Донецьк – Донецька обласна рада провела у четвер позачергову сесію, на якій надала російській мові статус регіональної. Біля будівлі зібралися як прибічники, так і противники надання подібного статусу російській. Що зміниться після нинішнього рішення?
На Донеччині регіональною російська мова стала вже втретє. Вперше таке рішення обласна рада ухвалила ще в 1997 році, у 2006-му його повторила. Нинішнє ж рішення покликане, за словами голови Донецької облради, імплементувати новий закон України про регіональні мови.
Грошей на втілення в життя цього закону у держбюджеті не передбачено. Андрій Федорук пояснив: «У Донецькій області поруч із українською функціонувала російська мова. Тому суттєвих змін у нас не відбудеться. Сьогодні потрібно знайти додаткові кошти для реалізації цього закону. Ті місцеві громади, які вирішать, що поруч із російською мовою у них має бути регіональна грецька мова, то в рамках цієї громади вони матимуть передбачити кошти самі. Тобто, це не будуть кошти з державного чи обласного бюджету».
Студенти писатимуть дипломи російською?
Водночас голова облради додав, що близько половини ділової документації в установах та підприємствах області і дотепер вели російською. Стосовно освіти, то, за словами Федорука, тепер, скоріше за все, студенти зможуть писати курсові та дипломні роботи російською мовою та взагалі навчатися тією мовою, якою їм зручно. Що ж стосується шкіл, то очільник обласної ради пообіцяв не закривати україномовні школи та дати дітям і їхнім батькам право обирати.
Однак громадська активістка та правозахисниця Марія Олійник наголошує, що в регіоні треба, навпаки, захищати права україномовних громадян.
«У нас чотири україномовні школи у судовому протистоянні зі владою. Три школи макіївські зараз у Касаційному суді, і одна школа донецька. Із півтори тисячі видань у нас лише чотири україномовні газети. Чи має хто доступ до закону, який опублікований у газеті «Голос України»? Дві тисячі кіосків «Союздруку», всі приватні, цю газету не розповсюджують. На поштах ніде ви газету не купите. Донеччина повністю відокремлена від усієї України. Донецька обласна рада, міська рада мають тільки російськомовні сайти».
Україномовні ЗМІ в регіоні переважно на передоплату
Про те, яка ситуація склалася з українською та російською мовою у ЗМІ Донецької області, у коментарі для Радіо Свобода розповів головний редактор Порталу неполітичних новин NGO.DONETSK.UA Денис Ткаченко.
«Начебто україномовні ЗМІ є. Є газета «Донеччина», вона фінансується безпосередньо владою. Але як це робиться, і якої якості ця газета, це зовсім інше питання, наскільки вона жадана суспільством. З’являються час від часу спроби україномовних видань. З інтернет-видань є наше. Відвідуваність у дві-три тисячі на день каже про те, що україномовне видання в такому регіоні як Донецьк – це можливо, як би це не звучало дико. Наш досвід показує, що ми можемо існувати навіть з часом як комерційно успішне видання, але це все непросто. Ситуація не стільки в тому, що немає потреби суспільства. Якщо б такі видання були, суспільство взнало б і звикло до них, попит би на них ріс із року в рік. Та цих видань немає, тому що йде цілеспрямована політика керівництва для того, щоб таких видань не з’являлось», – зазначив Денис Ткаченко.
На Донеччині офіційно виходить чотири україномовні видання, однак придбати їх можна лише оформивши передплату. Що ж стосується загальнонаціональних видань, то у вільному продажі є лише журнал «Український тиждень», офіційних вісників державних органів українською у кіосках і справді немає. Поширювачі пояснюють це відсутністю попиту.
На Донеччині регіональною російська мова стала вже втретє. Вперше таке рішення обласна рада ухвалила ще в 1997 році, у 2006-му його повторила. Нинішнє ж рішення покликане, за словами голови Донецької облради, імплементувати новий закон України про регіональні мови.
Потрібно знайти додаткові кошти для реалізації цього законуАндрій Федорук
Грошей на втілення в життя цього закону у держбюджеті не передбачено. Андрій Федорук пояснив: «У Донецькій області поруч із українською функціонувала російська мова. Тому суттєвих змін у нас не відбудеться. Сьогодні потрібно знайти додаткові кошти для реалізації цього закону. Ті місцеві громади, які вирішать, що поруч із російською мовою у них має бути регіональна грецька мова, то в рамках цієї громади вони матимуть передбачити кошти самі. Тобто, це не будуть кошти з державного чи обласного бюджету».
Студенти писатимуть дипломи російською?
Водночас голова облради додав, що близько половини ділової документації в установах та підприємствах області і дотепер вели російською. Стосовно освіти, то, за словами Федорука, тепер, скоріше за все, студенти зможуть писати курсові та дипломні роботи російською мовою та взагалі навчатися тією мовою, якою їм зручно. Що ж стосується шкіл, то очільник обласної ради пообіцяв не закривати україномовні школи та дати дітям і їхнім батькам право обирати.
Однак громадська активістка та правозахисниця Марія Олійник наголошує, що в регіоні треба, навпаки, захищати права україномовних громадян.
Із півтори тисячі видань у нас лише чотири україномовні газетиМарія Олійник
«У нас чотири україномовні школи у судовому протистоянні зі владою. Три школи макіївські зараз у Касаційному суді, і одна школа донецька. Із півтори тисячі видань у нас лише чотири україномовні газети. Чи має хто доступ до закону, який опублікований у газеті «Голос України»? Дві тисячі кіосків «Союздруку», всі приватні, цю газету не розповсюджують. На поштах ніде ви газету не купите. Донеччина повністю відокремлена від усієї України. Донецька обласна рада, міська рада мають тільки російськомовні сайти».
Україномовні ЗМІ в регіоні переважно на передоплату
Про те, яка ситуація склалася з українською та російською мовою у ЗМІ Донецької області, у коментарі для Радіо Свобода розповів головний редактор Порталу неполітичних новин NGO.DONETSK.UA Денис Ткаченко.
«Начебто україномовні ЗМІ є. Є газета «Донеччина», вона фінансується безпосередньо владою. Але як це робиться, і якої якості ця газета, це зовсім інше питання, наскільки вона жадана суспільством. З’являються час від часу спроби україномовних видань. З інтернет-видань є наше. Відвідуваність у дві-три тисячі на день каже про те, що україномовне видання в такому регіоні як Донецьк – це можливо, як би це не звучало дико. Наш досвід показує, що ми можемо існувати навіть з часом як комерційно успішне видання, але це все непросто. Ситуація не стільки в тому, що немає потреби суспільства. Якщо б такі видання були, суспільство взнало б і звикло до них, попит би на них ріс із року в рік. Та цих видань немає, тому що йде цілеспрямована політика керівництва для того, щоб таких видань не з’являлось», – зазначив Денис Ткаченко.
На Донеччині офіційно виходить чотири україномовні видання, однак придбати їх можна лише оформивши передплату. Що ж стосується загальнонаціональних видань, то у вільному продажі є лише журнал «Український тиждень», офіційних вісників державних органів українською у кіосках і справді немає. Поширювачі пояснюють це відсутністю попиту.