нас – немає ніде Європі
Андрій Недовіс
«Певна кількість малих підприємств була закрита, але відкрилося ще більше. Динаміка в нашій області є позитивною. Наше податкове законодавство – м’якше за будь-які норми. Таких низьких ставок податку для приватних підприємців, як у нас – немає ніде Європі. Так, залишається проблема корупції. Але спроби «відтиснути» чиєсь мале підприємство – одиничні. Я чув про ситуацію з Ігорем, він мав конфлікт із владою. Це одиничний випадок – найшла коса на камінь», – підсумовує місцевий депутат. Він запевнив Радіо Свобода, що готовий відстежувати подібні випадки у Луганській області та надавати підприємцям допомогу.

Правозахисник: під загрозою банкрутства – фактично кожен підприємець

Українці, які починають свою справу, можуть її втратити не лише через власні помилки та економічну ситуацію. Серед найбільших загроз – рейдерство, численні перевірки та брак у підприємця юридичних знань, необхідних для самозахисту, констатує правозахисниця з Луганщини Рима Білоцерківська. А головна загроза для українського малого бізнесу – глобальна, і вона стосується кожного підприємця, пояснює Рима Білоцерківська.

Головна їхня мета – не підтримання ладу, а заробляння грошей
Рима Білоцерківська
«Подібні випадки – не поодинокі. Але нас всіх, без винятку розоряють податкові, пенсійні та інші органи контролю. На їхній основі посадовці поробили власні бізнеси. Почалося з того, що всі ці органі стали госпрозрахунковими. Тобто, головна їхня мета – не підтримання ладу, а заробляння грошей. Ми подаємо позови за фактами непрозорого обігу коштів у цих структурах: багато з них, виявляється, створили банківські рахунки за принципом приватних, рух коштів на яких громада не може відстежити. Так само незрозуміло, куди йде касовий збір та деякі інші платежі», – зауважує вона.

Правозахисники та профспілковці нараховують в Україні близько шести мільйонів малих та середніх підприємців. За цими підрахунками, бізнесменів нині меншає, попри те, що юридично оформити закриття приватного підприємства важче, ніж відкрити справу.

Зовсім інше говорить офіційна статистика: за даними Міністерства доходів та зборів, лише платників єдиного податку в Україні – більше мільйона, і впродовж року кількість таких підприємців зросла майже на чверть. В уряді це пояснюють спрощеною звітністю щодо єдиного податку і мораторієм на перевірки бізнесменів-початківців. У міністерстві прогнозують, що за 2013-й рік кількість представників малого бізнесу зросте на 20%.

Середній бізнес розоряють цілеспрямовано – Продан

Торговці ринків у Києві та інших українських містах зазнавали тиску з боку влади та великого бізнесу, частину ринків намагалися забудувати, і це стало однією з причин Податкового майдану наприкінці 2010 року. Після цього «ринковики» дійсно менше потерпають від перевірок. Водночас дедалі частіше втрачають свій бізнес інші категорії підприємців, вважає перший заступник парламентського комітету з податкової та митної політики, парламентарій від УДАРу Оксана Продан.

Головні проблеми – відсутність справедливого суду та корупція органів контролю
Оксана продан
«Нині перевірки органів контролю в місцях масового розміщення об’єктів малого бізнесу майже не проводять. Тих, хто працює в окремих приміщеннях (має магазини чи невелике виробництво) – цілеспрямовано розоряють. Головні проблеми – відсутність справедливого суду та корупція органів контролю», – констатує депутат.

На думку Оксани Продан, захистити малий та середній бізнес від зазіхань рейдерів та посадовців можна лише за двох умов. Якщо реформована судова система зможе гарантувати права власності, які нині, на думку Продан, в Україні не дотримуються. І друга умова – мінімізація корупції через зміну законодавства. Фахівці погоджуються з тим, що корупцію щодо малого бізнесу стимулюють закони, які дозволяють посадовцю здебільшого ухвалювати рішення стосовно підприємця на свій розсуд, а не за жорстко визначеним алгоритмом.