Світове українство може захистити українців і євроінтеграцію України – Чолій

Київ – Президент Світового конгресу українців (СКУ) Євген Чолій розповів Радіо Свобода про свою розмову з президентом Віктором Януковичем, а також про те, що українські громади усього світу звертаються до керівників ЄС на підтримку підписання угоди про асоціацію з Україною.

– Я під час зустрічі з президентом заявив, що Світовий конгрес українців, упродовж останніх років і під час Х Світового конгресу українців у Львові, визначив пріоритетним питанням євроінтеграцію України. І я заявив, що ми закликаємо владні структури України зробити все, що потрібно, виконати всі вимоги Європейського союзу, щоб мати змогу підписати угоду про асоціацію між ЄС і Україною під час третього саміту держав «Східного партнерства» у Вільнюсі.

Євген Чолій

– І що сказав Вам на це президент Віктор Янукович?

– Президент України погодився зі мною, що це є тепер основним питанням, він запевнював, що зі сторони влади будуть зроблені всі відповідні заходи, щоб ця угода могла бути підписаною. Він також заявляв, що не тільки декларативно, а й діями буде вказувати, що для влади європейський вибір є найкращим для українського народу.

– Чи запитували Ви, чому на День Незалежності концерт на майдані Незалежності у Києві вели лише російською мовою? Взагалі про питання мови говорили?

– Під час зустрічі ми найбільше звернули увагу на питання євроінтеграції України. Але ми вже кілька разів зверталися до президента і до владних структур України із закликами звернути увагу на мовне питання. Це не перший раз, що ми зустрічаємося з президентом, і нас так само вразило, що під час святкування Дня Незалежності ведучі вели програму російською мовою. І ми постійно робимо звернення, закликаємо, щоб не порушували статтю 10 Конституції України висуненням в Україні фактично імперської російської мови на рівень другої державної.

– Але Ви цього президентові не сказали?

– Ми сьогодні (27 серпня – ред.) питання мови не висували.

– Можливо, «питання Тимошенко» звучало у Вашій розмові з Віктором Януковичем?

– Ми говорили президентові, що питання Юлії Тимошенко є вимогою Європейського союзу до підписання угоди. І ми закликали президента це питання залагодити, щоб мати змогу цю угоду підписати.

– Чи сказав Вам президент про те, як влада збирається вирішувати «проблему Тимошенко»?

– Президент України заявив, що з його сторони сьогодні є політична воля це питання залагодити. Але також сказав, що, на його думку, в законодавстві України немає відповідних механізмів, щоб це питання розв’язати. І ми, щоб довго не сперечатися з президентом з цього приводу, заявили йому, що ми будемо робити відповідні заходи і будемо звертатися до комісії Кокса-Квасневського і до різних європейських структур, щоб вони дали конкретні рекомендації щодо того, як конкретно можна це питання розв’язати згідно з вимогами Європейського союзу.

– Скажіть, як Ви думаєте, якщо Україна підпише угоду про асоціацію на Вільнюському саміті, чи означатиме це, що проблеми, які ми з Вами тут обговорюємо, зникнуть? Чи стане в Україні більше справедливого правосуддя, чи не будуть переслідувати опозиціонерів, чи стане Україна демократичною насправді?

– Я думаю, що процеси євроінтеграції будуть сприяти демократизації України. Це безумовно. Чи всі питання полагодяться з одним підписом? Я не настільки романтик, щоб вірити, що один підпис усе вирішить. Я думаю, що це є важливим моментом, критичним моментом, який буде сприяти демократизації і остаточно підніме рівень життя в Україні, навіть дозволить мати більш збалансовані стосунки з Росією. Але є ще багато роботи, і я думаю, що від владних структур України буде залежати, після підписання цієї угоди, чи будуть серйозні дії, щоб втілювати цю угоду в життя і, передовсім, поборювати серйозний рівень корупції, який зараз існує в Україні.

– Зараз в Україні багато говорять про гостру потребу у правниках, які могли б професійно протистояти заангажованим судам, щоб усім було очевидно, що права людини брутально порушуються. Ви ж правник? Ви б могли захищати інтереси пані Тимошенко, скажімо, у газовій справі?

– Я думаю, що західний світ явно засудив перебіг судового процесу над Тимошенко. І я думаю, що не потрібно, щоб ані я, ані хтось інший приїздив. Захисники пані Тимошенко захищали її у професійний спосіб. Однак, як показало опитування щодо судової системи в Україні, понад 80% українців виявили, що не мають довіри до української судової системи, і тому, незалежно від того, як справа представляється в суді, оскільки система не є об’єктивною, то вироки є такі, які ми їх бачимо сьогодні.

– Пане Чолій, проблема стосунків діаспори і українців, які живуть на теренах незалежної України, може вміститися у формулу «приїдь сюди і будуй Україну тут». Чому не їдете?

– «Приїдь сюди і будуй Україну тут» є, можливо, цікавий заклик, однак, якщо взяти до уваги діяльність українців, які живуть у діаспорі, то я думаю, що вони відіграють дуже важливу роль і сприяють процесам і євроінтеграції, і демократизації, і українізації. Фактично можна сказати, що діаспора України на сьогодні є найбільшим інвестором в економіку України, бо трудові мігранти в минулому році, на основі статистики Національного банку України, в Україну влили понад 7,5 мільярдів доларів.
– Слухач запитує, чи не підігрує СКУ Вікторові Януковичу і про те, діаспора якої країни найактивніше співпрацює з материнською Україною?

– Щодо першого питання я відповім так, що ми, Світовий конгрес українців, щодо питання угоди про асоціацію між ЄС і Україною постійно повторюємо посадовцям європейських структур, що не потрібно вирішувати питання дій сучасної влади в Україні, а, радше, треба шукати довгострокових інтересів України і Європи, країн, які входять у Європейський союз. І на тій підставі я не хочу вирішувати і відповідати, чи допоможе, чи не допоможе угода сучасній владі. Бо це не є основним питанням. Найголовнішим питанням є захистити незалежність України і дати Україні можливість нормально розвиватися як державі. І на нашу думку, єдина можливість України йти вперед, а не до минулого, до радянських часів – це виграти європейський курс. Це є найкращою альтернативою для українського народу, для української держави.

Щодо діаспор, які сприяють різним питанням і допомагають українському народу в Україні, то я думаю, що, передовсім, варто виділити українську діаспору в Канаді. Це діаспора, є вже кілька поколінь, які живуть у Канаді, які займають високі пости в різних галузях життя, які мають вплив на розвиток країни, на політичні рішення і багато роблять для того, щоб сприяти тим процесам, які є, на нашу думку, найголовнішими для українського народу.

– У Канаді Вас ще й критикують. Принаймні, я зробила цей висновок, прочитавши блог Марти Онуфрів на «Українській правді». Це відома журналістка з Торонто. Вона впевнена, що Світовий конгрес українців – це як «весільний генерал», пафосно виступає, але не робить реальної роботи. Цитую: «За видимістю бурхливої діяльності Світового конгресу українців приховується байдужість до долі України, до майбутнього діаспори».

– По-перше, я думаю, що така оцінка неправильна, бо на підставі цілком неоправданої критики однієї журналістки не можна сказати, що найбільше нас критикують з Канади.

­– Тобто, Вас там не хвалять, правда?

– Я думаю, що більшість у Канаді підтримує діяльність Світового конгресу в Канаді і бачить конкретні дії, які ми зробили в останній каденції, які допомагають вирішенню ряду критичних питань в Україні, а також нам довелося вирішити багато питань, які стосуються українців, які живуть поза межами України. Ми віддали пріоритет питанню євроінтеграції України, запросили і речників владних структур, і лідерів опозиції. Цьому питанню була присвячена одна головна тематична сесія, щоб не лише переглянути сучасний стан цього питання, а й в який спосіб шукати шляхи, щоб прискорити цей процес, і подбати, щоб угода була підписана. То таку оцінку може зробити людина з Торонто, яка не була на тому конгресі, яка не слідкувала за тими подіями і яка фактично хоче принизити авторитет Світового конгресу українців з причин, які мені важко уявити.

– Чи можете Ви назвати якісь конкретні речі, які вважаєте Вашими досягненнями?

– Я думаю, що найбільше наше досягнення було на початку нашої каденції, коли до нас звернулося Об’єднання українців у Польщі, щоб ми сприяли поверненню українській громаді «Народного дому», який був конфіскований під час операції «Вісла». Ми організували перші наші річні загальні збори у Перемишлі, запросили мера Перемишля і під час офіційної частини дали відчути мерові, що питання повернення «народного дому» українській громаді не тільки цікавить українців Перемишля, українську громаду у Польщі, а й українців з різних країн світу. Були представники з Австралії, Бразилії, Аргентини, Канади, Америки, різних європейських країн. Ми дали відчути, що це питання є таким критичним моментом, і звернулися до мера полагодити це питання якнайшвидше. Мер Перемишля під час наших зборів публічно заявив, що це питання буде полагоджено найближчими місяцями. І через 7 місяців я їздив до Перемишля на офіційне передання «Народного дому» українській громаді. Ми в такий спосіб даємо відчути, що за поодинокими громадами українців у світі є світове українство, яке у відповідний спосіб може захистити громадські, людські та національні права українців у різних країнах світу.

Ми спеціально до ювілейного конгресу шукали гасло й обрали слова Лесі Українки «Contra spem spero». І тим самим ми хотіли дати відчути, що у першу чергу українська діаспора, незважаючи на ті негаразди, які є зараз в Україні, твердо вірить в український народ, його краще майбутнє, і ми приїхали саме в Україну, не в будь-яку іншу країну світу, щоб відзначати наш ювілейний конгрес, а тут, в Україні, щоб дати відчути українському народові, що ми простягаємо руку до співпраці. Щоб разом шукати шляхи покращення долі українського народу, щоб сприяти євроінтеграції, процесам демократизації та українізації. Я думаю, що нам вдалося це озвучити під час конгресу і на окремих сесіях, і у Львівському оперному театрі на офіційному відкритті. Ми шукаємо шляхи консолідації світового українства, що було, між іншим, нашою другою тематичною сесією на конгресі, бо ми бачимо, що коли українство діє консолідовано, то є конкретні результати і розвиток іде швидшими темпами.