Брюссель – Очікування від майбутньої зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС доволі великі – як в сенсі модернізації української економіки, так і в плані прибутків, які цей проект може принести і європейському, і українському бізнесу. Тим часом, можливе приєднання України до Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном хоч і може відбутися значно швидше, однак, осучаснення та вищих стандартів українським підприємствам не принесе. Європейські експерти констатують: ніхто насправді не знає, що чекає Україну в разі повороту на шлях Митного союзу з трьома пострадянськими державами.
Україна завжди була між Євросоюзом та Росією. Однак, сьогоднішня українська ситуація відрізняється від тих часів, коли Києву вдавалося балансувати між Сходом і Заходом, бо відносини з обох боків були кращими. Тепер ані українсько-європейські, ні українсько-російські відносини добрими не назвеш. Тим часом, виклики, перед якими постала економіка України, свідчать про те, що для української влади настав момент істини: їй треба зробити вибір, заявив Радіо Свобода експерт із брюссельського Центру досліджень європейської політики Ґрант Костанян.
«Митний союз, цей економічний простір, запропонований Росією, який має перерости у Євразійський економічний союз, несумісний із проектом поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі з Євросоюзом, – переконаний брюссельський експерт. – Рівень інтеграції економіки в обох випадках дуже високий, тож Україна не може приєднатися до двох. Отже, на нинішньому етапі дуже складно залишатися десь посередині, тому Україна має зробити свій вибір – або одне, або інше».
Триває змагання за Україну – британські аналітики
Двоє британських дослідників із Бірмінгемського та Манчестерського університетів Катарина Вольчук та Рілка Драґнева у своєму спільному аналізі євразійського митного союзу та його значення для Європи пишуть: «Між двома об’єднаннями триває змагання за Україну. І це суперництво не припиниться, навіть якщо Україна фактично укладе Угоду про асоціацію з ЄС. Залежність України від російського ринку означає, що їй доведеться адаптуватися одночасно до обох конкуруючих режимів інтеграції – з Євросоюзом та Євразійським митним союзом».
Тут на допомогу Києву може прийти вступ Російської Федерації до СОТ, який передбачає деяку гармонізацію торговельних режимів Росії та ЄС, припускають аналітики з університетів Великобританії.
У центрі пропозиції Україні створити поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі з об’єднаною Європою лежить її поступове входження до внутрішнього ринку Євросоюзу. Цей процес може тривати довгі роки. Однак, врешті-решт українці отримають широкий доступ до європейських ринків, стандарти виробництва при цьому вийдуть на європейський рівень, а це, у свою чергу, притягне іноземних інвесторів. Водночас, реформи, які протягом цього періоду становлення переживатиме українська економіка, будуть дорогі та болючі, кажуть європейські економічні аналітики.
Що ж отримає Україна у випадку вступу до Митного союзу? «Безумовно, головним питанням буде енергія, наприклад, Україна матиме гарантований дешевий газ, – коментує Ґрант Костанян. – З іншого боку, економіка держави не матиме необхідності проходити через болючі реформи. На короткий період ця пропозиція може виглядати привабливо. Однак, у довготривалій перспективі це означатиме стагнацію, немодернізацію і неконкурентноспроможність української економіки».
Водночас, загалом, переваги пропозиції Кремля виглядають доволі туманно, вважає експерт із лондонського аналітичного центру «Європейська рада із закордонних відносин» Яна Кобзова.
«Сутності приєднання України до Митного союзу ніхто насправді не знає, бо не існує поглибленого контракту, де було б вказано, які реальні переваги цього проекту, як це ми бачимо у випадку із зоною вільної торгівлі (із ЄС), – зазначає експерт. – Неформальні умови стосуються дешевого газу, дешевих позик зі сприятливими умовами для позичальника, які Росія може запропонувати».
І, звичайно ж, безперешкодний доступ українських товарів на ринки Росії, Казахстану та Білорусі. Хоча, у порівнянні із заможним Євросоюзом, який налічує півмільярда споживачів, Митний союз конкуренції не витримує. Яна Кобзова зауважує, що найскромніші підрахунки щодо вигоди українського приєднання до зони вільної торгівлі з європейською співдружністю свідчать: щороку внутрішній валовий продукт України, як частини цього простору, зростатиме на три відсотки.
«Якщо Угода про асоціацію з ЄС буде підписана та ратифікована, це також означатиме, що українські товари матимуть таке ж місце на ринку Європи, як, скажімо, товари зі Словаччини або Чехії. З тією умовою, що ці товари відповідатимуть стандартам, встановленим у ЄС. А отже, в Україні підвищаться стандарти промисловості, виробництва харчових продуктів чи безпеки цих продуктів споживання. Різниця полягатиме у відмінному способі виробництва товарів, які звідти будуть експортуватися на європейські ринки», підсумовує експерт Яна Кобзова із Європейської ради зовнішніх відносин.
Україна завжди була між Євросоюзом та Росією. Однак, сьогоднішня українська ситуація відрізняється від тих часів, коли Києву вдавалося балансувати між Сходом і Заходом, бо відносини з обох боків були кращими. Тепер ані українсько-європейські, ні українсько-російські відносини добрими не назвеш. Тим часом, виклики, перед якими постала економіка України, свідчать про те, що для української влади настав момент істини: їй треба зробити вибір, заявив Радіо Свобода експерт із брюссельського Центру досліджень європейської політики Ґрант Костанян.
Митний союз, запропонований Росією, несумісний із проектом поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄвросоюзомҐрант Костанян
«Митний союз, цей економічний простір, запропонований Росією, який має перерости у Євразійський економічний союз, несумісний із проектом поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі з Євросоюзом, – переконаний брюссельський експерт. – Рівень інтеграції економіки в обох випадках дуже високий, тож Україна не може приєднатися до двох. Отже, на нинішньому етапі дуже складно залишатися десь посередині, тому Україна має зробити свій вибір – або одне, або інше».
Триває змагання за Україну – британські аналітики
Залежність України від російського ринку означає, що їй доведеться адаптуватися одночасно до обох конкуруючих режимів інтеграції
Двоє британських дослідників із Бірмінгемського та Манчестерського університетів Катарина Вольчук та Рілка Драґнева у своєму спільному аналізі євразійського митного союзу та його значення для Європи пишуть: «Між двома об’єднаннями триває змагання за Україну. І це суперництво не припиниться, навіть якщо Україна фактично укладе Угоду про асоціацію з ЄС. Залежність України від російського ринку означає, що їй доведеться адаптуватися одночасно до обох конкуруючих режимів інтеграції – з Євросоюзом та Євразійським митним союзом».
Тут на допомогу Києву може прийти вступ Російської Федерації до СОТ, який передбачає деяку гармонізацію торговельних режимів Росії та ЄС, припускають аналітики з університетів Великобританії.
У центрі пропозиції Україні створити поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі з об’єднаною Європою лежить її поступове входження до внутрішнього ринку Євросоюзу. Цей процес може тривати довгі роки. Однак, врешті-решт українці отримають широкий доступ до європейських ринків, стандарти виробництва при цьому вийдуть на європейський рівень, а це, у свою чергу, притягне іноземних інвесторів. Водночас, реформи, які протягом цього періоду становлення переживатиме українська економіка, будуть дорогі та болючі, кажуть європейські економічні аналітики.
У випадку вступу до Митного союзу у довготривалій перспективі це означатиме стагнацію, немодернізацію і неконкурентноспроможність української економікиҐрант Костанян
Що ж отримає Україна у випадку вступу до Митного союзу? «Безумовно, головним питанням буде енергія, наприклад, Україна матиме гарантований дешевий газ, – коментує Ґрант Костанян. – З іншого боку, економіка держави не матиме необхідності проходити через болючі реформи. На короткий період ця пропозиція може виглядати привабливо. Однак, у довготривалій перспективі це означатиме стагнацію, немодернізацію і неконкурентноспроможність української економіки».
Водночас, загалом, переваги пропозиції Кремля виглядають доволі туманно, вважає експерт із лондонського аналітичного центру «Європейська рада із закордонних відносин» Яна Кобзова.
«Сутності приєднання України до Митного союзу ніхто насправді не знає, бо не існує поглибленого контракту, де було б вказано, які реальні переваги цього проекту, як це ми бачимо у випадку із зоною вільної торгівлі (із ЄС), – зазначає експерт. – Неформальні умови стосуються дешевого газу, дешевих позик зі сприятливими умовами для позичальника, які Росія може запропонувати».
І, звичайно ж, безперешкодний доступ українських товарів на ринки Росії, Казахстану та Білорусі. Хоча, у порівнянні із заможним Євросоюзом, який налічує півмільярда споживачів, Митний союз конкуренції не витримує. Яна Кобзова зауважує, що найскромніші підрахунки щодо вигоди українського приєднання до зони вільної торгівлі з європейською співдружністю свідчать: щороку внутрішній валовий продукт України, як частини цього простору, зростатиме на три відсотки.
«Якщо Угода про асоціацію з ЄС буде підписана та ратифікована, це також означатиме, що українські товари матимуть таке ж місце на ринку Європи, як, скажімо, товари зі Словаччини або Чехії. З тією умовою, що ці товари відповідатимуть стандартам, встановленим у ЄС. А отже, в Україні підвищаться стандарти промисловості, виробництва харчових продуктів чи безпеки цих продуктів споживання. Різниця полягатиме у відмінному способі виробництва товарів, які звідти будуть експортуватися на європейські ринки», підсумовує експерт Яна Кобзова із Європейської ради зовнішніх відносин.