Мовний бунт у Харкові (ВІДЕО, ФОТО)

Харків – У Харкові представники опозиційних політичних сил та націонал-патріотичних громадських організацій у понеділок намагалися зайти до будівлі мерії, де вирішувалося мовне питання. Спалахнула сутичка між правоохоронцями і членами партій «Свободи» і «Батьківщини». Міліцейський кордон перешкодив потрапити у будівлю учасникам протесту проти надання російській мові статусу регіональної. Тож у повному спокої, без опозиції, міські депутати зробили російську мову офіційною.

Із самого ранку під стінами харківської мерії майже три сотні людей з плакатами та прапорами свій протест розпочинали мирно. Оратори закликали народ зайти до сесійної ради, де мали голосувати за статус російської мови як регіональної.

«Сьогодні ми з вами відкрито скажемо – ні. І зараз я запрошую всіх зайти в сесійну залу і безпосередньо там висловити в очі цим, із Партії регіонів, нашу українську позицію. Ніхто не може заборонити мешканцям територіальної громади бачити, як ухвалюються рішення, і висловлювати свою точку зору під час сесії міської ради», – заявив, підходячи до масивних дверей міської ради, член Об’єднаної опозиції, голова харківських свободівців Ігор Швайка, який бореться за депутатське крісло у Верховній Раді.

Двері мерії були зачинені. Перед ними пліч-о-опліч міліціонери стримували натиск протестуючих політиків та мітингувальників. До муніципалітету не змогли потрапити і депутати від опозиції, їх теж не пропустили. Півгодини тривав штурм… Розхристана міліцейська форма… Збиті кашкети… Після прибуття беркутівців захисникам української мови від дверей довелося відступити – обійшлося без жертв.

У Харкові штурмують міськраду

А за дверима у сесійній залі був повний штиль. Перед самим голосуванням за статус російської мови фракція «Батьківщина» виголосила звернення: «Ми розцінюємо ухвалення цього закону лише як популістський крок з боку Партії регіонів, спрямований на відволікання уваги громадян України від провалів соціально-економічної політики Януковича. Об’єднана опозиція не виступає проти російської мови, Але ми категорично виступаємо проти політизації мовного питання».

Після озвучення протесту, депутат міської ради від «Батьківщини» Максим Олексієв повідомив міську раду, що його однопартійці залишають сесійну залу, бо відмовляються брати участь у цьому, як він сказав, «політичному фарсі».

Більшість міських депутатів, а це регіонали та комуністи, теж закликали опозицію не політизувати мовне питання. За їхніми твердженнями, вони просто виконують довгоочікуване, для більшості мешканців Харкова, рішення.

Колишній секретар міської ради, а нині депутат Марк Воронов заявив, що, згідно з останнім переписом населення, понад 65 відсотків міського населення вважає рідною російську мову.

«Депутати з досвідом знають, що Харків – перше місто в Україні, яке свого часу ухвалило в цих стінах рішення про статус російської як регіональної. Так тоді була лише Європейська хартія, яку ратифікувала Україна, але не було механізму реалізації цієї хартії. І багато хто знає, що це рішення депутатів було не один раз оскаржене прокуратурою, були численні судові засідання, в результаті яких наше рішення встояло», – наголосив Воронов.

Мовний протест у Харкові

У скільки обійдеться бюджетові міста російська як регіональна?

Рішення, про яке говорив Марк Воронов, депутати ухвалили у березні 2006 року. Яка необхідність виникла у депутатів ще раз голосувати за статус регіональної мову, якщо в російської в Харкові така перевага існує вже сьомий рік? Таке запитання журналісти адресували міському голові Геннадію Кернесу.

«Ви помиляєтеся, що в місті діяло рішення щодо регіонального статусу для російської мови. Те ухвалене рішення, за тодішнім рішенням колишнього Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, яка мала вплив зокрема і на правоохоронні органи, через суд було оскаржене. Тому тепер рішення про статус для російської і було ухвалено згідно із законом, який підписав Президент України», – заявив харківський мер.

В офіційних друкованих органах не було повідомлень про остаточне оскарження колишнього рішення міських депутатів щодо особливого статусу для російської мови. Навпаки, у 2006 році йшлося про відхилення Дзержинським районним судом позову міського прокурора проти міської ради, в якому прокуратура доводила незаконність особливого статусу для російської мови.

Наразі Геннадій Кернес не готовий говорити про те, в скільки обійдеться мешканцям міста нинішнє рішення щодо російської мови. А експерти переконані, документообіг, оголошення, інформаційні повідомлення на вулицях та в метро, а також перехід школярів, за бажанням, на російськомовне навчання – це стане серйозним навантаженням для міського бюджету.

Тридцятого серпня під час позачергової сесії аналогічне рішення планують ухвалити і депутати Харківської обласної ради.