Рівне – Врученням першої премії імені Уласа Самчука, презентацією книг двох соратників письменника та щойно створеного документального фільму про видатного українського письменника відзначили у середу рівняни 108-у річницю від дня народження земляка.
Диплом лауреата і спеціальний нагрудний знак – як додаток до премії у 5 тисяч гривень, встановленої Рівненською міською радою – дісталися рівненському письменникові Євгенові Шморгуну за роман «Твердь», присвячений історії давньої Песесопниці та народженню українського Першоєвангелія.
Головний герой книги – князь Мстислав Ярославович Німий – був одним із найвідоміших воїнів-богатирів кінця 12–початку 13 століття, мужність якого відзначав літописець «Літопису руського».
Як зауважив перший номінант Уласової премії, нагорода спонукає його не лише до інтенсивної письменницької роботи, а й до створення Мистецького українського руху, скорочено МУР, на кшталт зініційованого Самчуком у повоєнному Нюрнберзі.
«Улас Самчук для мене – не просто автор «Волині», а та людина, яка створила МУР у Німеччині після війни, об’єднавши всю культурну громадськість України. Потім у Канаді фактично об’єднання МУР переросло в «Слово», і це письменницьке об’єднання теж благословляв Улас Самчук. Думаю – дай, Боже, нам ще одного хоча б такого волиняка, який би довкола Волині створив таку величезну Україну», – зазначив Євген Шморгун.
Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти
Розповісти про друзів Уласа Самчука через видання й перевидання книг про них і їхніх творів – таку мету поставила перед собою завідувачка літературного музею Уласа Самчука Інна Нагорна.
У виданні майже двох десятків книг сприяли меценати, зокрема, спадкоємці літературної спадщини Уласа Самчука – подружжя Соколиків із Канади. Нині ж обласна організація Спілки письменників за сприяння столичного мецената видала першу поетичну збірку поета й політичного діяча Олега Ольжича «Рінь», який, як пояснює Інна Нагорна, відіграв значну роль у професійному житті Уласа Самчука.
Хто б не казав про випадковість приїзду в Рівне Уласа Самчука з отаманом «Поліської січі» Тарасом Бульбою-Боровцем, про випадковість зустрічі зі Степаном Скрипником, випадковість пропозиції стати редактором газети «Волинь», гуртування тут таких людей, як Олександр Петлюра, Роман Бжеський – ми бачимо, що це заздалегідь добре спланована справа, яку організував саме Олег Ольжич, зауважує Інна Нагорна.
У книзі вміщена передмова Уласа Самчука. Другою презентованою в рамках святкувань книгою стала поетична збірка митрополита Іларіона «Твою тільки луку ці руки косили», з яким тісно приятелював Самчук. Видання відкрило невідомі широкому загалу творчі грані Івана Огієнка.
Фільм про літописця Волині і медалі «в піку» Путіну
Річниці від дня народження Уласа Самчука присвячений і художньо-публіцистичний фільм «Літописець свого простору», створений у Рівненській держтелерадіокомпанії. Ці заходи є лише черговою ланкою в ланцюжку акцій, які проводять рівняни на захист рідної мови та літератури.
У четвер на центральному майдані Рівного має відбутися акція на захист української мови. Як кажуть організатори, буде встановлена найбільша унікальна українська літера, якої не існує більше в жодній абетці світу. Про яку саме літеру йдеться, організатори не розповідають, але заступниця міського голови Рівного Галина Кульчинська повідомила, що там роздаватимуть нагороди шанувальникам української мови.
«Не встигли ми з медалями такими, як у Путіна, але навзаєм зробили тисячі інших медалей, на яких написано: «Люблю українську мову». Завтра роздаватимемо їх на майдані», – пообіцяла Галина Кульчинська.
В останні роки зусиллями міністра освіти і науки Дмитра Табачника твори Самчука вилучили зі шкільної програми, але на Рівненщині чимало філологів пропонують вивчати його «Марію» і «Волинь» у позакласному читанні. У центрі Рівного височіє пам’ятник відомому літератору, неподалік діє літературний музей Самчука з його особистими речами, фотографіями, рукописами, картинами.
Диплом лауреата і спеціальний нагрудний знак – як додаток до премії у 5 тисяч гривень, встановленої Рівненською міською радою – дісталися рівненському письменникові Євгенові Шморгуну за роман «Твердь», присвячений історії давньої Песесопниці та народженню українського Першоєвангелія.
Головний герой книги – князь Мстислав Ярославович Німий – був одним із найвідоміших воїнів-богатирів кінця 12–початку 13 століття, мужність якого відзначав літописець «Літопису руського».
Як зауважив перший номінант Уласової премії, нагорода спонукає його не лише до інтенсивної письменницької роботи, а й до створення Мистецького українського руху, скорочено МУР, на кшталт зініційованого Самчуком у повоєнному Нюрнберзі.
«Улас Самчук для мене – не просто автор «Волині», а та людина, яка створила МУР у Німеччині після війни, об’єднавши всю культурну громадськість України. Потім у Канаді фактично об’єднання МУР переросло в «Слово», і це письменницьке об’єднання теж благословляв Улас Самчук. Думаю – дай, Боже, нам ще одного хоча б такого волиняка, який би довкола Волині створив таку величезну Україну», – зазначив Євген Шморгун.
Вручення першої літературної премії імені Уласа Самчука, Рівне, 20 лютого 2013 року
Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти
Розповісти про друзів Уласа Самчука через видання й перевидання книг про них і їхніх творів – таку мету поставила перед собою завідувачка літературного музею Уласа Самчука Інна Нагорна.
У виданні майже двох десятків книг сприяли меценати, зокрема, спадкоємці літературної спадщини Уласа Самчука – подружжя Соколиків із Канади. Нині ж обласна організація Спілки письменників за сприяння столичного мецената видала першу поетичну збірку поета й політичного діяча Олега Ольжича «Рінь», який, як пояснює Інна Нагорна, відіграв значну роль у професійному житті Уласа Самчука.
Хто б не казав про випадковість приїзду в Рівне Уласа Самчука з отаманом «Поліської січі» Тарасом Бульбою-Боровцем, про випадковість зустрічі зі Степаном Скрипником, випадковість пропозиції стати редактором газети «Волинь», гуртування тут таких людей, як Олександр Петлюра, Роман Бжеський – ми бачимо, що це заздалегідь добре спланована справа, яку організував саме Олег Ольжич, зауважує Інна Нагорна.
У книзі вміщена передмова Уласа Самчука. Другою презентованою в рамках святкувань книгою стала поетична збірка митрополита Іларіона «Твою тільки луку ці руки косили», з яким тісно приятелював Самчук. Видання відкрило невідомі широкому загалу творчі грані Івана Огієнка.
Фільм про літописця Волині і медалі «в піку» Путіну
Річниці від дня народження Уласа Самчука присвячений і художньо-публіцистичний фільм «Літописець свого простору», створений у Рівненській держтелерадіокомпанії. Ці заходи є лише черговою ланкою в ланцюжку акцій, які проводять рівняни на захист рідної мови та літератури.
У четвер на центральному майдані Рівного має відбутися акція на захист української мови. Як кажуть організатори, буде встановлена найбільша унікальна українська літера, якої не існує більше в жодній абетці світу. Про яку саме літеру йдеться, організатори не розповідають, але заступниця міського голови Рівного Галина Кульчинська повідомила, що там роздаватимуть нагороди шанувальникам української мови.
«Не встигли ми з медалями такими, як у Путіна, але навзаєм зробили тисячі інших медалей, на яких написано: «Люблю українську мову». Завтра роздаватимемо їх на майдані», – пообіцяла Галина Кульчинська.
В останні роки зусиллями міністра освіти і науки Дмитра Табачника твори Самчука вилучили зі шкільної програми, але на Рівненщині чимало філологів пропонують вивчати його «Марію» і «Волинь» у позакласному читанні. У центрі Рівного височіє пам’ятник відомому літератору, неподалік діє літературний музей Самчука з його особистими речами, фотографіями, рукописами, картинами.