Львів – 24 грудня – День працівників архівних установ. Архів міста Львова виник у середині 13-го століття і зберігався у ратуші. Найдавніші документи в історичному архіві Львова, для прикладу – колекції пергаментних грамот – написані арабською, вірмено-половецькою, грецькою, італійською, латинською, молдовською, німецькою, російською, українською мовами.
Дослідникові, щоб вивчити ці давні документи, потрібне елементарне знання мов, але щоб документ ще й «заговорив», потрібно знати епоху і специфіку документотворення, наголошує керівник відділу публікацій та інформації документів Центрального державного історичного архіву України у Львові Ігор Смольський.
«Непросто читати, відкрити документ для людей, а важливо, щоб в архів прийшли професіонали, які бережно б до документів ставились, знали епоху досліджуваного періоду. На початку 90-х років в архів прийшли люди висококваліфіковані, з яких я брав приклад як з науковців. Тепер молоді люди більш фахові. Теми українських дослідників віддзеркалюють становище української науки. Іноземці знають, що вони обмежені у часі й коштах, коли приїжджають, їхні теми чіткі й конкретні», – каже Ігор Смольський.
Польські дослідники вивчають ментальність Галичини
Цього року українські науковці вивчали більш загальні теми з давньої і новітньої історії, історії культури і релігії, краєзнавства: міжнародне становище ЗУНР, історія ЗУНР, жіночі монастирі 16–18-го століть, товариство «Січ», досліджували історію окремих сіл. Втім, кілька тем вирізняються у списку: розвиток охорони здоров’я в Галичині у 1918–1939 роках, прізвища українців у 16-му столітті, мовні конфлікти у Львові у 1848–1918 роках.
А ось західні дослідники з Австрії, Німеччини, Ізраїлю цікавились архівними джерелами, які стосувались будівництва залізниць у Галичині, біографій політиків Галичини 19-го століття, єврейського театру у Львові у 19–20 століттях. З майже 200 іноземних дослідників найбільше працювали у львівському архіві з Польщі. Вони вивчали канцелярію Владислава Опольчика, Перемишльське староство у 16–18-му століттях, селянську сім’ю у 17-му столітті, історію музичних товариств Галичини, історію кількох галицьких родин. Польських науковців цікавила ментальність Галичини.
Молодим науковцям бракує знань
Марта Олеськів працює над кандидатською роботою і без документів історичного архіву їй не обійтись. Однак каже, щоб працювати з документами, вона вивчає королівські універсали другої половини 17-го століття, зокрема Яна ІІІ Собеського. Усі документи, над якими працює молодий дослідник, написані польською мовою другої половини 17-го століття, яка відрізняється від сучасної польської, а також латинню. Марті Олеській доводиться працювати зі словником.
«Ми викладачам говорили, що добре було б мати курси з латини, польської для архівістів. Я змушена була індивідуально вивчати польську, бо знала, що ця мова мені потрібна. Щоб архівні документи до тебе «заговорили», потрібно побачити мову документів, потрібно знати свою тему, її актуальність, вона тобі має подобатись, тоді документи тобі допоможуть», – говорить дослідник.
«Працювати у читальному залі можна безкоштовно, але якщо ви замовляєте довідку з генеалогічного дослідження, то ця послуга платна. Якщо ж хочете вивчати самостійно, то це безкоштовно. Користувачі, які працюють над генеалогією, повинні мати елементарні знання з генеалогії, знати, що дає документ, знати латину, німецьку, польську», – зауважує архівіст.
Цього року в читальному залі львівського історичного архіву видано понад 17 тисяч справ. Але щоб документ справді «заговорив» до дослідника, потрібні не лише знання, а й бережливе ставлення до архівів.
Дослідникові, щоб вивчити ці давні документи, потрібне елементарне знання мов, але щоб документ ще й «заговорив», потрібно знати епоху і специфіку документотворення, наголошує керівник відділу публікацій та інформації документів Центрального державного історичного архіву України у Львові Ігор Смольський.
Непросто читати, відкрити документ для людей,а важливо, щоб в архів прийшли професіонали, які бережно б до документів ставились, знали епоху досліджуваного періодуІгор Смольський
Польські дослідники вивчають ментальність Галичини
Цього року українські науковці вивчали більш загальні теми з давньої і новітньої історії, історії культури і релігії, краєзнавства: міжнародне становище ЗУНР, історія ЗУНР, жіночі монастирі 16–18-го століть, товариство «Січ», досліджували історію окремих сіл. Втім, кілька тем вирізняються у списку: розвиток охорони здоров’я в Галичині у 1918–1939 роках, прізвища українців у 16-му столітті, мовні конфлікти у Львові у 1848–1918 роках.
А ось західні дослідники з Австрії, Німеччини, Ізраїлю цікавились архівними джерелами, які стосувались будівництва залізниць у Галичині, біографій політиків Галичини 19-го століття, єврейського театру у Львові у 19–20 століттях. З майже 200 іноземних дослідників найбільше працювали у львівському архіві з Польщі. Вони вивчали канцелярію Владислава Опольчика, Перемишльське староство у 16–18-му століттях, селянську сім’ю у 17-му столітті, історію музичних товариств Галичини, історію кількох галицьких родин. Польських науковців цікавила ментальність Галичини.
Молодим науковцям бракує знань
Марта Олеськів працює над кандидатською роботою і без документів історичного архіву їй не обійтись. Однак каже, щоб працювати з документами, вона вивчає королівські універсали другої половини 17-го століття, зокрема Яна ІІІ Собеського. Усі документи, над якими працює молодий дослідник, написані польською мовою другої половини 17-го століття, яка відрізняється від сучасної польської, а також латинню. Марті Олеській доводиться працювати зі словником.
«Ми викладачам говорили, що добре було б мати курси з латини, польської для архівістів. Я змушена була індивідуально вивчати польську, бо знала, що ця мова мені потрібна. Щоб архівні документи до тебе «заговорили», потрібно побачити мову документів, потрібно знати свою тему, її актуальність, вона тобі має подобатись, тоді документи тобі допоможуть», – говорить дослідник.
Робота над давніми документами вимагає професійності
Цього року у львівському історичному архіві працювали 700 дослідників з України та світу, одна третина з них займалась генеалогічними дослідженнями. З року в рік, каже Ігор Смольський, якомога більше людей хочуть знати свій родовід.Працювати у читальному залі можна безкоштовно, але якщо ви замовляєте довідку з генеалогічного дослідження, то ця послуга платна. Якщо ж хочете вивчати самостійно, то це безкоштовноІгор Смольський
Цього року в читальному залі львівського історичного архіву видано понад 17 тисяч справ. Але щоб документ справді «заговорив» до дослідника, потрібні не лише знання, а й бережливе ставлення до архівів.