Київ – В Україні знівельовано систему техніки безпеки на виробництві, стверджують експерти. Вони прогнозують наростання загрози техногенних аварій. Надзвичайна ситуація на «Стиролі», де від викиду аміаку загинуло 6 людей, є тому підтвердженням. Однак, як показує світовий досвід, великий бізнес може гарантувати безпечність своїх виробництв, якщо його примусить суспільство.
Шестеро людей померли внаслідок викиду аміаку на заводі ПАТ «Концерн Стирол» у Горлівці, внаслідок розгерметизація труби під час ремонтних робіт 6 серпня. Ще 24 людини перебувають в лікарні із різними ступенями уражень.
Віце-прем’єр-міністр України Юрій Бойко сказав, що «аварія на «Стиролі» є однією з найважчих, що відбулися останнім часом у хімічній галузі» й доручив розробити новий технічний регламент роботи підприємств підвищеної небезпеки.
Засновник і глава наглядової ради Group DF Дмитро Фірташ послався на «втому металу» й оголосив, що компанія виплатить сім’ям загиблих по 1 мільйону гривень компенсації та податки з цієї суми. Крім цього, «Стирол» оплатить лікування і реабілітацію усіх постраждалих співробітників та надасть їм матеріальну допомогу.
Чиновники та бізнесмени не розуміються у безпекових питаннях, вважають експерти. А ліквідація Міністерства з надзвичайних ситуацій й розпорошення системи контролю за шкідливим впливом виробництв на навколишнє середовище фактично «обезголовила» нагляд за безпекою в країні.
Ярослав Мовчан, голова Національного екологічного центру зазначає:
«Спочатку про слова. Давайте будемо називати речі своїми іменами. Звичайно це катастрофа, а не аварія. Той, хто говорить аварія у випадку «Стиролу», він або дилетант або фарисей. Є українське законодавство. якщо гинуть люди – це катастрофа.
Друга річ: про систему. Проблема, як на мене, також в тому, що було ліквідовано Міністерство з надзвичайних ситуацій. Були ліквідовані територіальні управління мінприроди, які гірше чи краще, але контролювали питання екобезпеки.
Третє: про бізнес. Звісно, бізнес має бути відповідальним. Але для цього бізнес має бути культурним, тобто, має бути якась історія, якась закоріненість, має бути якась освіта. Український бізнес – дикий. Він виріс із совка, відчув запах грошей, і він поки не розуміє, що світ не кінчається сьогодні, що планета має жити далі і, що треба думати про те, що буде завтра. І для цього, мають працювати закони, мають працювати люди, і має бути громадянське суспільство, яке б контролювало і помагало бізнесу вести свою діяльність цивілізовано.
Четверте: щодо другого закону термодинаміки. Енергія, якщо її багато, має здатність вибухати, може щось діятися. Тому ми маємо враховувати, що з часом, ця наша інфраструктура, яка на 70% сьогодні застаріла, завтра-післязавтра, буде ще більш небезпечна. Всі наші підприємства, які працюють зі старим обладнанням – потребують контролю й догляду. Ми мусимо розуміти, за наявних умов, небезпеки наростають – і техногенні, і екологічні, і загрози, і ризики стають все більші».
Великий бізнес може зробити свої виробництва безпечними – експерт
Суспільство має вимагати від великого бізнесу гарантування безпеки підприємств для навколишнього середовища та високого рівня дотримання техніки безпеки на самих виробництвах. Це те, що великому бізнесу по силах, вважає експерт з безпекових питань, провідний науковий співробітник Наукового центру аерокосмічних досліджень Юрій Костюченко.
Your browser doesn’t support HTML5
Великий бізнес може зробити свої виробництва безпечними – експерт
Однак, серед представників політичних еліт та влади немає людей здатних розуміти рівень загроз і ризиків,спричинених експлуатацією застарілої виробничої й транспортної інфраструктури.
Надприбутки можна отримувати й на старому обладнанні
Трагічна ситуація на «Стиролі» є екстраординарною з точки зору травмування та загибелі людей, а з іншого боку, вона є закономірною для українського виробництва загалом. Україна немає адекватного існуючим загрозам менеджменту ризику. На цьому наголошує експерт з національної безпеки Тарас Жовтенко.
Системна помилка базується на економічному інтересі еліт експлуатувати старе обладнання. Ніхто не усвідомлює ризиків, бо не хоче їх бачити, зазначає він.
Наростання небезпеки техногенних аварій має економічне підґрунтя. Бізнес не поспішає модернізувати свої підприємства, оскільки він досі отримував надприбутки експлуатуючи стару ще радянську матеріально-технічну базу підприємств.
З іншого боку, на думку експерта, політичні еліти теж не сприяють тому, щоб ризик техногенних аварій знижувався. Вони мають тісний зв’язок з бізнесом і не можуть вказувати йому, що треба робити. Це сприяє консервації й посиленню негативних тенденцій.
Зрушити цю систему може тільки суспільний запит, тільки чітка позиція суспільства, що так далі не можна.
