Івано-Франківщина – На Домбровському кар’єрі, що є одним з об’єктів, через який Калуш було оголошено зоною надзвичайної екологічної ситуації, з’явилися тріщини, є загроза витікання хімічних речовин. З 2010 року тут припинені роботи, але кількість забруднювача зростає. Чиновники запевняють, що ситуація не є критичною, але визнають: час обмежений. Експерти ж вважають: влада не усвідомлює, що це проблема національного масштабу, яка може стати транснаціональною.
Калушани вже звикли жити в зоні екологічної небезпеки. Місцевий журналіст і блогер Ігор Ткач додає: «приречені в ній жити», але наголошує, що проблема може стати не лише калуською, і навіть не лише національною.
«Ця проблема перманентно то спливає, то затихає. Калушани вже дещо звикли жити з цією небезпекою, але є сплески хвороб, люди пов’язують це з цією отрутою. Може бути страшенний міжнародний скандал, з грошовими санкціями. Тому що вся Молдова може опинитися без питної води у випадку, коли ті солі прорвуться у Сівку, Сівка, відповідно, в Лімницю і в Дністер», – вважає Ігор Ткач.
Кар’єр постійно затоплюється
На Домбровському кар’єрі на площі 400 гектарів знаходиться близько 20 мільйонів кубічних метрів калійних розсолів, що залишилися у спадок від колишнього хімічного підприємства «Оріана». Після скандалів, пов’язаних з розкраданням коштів, з 2010 року роботи тут не проводилися. А у липні цього року виявили відкритий карстовий канал діаметром майже півметра і витік розсолів. Місце витоку за рахунок просідання землі затампонувався, але проблема не знята. Кар’єр постійно затоплюється за рахунок атмосферних опадів, фільтрації ґрунтових вод та води з каналу річки Сівка, каже член постійної комісії Івано-Франківської обласної ради з питань екології, рекреації та розвитку туризму Василь Головчак.
«Зараз там, де протікає річка Сівка, вже є попередні дані геофізичних досліджень – і на значній площі, приблизно 400 метрів, є розущільнення порід, відповідно, цими каналами протікають грунтові води, підперті водами Сівки, у кар’єр», – каже Василь Головчак.
Ситуація була критичною, але зараз стабільна – влада
Спочатку Калуська міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, а згодом і обласна комісія ситуацію класифікували як «надзвичайну державного рівня». На Прикарпатті працювали три техногенні комісії, включаючи і державну комісію з надзвичайних ситуацій України. За словами першого заступника голови обласної державної адміністрації Василя Плавюка, ситуація була критичною, але зараз стабільна.
Потрібно провести комплексний моніторинг кар’єру, визначити механізм засолення, і тоді розробити природоохоронні заходи. Такі висновки останньої комісії, яку очолював міністр екології та природних ресурсів України Олег Проскуряков. Він повідомив, що Кабінет міністрів виділяє 6 мільйонів гривень на комплексний моніторинг ситуації на Домбровському кар’єрі, 1 мільйон 970 тисяч гривень на «тимчасове латання дірок, щоб не було притоку води на Домбровський кар’єр», а також 140 мільйонів гривень на утилізацію отрутохімікатів.Міністр теж не вважає ситуацію критичною.
«Давайте ми зараз не будемо говорити ні про час, ні про гроші. Знаємо лише одне: якщо ми комплексно вирішимо цю проблему – ми її вирішимо раз і назавжди, а не будемо щороку закопувати гроші, латати дірки і жити з думкою: а що буде завтра? У нас є час, він обмежений, але відповідально заявляю: жителям Калуша у даний момент загрози екологічної нема», – запевнив в Івано-Франківську Олег Проскуряков.
Ця національна проблема може стати транснаціональною
На думку експерта в галузі соціо-екологічної безпеки, провідного наукового співробітника Наукового центру аерокосмічних досліджень Юрія Костюченка, відходи калійного і марганцевого виробництва в Домбровському кар’єрі у Калуші є «найгострішою і найактуальнішою національною проблемою». Та, на його думку, влада не усвідомлює, яких термінових заходів це вимагає.
«Боюся, що централізовані довгострокові програми не фінансуються не з побоювань «розкрадання» коштів, а просто тому, що влада не дуже розуміє рівень актуальних і потенціальних загроз… Потрібна розумна відповідальність місцевих громад, і можливість керувати відповідними програмами і коштами на місцевому рівні, під незалежними міжнародним експертним контролем. Так, зазвичай, роблять у світі. Це може спрацювати і у нас. Але для цього потрібна політична воля», – вважає Юрій Костюченко.
За рік рівень розсолів в Домбровському кар’єрі піднімається на 3-4 метри. За підрахунками спеціалістів, якщо не будуть проведені відповідні роботи на цьому екологічно небезпечному об’єкті, то через рік-два роки можливе потрапляння розсолів у Лімницю і Дністер, звідти – до Молдови і Румунії. Тоді це вже буде транснаціональна екологічна катастрофа.
Калушани вже звикли жити в зоні екологічної небезпеки. Місцевий журналіст і блогер Ігор Ткач додає: «приречені в ній жити», але наголошує, що проблема може стати не лише калуською, і навіть не лише національною.
«Ця проблема перманентно то спливає, то затихає. Калушани вже дещо звикли жити з цією небезпекою, але є сплески хвороб, люди пов’язують це з цією отрутою. Може бути страшенний міжнародний скандал, з грошовими санкціями. Тому що вся Молдова може опинитися без питної води у випадку, коли ті солі прорвуться у Сівку, Сівка, відповідно, в Лімницю і в Дністер», – вважає Ігор Ткач.
Кар’єр постійно затоплюється
На Домбровському кар’єрі на площі 400 гектарів знаходиться близько 20 мільйонів кубічних метрів калійних розсолів, що залишилися у спадок від колишнього хімічного підприємства «Оріана». Після скандалів, пов’язаних з розкраданням коштів, з 2010 року роботи тут не проводилися. А у липні цього року виявили відкритий карстовий канал діаметром майже півметра і витік розсолів. Місце витоку за рахунок просідання землі затампонувався, але проблема не знята. Кар’єр постійно затоплюється за рахунок атмосферних опадів, фільтрації ґрунтових вод та води з каналу річки Сівка, каже член постійної комісії Івано-Франківської обласної ради з питань екології, рекреації та розвитку туризму Василь Головчак.
«Зараз там, де протікає річка Сівка, вже є попередні дані геофізичних досліджень – і на значній площі, приблизно 400 метрів, є розущільнення порід, відповідно, цими каналами протікають грунтові води, підперті водами Сівки, у кар’єр», – каже Василь Головчак.
Ситуація була критичною, але зараз стабільна – влада
Спочатку Калуська міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, а згодом і обласна комісія ситуацію класифікували як «надзвичайну державного рівня». На Прикарпатті працювали три техногенні комісії, включаючи і державну комісію з надзвичайних ситуацій України. За словами першого заступника голови обласної державної адміністрації Василя Плавюка, ситуація була критичною, але зараз стабільна.
Потрібно провести комплексний моніторинг кар’єру, визначити механізм засолення, і тоді розробити природоохоронні заходи. Такі висновки останньої комісії, яку очолював міністр екології та природних ресурсів України Олег Проскуряков. Він повідомив, що Кабінет міністрів виділяє 6 мільйонів гривень на комплексний моніторинг ситуації на Домбровському кар’єрі, 1 мільйон 970 тисяч гривень на «тимчасове латання дірок, щоб не було притоку води на Домбровський кар’єр», а також 140 мільйонів гривень на утилізацію отрутохімікатів.Міністр теж не вважає ситуацію критичною.
«Давайте ми зараз не будемо говорити ні про час, ні про гроші. Знаємо лише одне: якщо ми комплексно вирішимо цю проблему – ми її вирішимо раз і назавжди, а не будемо щороку закопувати гроші, латати дірки і жити з думкою: а що буде завтра? У нас є час, він обмежений, але відповідально заявляю: жителям Калуша у даний момент загрози екологічної нема», – запевнив в Івано-Франківську Олег Проскуряков.
Ця національна проблема може стати транснаціональною
На думку експерта в галузі соціо-екологічної безпеки, провідного наукового співробітника Наукового центру аерокосмічних досліджень Юрія Костюченка, відходи калійного і марганцевого виробництва в Домбровському кар’єрі у Калуші є «найгострішою і найактуальнішою національною проблемою». Та, на його думку, влада не усвідомлює, яких термінових заходів це вимагає.
«Боюся, що централізовані довгострокові програми не фінансуються не з побоювань «розкрадання» коштів, а просто тому, що влада не дуже розуміє рівень актуальних і потенціальних загроз… Потрібна розумна відповідальність місцевих громад, і можливість керувати відповідними програмами і коштами на місцевому рівні, під незалежними міжнародним експертним контролем. Так, зазвичай, роблять у світі. Це може спрацювати і у нас. Але для цього потрібна політична воля», – вважає Юрій Костюченко.
За рік рівень розсолів в Домбровському кар’єрі піднімається на 3-4 метри. За підрахунками спеціалістів, якщо не будуть проведені відповідні роботи на цьому екологічно небезпечному об’єкті, то через рік-два роки можливе потрапляння розсолів у Лімницю і Дністер, звідти – до Молдови і Румунії. Тоді це вже буде транснаціональна екологічна катастрофа.