Вільнюс – 1 липня розпочинається піврічне головування Литви у Раді Євросоюзу. Серед основних напрямків діяльності Литви у період головування – енергетична політика, розвиток стратегії у регіоні Балтійського моря, зміцнення «Східного партнерства» і охорона зовнішніх кордонів ЄС. Упродовж цього час у Литві відбудеться понад 200 заходів. Важливою подію стане проведення саміту «Східного партнерства» восени, на якому вирішуватиметься питання щодо підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
«Перший серед рівних» – такий принцип головування у Раді ЄС. Експерти наголошують, що не варто очікувати від Литви здійснення кардинальні зміни в Європейському союзі.
Для Литви особливо важливим елементом головування буде демонстрація того, що вона зможе успішно подолати наслідки кризи в ЄС, вважає голова філії Польської історичної асоціації Анджей Запаловскі.
Серед пріоритетів – підписання угоди про асоціацію з Україною
Створення надійної, розвинутої і відкритої Європи – такі основні цілі висунула Литва на період свого головування в ЄС.
За словами президента країни Далі Ґрібаускайте, пріоритети Вільнюса у Раді ЄС відображають інтереси усіх європейських жителів – це фінансова стабільність, зростання економіки і відкрита Європа. Представляючи у Брюсселі пріоритети головування Литви, Ґрібаускайте наголосила, що, зміцнюючи Європу, слід тісніше співпрацювати з сусідами і стратегічними партнерами.
За словами литовського президента, саміт «Східного партнерства», який відбудеться у Вільнюсі, відкриє якісно новий етап у відносинах ЄС з країнами-партнерами, зокрема, з Україною.
«Думаю, що угода про асоціацію між Україною та ЄС принесе користь усім. По-перше, це буде ще один крок до демократизації цієї країни. Економічні шанси і можливості стануть більшими, тому що ЄС є регіоном з 500 мільйонами людей у сфері економіки, і ця сфера буде відкрита для України. Також спрощення торгівлі, полегшення пересування на ринку праці та обмінів. Так що для України це дуже важливий крок. Але, звичайно, і для Євросоюзу Україна є значним сусідом і важливою країною, у тому числі і для Литви», – зазначила Даля Ґрібаускайте.
Посол представництва Литви в ЄС Раймондас Каробліс зазначив, що Литва хоче бачити Україну на європейській орбіті. Однак, за його словами, угода про асоціацію може бути підписана за умови, що Україна продемонструє результати реформ у сфері судової та виборчої систем та інших питаннях.
Литовці особливих вигод не бачать
Експерти визнають, що головування у Раді ЄС Литва переймає у складний період, коли до виборів в Європейський парламент залишилося менш як рік, також завершується цикл роботи Європейської комісії.
Литовці стурбовані тим, чи не відверне увагу головування Литви у Раді ЄС від вирішення місцевих проблем. У відповідь президент Литви у перебігу презентації офіційного інтернет-сайту, присвяченого головуванню Литви в ЄС, зазначила, що немає великої різниці між проблемами литовців та інших європейців. Тому Литва має завершити переговори щодо правових актів, які повинні забезпечити своєчасне отримання коштів з бюджету ЄС упродовж 2014–2020 років.
Литовський журналіст, перекладач Василь Капкан зазначив Радіо Свобода, що для литовців головування в Раді ЄС – це, скоріше, питання престижу.
«Особливих сподівань на головування у пересічних литовців немає. Є національна гордість, що держава стає до керма такої відповідальної європейської структури А у іншому вимірі про це говорити важко, бо очевидних вигод немає, окрім великого завдання, що стоїть перед литовським урядом», – зазначив Василь Капкан.
Водночас, за його словами, головування Литви сприятиме популяризації країни і, можливо, принесе економічну користь, оскільки в цей час країну відвідуватиме значна кількість гостей.
Литва перейняла головування у Ірландії і передасть його Греції.
«Перший серед рівних» – такий принцип головування у Раді ЄС. Експерти наголошують, що не варто очікувати від Литви здійснення кардинальні зміни в Європейському союзі.
Для Литви особливо важливим елементом головування буде демонстрація того, що вона зможе успішно подолати наслідки кризи в ЄС, вважає голова філії Польської історичної асоціації Анджей Запаловскі.
Серед пріоритетів – підписання угоди про асоціацію з Україною
Створення надійної, розвинутої і відкритої Європи – такі основні цілі висунула Литва на період свого головування в ЄС.
За словами президента країни Далі Ґрібаускайте, пріоритети Вільнюса у Раді ЄС відображають інтереси усіх європейських жителів – це фінансова стабільність, зростання економіки і відкрита Європа. Представляючи у Брюсселі пріоритети головування Литви, Ґрібаускайте наголосила, що, зміцнюючи Європу, слід тісніше співпрацювати з сусідами і стратегічними партнерами.
За словами литовського президента, саміт «Східного партнерства», який відбудеться у Вільнюсі, відкриє якісно новий етап у відносинах ЄС з країнами-партнерами, зокрема, з Україною.
«Думаю, що угода про асоціацію між Україною та ЄС принесе користь усім. По-перше, це буде ще один крок до демократизації цієї країни. Економічні шанси і можливості стануть більшими, тому що ЄС є регіоном з 500 мільйонами людей у сфері економіки, і ця сфера буде відкрита для України. Також спрощення торгівлі, полегшення пересування на ринку праці та обмінів. Так що для України це дуже важливий крок. Але, звичайно, і для Євросоюзу Україна є значним сусідом і важливою країною, у тому числі і для Литви», – зазначила Даля Ґрібаускайте.
Посол представництва Литви в ЄС Раймондас Каробліс зазначив, що Литва хоче бачити Україну на європейській орбіті. Однак, за його словами, угода про асоціацію може бути підписана за умови, що Україна продемонструє результати реформ у сфері судової та виборчої систем та інших питаннях.
Литовці особливих вигод не бачать
Експерти визнають, що головування у Раді ЄС Литва переймає у складний період, коли до виборів в Європейський парламент залишилося менш як рік, також завершується цикл роботи Європейської комісії.
Литовці стурбовані тим, чи не відверне увагу головування Литви у Раді ЄС від вирішення місцевих проблем. У відповідь президент Литви у перебігу презентації офіційного інтернет-сайту, присвяченого головуванню Литви в ЄС, зазначила, що немає великої різниці між проблемами литовців та інших європейців. Тому Литва має завершити переговори щодо правових актів, які повинні забезпечити своєчасне отримання коштів з бюджету ЄС упродовж 2014–2020 років.
Литовський журналіст, перекладач Василь Капкан зазначив Радіо Свобода, що для литовців головування в Раді ЄС – це, скоріше, питання престижу.
«Особливих сподівань на головування у пересічних литовців немає. Є національна гордість, що держава стає до керма такої відповідальної європейської структури А у іншому вимірі про це говорити важко, бо очевидних вигод немає, окрім великого завдання, що стоїть перед литовським урядом», – зазначив Василь Капкан.
Водночас, за його словами, головування Литви сприятиме популяризації країни і, можливо, принесе економічну користь, оскільки в цей час країну відвідуватиме значна кількість гостей.
Литва перейняла головування у Ірландії і передасть його Греції.