Варшава – У францисканському монастирі польського міста Познань спорудили найбільшу в Європі вертепну скриньку. Заввишки ця шопка сягає 16 метрів. Загалом зараз поляки масово відвідують місця, де встановлені найрізноманітніші моделі вифлеємської печери, в якій народився Ісус Христос. У Кракові тисячі мешканців та гостей міста поспішають побачити ювілейну, сімдесяту виставку унікальних краківських вертепних скриньок.
Ченці-францисканці із міста Познань півтора місяця споруджували вертепну скриньку, що сягає церковного склепіння. Висота цієї споруди – 16 метрів, а глибина – 27. Вона – найбільша в Європі. У ляльковому Віфлеємі монахи встановили 200 фігурок людей і тварин, які рухаються, жестикулюють. Є навіть жабки, які весело кумкають на болітці. На штучному небі сузір’я розміщені так, як це було понад дві тисячі років тому. Познанські монахи кажуть, що вони не ставили собі за мету побити якісь рекорди. Ченці твердять, що вертеп-гігант – дієвий спосіб оживити віру. Мовляв, батьки, зацікавлені винятковою вертепною скринькою, приводять до церкви дітей й розповідають їм про народження Христа.
На головних площах міст, у кожному храмі та в багатьох польських домівках можна побачити найвигадливіші вертепні скриньки. Часто це хатинки, де встановлені фігури євангельських героїв, а поряд із ними живі тварини – вівці та віслючки.
«Краків у мініатюрі»
Поляки дуже люблять і розвивають традицію, започатковану католицьким монахом Франциском Асизьким ще у 13 сторіччі. Польською столицею мистецтва вертепної скриньки вважають старовинний Краків. Цієї зими тут відбувся ювілейний сімдесятий конкурс так званих краківських шопок.
Півтори сотні майстрів представили на суд глядачів справжі шедеври – вертепні скриньки, які нагадують сяючі казкові палаци. Найменші із них – це кількасантиметрові мініатюри, а найбільші – двометрові. Кожна скринька представляє сцену народження Христа та важливі події з життя сучасного Кракова і Польщі. Поряд із фігурками Йосипа, Марії, чи Трьох Царів зі Сходу, можна упізнати Івана Павла Другого, Леха Валенсу, або ж польську тенісистку Аґнєшку Радванську. Малґожата Нєхай, хранитель фондів Краківського історичного музею каже, що краківська шопка – це унікальне мистецтво.
«Це феномен світового рівня, тому що ніде інде вертепні скриньки не представляють усього життя міста, його історії. Це так би мовити Краків у мініатюрі, з його жителями – реальними і легендарними, таким як Вершник на татарському конику чи Вавельський Дракон», – зауважує Малґожата Нєхай.
Фігурки у краківських шопках – рухомі, вони пересуваються під супровід традиційних колядкових мелодій, а віконця стрілистих веж миготять різноколірними вогниками. Щоб виготовити таку скриньку, каже пані Нєхай, потрібні сотні, а то й тисячі годин.
Чимало часу та зусиль багатьох людей потрібно й для виготовлення скриньок-гігантів, які встановлюють у церквах монахи-францисканці. Члени цього чернечего ордену продовжують традиції засновника їхньої спільноти – Святого Франциска. Малґожата Нєхай розповідає про францисканські вертепні скриньки.
«Це навіть важко назвати вертепною скринькою, бо навколо сцени народження Христа монахи створюють цілі міста – з жителями, подіями. Таким чином можна побачити грандіозні вистави», – переконує Малґожата Нєхай.
Ченці-францисканці із міста Познань півтора місяця споруджували вертепну скриньку, що сягає церковного склепіння. Висота цієї споруди – 16 метрів, а глибина – 27. Вона – найбільша в Європі. У ляльковому Віфлеємі монахи встановили 200 фігурок людей і тварин, які рухаються, жестикулюють. Є навіть жабки, які весело кумкають на болітці. На штучному небі сузір’я розміщені так, як це було понад дві тисячі років тому. Познанські монахи кажуть, що вони не ставили собі за мету побити якісь рекорди. Ченці твердять, що вертеп-гігант – дієвий спосіб оживити віру. Мовляв, батьки, зацікавлені винятковою вертепною скринькою, приводять до церкви дітей й розповідають їм про народження Христа.
На головних площах міст, у кожному храмі та в багатьох польських домівках можна побачити найвигадливіші вертепні скриньки. Часто це хатинки, де встановлені фігури євангельських героїв, а поряд із ними живі тварини – вівці та віслючки.
«Краків у мініатюрі»
Поляки дуже люблять і розвивають традицію, започатковану католицьким монахом Франциском Асизьким ще у 13 сторіччі. Польською столицею мистецтва вертепної скриньки вважають старовинний Краків. Цієї зими тут відбувся ювілейний сімдесятий конкурс так званих краківських шопок.
Півтори сотні майстрів представили на суд глядачів справжі шедеври – вертепні скриньки, які нагадують сяючі казкові палаци. Найменші із них – це кількасантиметрові мініатюри, а найбільші – двометрові. Кожна скринька представляє сцену народження Христа та важливі події з життя сучасного Кракова і Польщі. Поряд із фігурками Йосипа, Марії, чи Трьох Царів зі Сходу, можна упізнати Івана Павла Другого, Леха Валенсу, або ж польську тенісистку Аґнєшку Радванську. Малґожата Нєхай, хранитель фондів Краківського історичного музею каже, що краківська шопка – це унікальне мистецтво.
Це феномен світового рівня, тому що ніде інде вертепні скриньки не представляють усього життя міста, його історіїМалґожата Нєхай
Фігурки у краківських шопках – рухомі, вони пересуваються під супровід традиційних колядкових мелодій, а віконця стрілистих веж миготять різноколірними вогниками. Щоб виготовити таку скриньку, каже пані Нєхай, потрібні сотні, а то й тисячі годин.
Чимало часу та зусиль багатьох людей потрібно й для виготовлення скриньок-гігантів, які встановлюють у церквах монахи-францисканці. Члени цього чернечего ордену продовжують традиції засновника їхньої спільноти – Святого Франциска. Малґожата Нєхай розповідає про францисканські вертепні скриньки.
«Це навіть важко назвати вертепною скринькою, бо навколо сцени народження Христа монахи створюють цілі міста – з жителями, подіями. Таким чином можна побачити грандіозні вистави», – переконує Малґожата Нєхай.