Чи потрібне бізнесменам безпечне виробництво?

У Горлівці в четвер від отриманих ушкоджень під час аварії на заводі «Стирол» померла ще одна людина. А на Єнакіївському металургійному заводі, який входить до холдингу «Метінвест» Ріната Ахметова, травмовано 4 працівників. Чи може великий бізнес гарантувати безпеку праці та екологічну безпеку? Що вигідніше – дотримуватися правил безпеки та модернізувати виробництво чи виплачувати компенсації родинам загиблих?

За іронією долі, останнє повідомлення на сайті Донецької облдержадміністрації перед новиною про аварію на «Стиролі» було про те, що кількість травмувань на виробництві в області зменшилася.

Голова Донецької облдержадміністрації Андрій Шишацький повідомив, що в цеху, де сталася аварія, йшов капітальний ремонт. Віце-прем’єр-міністр України Юрій Бойко назвав аварію на «Стиролі» однією з найважчих у хімічній галузі та пояснив, що на ремонтні роботи звернуть окрему увагу.

«Перш за все, таких ситуацій не має бути, оскільки розрив аміакопроводу в такій ситуації не має відбуватися. Будуть перевірені відповідність проведених ремонтних робіт, діагностики і перевірка самого газопроводу по тій ділянці, яка була розірвана. Нам ще треба буде оцінити і спрогнозувати так, щоб таких випадків не було, і що робити, якщо такі випадки виникають», – сказав Бойко.

Якщо це втома металу, то чому цього не оцінили й не замінили?

Фактичний власник заводу Дмитро Фірташ теж сказав своє слово: «Однозначно, це інша причина, це втома металу. Це моя думка, але давайте дочекаємося комісії. Сьогодні з того, що ми бачимо, немає недбальства людей».

Слова Фірташа найбільше вразили доктора технічних наук Володимира Мартовицького. Він очолює Донбаське регіональне відділення Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності й давно займається питаннями безпеки праці.

У коментарі Радіо Свобода він пояснив: «Їм вигідно чекати, коли щось десь станеться, а не вкладати це завчасно. І інвестувати в питання безпеки вони не хочуть. Їм легше в разовому порядку сплатити мільйони, ніж наперед вкласти це все. Мені це незрозуміло. Фірташ каже, що фактору людського немає, це втома металу. Чекайте, а люди навіщо? А чому бізнесмен Фірташ не знає, що завтра цей метал буде втомлений? У нас всі сили є, щоб оцінити те, що треба міняти. Це все така «фільчина грамота» і безвідповідальність. Ця система диктує те, що краще їм аварію закрити таким чином, ніж вкладати в це гроші наперед».

Повільна модернізація б’є по виробництву й екології

Мартовицький наголошує, що гроші у модернізацію виробництва бізнесмени вкладають дуже не охоче. Це підтверджує й донецький економіст Олександр Кендюхов. Він неодноразово вказував на те, що у Донбасі не лише державні, але й приватні підприємства не проводять модернізацію, а тому страждають і люди й самі виробництва. Адже через застаріле обладнання вони не можуть конкурувати з іншими виробниками через високу собівартість товару.

Найактивніше проводять модернізацію підприємства Ріната Ахметова. Єнакіївський металургійний завод, де сьогодні травмувалися 4 працівники, теж оновлює виробництво. А от у Маріуполі ситуація інша. Екологічний активіст Максим Бородін стверджує, що через кризу меткомбінати Маріуполя, що входять до холдингу «Метінвест», модернізуються дуже повільно. Це і є причиною екологічних проблем. Маріуполь зараз посідає сьому сходинку в рейтингу міст України з найбруднішим повітрям.